На основі дослідження температурної залежності одночастинкових внесків у коефіцієнт самодифузії обчислено підгінні значення параметра крутизни потенціальної функції. Теоретичні значення коефіцієнта самодифузії для рідкого аргону збігаються з експериментальними даними та результатами машинного моделювання за певних значень параметра крутизни. За цього автокореляційна функція швидкості молекули найбільш вдало апроксимується квадратичним поліномом.

На підставі аналізу даних молекулярної динаміки самодифузії рідкого аргону з використанням рівняння стану Карнахана - Старлінга обчислено значення ефективного діаметра молекули моделі твердих сфер. Показано, що внесок колективної складової коефіцієнта самодифузії у діапазоні високих тисків становить приблизно 76 %.

  Скачати повний текст

В рамках теории Майера - Заупе рассмотрено влияние поверхностных сил твердой подложки на ориентационную упорядоченность прилегающих к ней тонких слоев жидкости. Предполагается, что твердая подложка индуцирует ориентационную упорядоченность в сверхтонкой прослойке жидкости (порядка нескольких молекулярных слоев), а далее параметр порядка переносится вглубь жидкости "эстафетным путем", обусловленным межмолекулярным взаимодействием. Найдены критерии, которые позволяют отнести жидкость к одному из классов: изотропная жидкость, нематический жидкий или эпитропный жидкий кристалл.

Зазначено, що розроблений метод текстурного градієнта дозволяє покращити діагностику мікроаневризм очного дна в основному за рахунок зменшення числа хибно позитивних діагнозів.

Отмечено, что разработанный метод текстурного градиента позволяет улучшить диагностику микроаневризм глазного дна в основном за счет уменьшения числа ошибочно позитивных диагнозов.

Зазначено, що у ході дослідження у всіх пацієнтів з високою осьовою міопією на сканограммах виявлено наявність міопічного профілю заднього полюса ока, обумовлену задньою стафіломою, та зміни рельєфу й архітектоніки сітківки в ділянці макули. У зовнішніх шарах сітківки у разі фовеошизису визначалися гіпоехогенні мікропорожнини різного розміру. Можливі причини появи та подальшого прогресування фовеошизису можна розділити на екстра- та інтраретинальні. До екстраретинальних причин слід віднести наявність вітреоретинальних тракцій і задньої міопічної стафіломи. До інтраретинальних - появу мікропор в зовнішньому сітчастому шарі сітківки. Під час опису процесів, що відбуваються у разі фовеошизису, застосовано фізичні закони, що описують деформації та руйнування, які відбуваються в композитних матеріалах. Наявність мікропор в тканині сітківки у разі фовеошизису призводить до концентрації значних механічних напружень, які тим істотніше будуть позначатися на пружнопластичних властивостях сітківки, чим вище їх концентрація. Обговорено природу зростання механічних напружень в сітківці у разі фовеошизису. Наведений аналіз може лягти в основу визначення пластичних ефектів навколо мікропор, що надалі дозволить сформулювати конкретні кількісні критерії зростання мікропорожнин у разі фовеошизису за заданих зовнішніх умов.

Отмечено, что в ходе исследования у всех пациентов с высокой осевой миопией на сканограммах выявлено наличие миопического профиля заднего полюса глаза, обусловленное задней стафиломой, и изменения рельефа и архитектоники сетчатки в области макулы. Во внешних слоях сетчатки при фовеошизисе определялись гипоэхогенные микрополости разного размера. Возможные причины появления и дальнейшего прогресса фовеошизиса можно разделить на экстра- и интраретинальные. К экстраретинальным причинам следует отнести наличие витреоретинальных тракций и задней миопической стафиломы. К интраретинальным - появление микропор во внешнем сетчатом слое сетчатки. При описании процессов, которые происходят при фовеошизисе, были применены физические законы, которые описывают деформации и разрушения, которые происходят в композитных материалах. Наличие микропор в ткани сетчатки при фовеошизисе приводит к концентрации значительных механических напряжений, которые тем существеннее будут отражаться на пружнопластичных свойствах сетчатки, чем выше их концентрация. Обсуждена природа роста механических напряжений в сетчатке при фовеошизисе. Приведенный анализ может лечь в основу определения пластичных эффектов вокруг микропор, что в дальнейшем позволит сформулировать конкретные количественные критерии роста микрополостей при фовеошизисе при заданных внешних условиях.

Викладено нові результати досліджень колективної природи явищ переносу у рідинах. Послідовно проаналізовано нетривіальну поведінку часової залежності середньоквадратичного зміщення молекули (СЗМ). Показано, що врахування внеску, пов'язаного з колективною складовою руху молекули, призводить до більш адекватного опису часової залежності СЗМ на малих проміжках часу. Викладено новий метод визначення максвелівського часу релаксації, що є одним із найважливіших динамічних параметрів молекулярних систем. Запропоновано механізми одночастинкової дифузії у воді та аргоні. Обговорено сумісність одержаних результатів з результатами молекулярно-динамічних досліджень Г. Г. Маленкова, Ю. І. Наберухіна та В. П. Волошина щодо визначення розмірів лагранжевих частинок у комп'ютерних експериментах. Надано стислий історичний огляд проблеми самодифузії у рідинах.

Одержано кількісні критерії прогнозування розвитку фовеошизису за високої осьової міопії на основі середньої концентрації мікропорожнин в об'ємі сітківки, а також на основі методу балансу енергії в рамках моделі нелінійного пружно-пластичного середовища. Практичне використання знайдених критеріїв для прогнозу прогресування фовеошизисного розміру мікропорожнини в товщі сітківки за даними спектральної оптичної когерентної томографії.

Получены количественные критерии прогнозирования развития фовеошизиса при высокой осевой миопии на основе средней концентрации микрополостей в объеме сетчатки, а также на основе метода баланса энергии в рамках модели нелинейной упруго-пластичной среды. Практическое использование найденных критериев для прогноза прогресса фовеошизисного размера микрополости в более толстые сетчатки по данным спектральной оптической когерентной томографии.

В рамках предложенной ранее теоретической модели проведен расчет температурной зависимости толщины ориентационно упорядоченного пристенного слоя нитробензола в симметричной прослойке, сформированной твердыми подложками (ТП) различной природы. Предполагается, что ТП индуцирует ориентационную упорядоченность в сверхтонкой прослойке жидкости (порядка нескольких молекулярных слоев), а далее параметр порядка переносится вглубь жидкости "эстафетным путем", обусловленным межмолекулярным взаимодействием. Результаты расчетов согласуются с экспериментальными данными.

Проведено аналіз довготривалих хвостів автокореляційної функції швидкості (АКФШ) молекул рідкого аргону за температур, вищих і нижчих за спінодаль. Аналізуючи часову залежність АКФШ визначено значення коефіцієнтів самодифузії, зсувної в'язкості, максвелівського часу релаксації, а також їх зміну за перетинання спінодалі. Показано, що характерні зміни температурних залежностей згаданних кінетичних коефіцієнтів надають змогу визначити положення спінодалі з високою точністю. Розглянуто можливість поширення запропонованого методу на інші низькомолекулярні рідини на прикладі азоту та кисню, для яких усереднений потенціал міжмолекулярної взаємодії має ленард-джонсівську форму.