Проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури щодо оцінки шкідливих впливів комп'ютерної техніки на стан здоров'я жінок репродуктивного віку, що свідчать про необхідність розробки гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які дозволили б звести до мінімуму негативний вплив комп'ютерної техніки на організм людини. З позицій акушерів-гінекологів необхідно встановити гінекологічні, акушерські та перинатальні особливості "дисплейної" хвороби та з їх урахуванням розробити та впровадити практичні рекомендації для жінок, які працюють з комп'ютерами.

Досліджено проблему перинатальної охорони плода та новонародженого у вагітних з груп високого ризику. Уточнено та конкретизовано основні методичні та соціальні фактори ризику перинатальних втрат на сучасному етапі. Вперше встановлено особливості генезу перинатальних втрат, що полягають у переважанні гіпоксичного пошкодження плода та новонародженого, особливо в інтранатальному періоді. Уточнено основні наукові аспекти впливу супутньої акушерської та екстрагенітальної патології на частоту, структуру та причини перинатальних втрат на сучасному етапі. Показано необгрунтованість значного росту застосування кесарева розтину з метою зниження перинатальної смертності. Розроблено та впроваджено нову методику прогнозування втрат плоду на підставі бальної оцінки основних клінічних і лабораторно-функціональних показників. Показано можливість зміни тактики розродження з урахуванням одержаних прогностичних даних. Запропоновано диференційований підхід з метою профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання сучасних лікарських засобів (хофітолу, актовегіну, мілдронату) як базисної терапії у поєднанні з ситуаційною (антибактеріальною, противірусною, гормональною, спазмолітичною, седативною терапією, а також комплексом мікроелементів і вітамінів). Запропоновано модель зниження перинатальних втрат, що дозволяє суттєво поліпшити безпосередні результати розродження жінок з високим перинатальним ризиком.

Проведено аналіз 22770 пологів за останні 10 років (1988 - 1997) за даними типового міського пологового будинку. Перинатальні втрати склали 12,4 % з наступною структурою: антенатальна загибель плода - 32,9 %; інтранатальна - 14,1 % i постнатальна - 53,0 %. Детальний аналіз усіх випадків антенатальної загибелі плода свідчить, що найбільш реальними резервами зниження частоти антенатальної загибелі плода на сучасному етапі є підвищення ефективності діагностики вад розвитку, а також профілактика і адекватне ведення передчасних пологів на фоні передчасного розриву плодових оболонок.

Проаналізовано сучасну проблему акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі. Визначено напрямки розробки сучасних діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 700 вагітних, при цьому частота гестаційного цукрового діабету становила 4%, а порушення толерантності до вуглеводів 2,3 %. Визначено найбільш значимі чинники ризику та їх поєднання, що дозволяють прогнозувати розвиток гестаційного цукрового діабету. Запропоновано скринінг із навантаженням глюкозою 50 г для запровадження в рутинну практику акушерських клінік для раннього виявлення порушень вуглеводного обміну у вагітних.

Вивчено основні особливості імунної відповіді в жінок з урогенітальною інфекцією. Показано, що ступінь гестаційної імуносупресії тісно пов'язаний з конкретним варіантом урогенітального інфікування. Розроблено імунологічні критерії прогнозування інфекційних ускладнень у вагітних жінок з обтяженим анамнезом.

Розроблено методику диференційованого підходу до профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання базисної (хофітолу, актовегіну, мілдронату) та допоміжної терапії (комплексів мінералів та вітамінів, антибактеріальної, противірусної та седативної терапії). Це дозволило суттєво поліпшити перинатальні наслідки розродження та знизити частоту плодових втрат.

Представлено описание наблюдения диагностики, тактики ведения и родоразрешения беременной с центральным предлежанием плаценты и ее одновременного прорастания в послеоперационный рубец. В анамнезе пациентки - 4 аборта, радикальная операция по поводу менингиомы левой лобной доли головного мозга, 3 родоразрешения путем кесаревого сечения. Проведены эхографические и магнитно-резонансные томографические исследования. Пациентка родоразрешена в доношенном сроке путем операции "кесарево сечение" в плановом порядке с проведением органосохраняющей операции.