Сделана судебно-фармацевтическая оценка лекарственного средства, которое может использоваться в криминальных целях при незаконном изготовлении психоактивного вещества - метамфетамина (первитина), оборот которого ограничен.

Для многокомпонентных лекарственных средств (ЛС) с фенилпропаноламином систематизирована АТС классификация, изучена номенклатурно-правовая классификация (безрецептурная, рецептурная), выкопированы ЛС, которые подлежат предметно-количественному учёту в учреждениях здравоохранения, установлены особенности выписывания рецептов на ЛС с фенилпропаноламином.

Приведено экспертное изучение изъятых из незаконного оборота психоактивных веществ согласно статей 307 и 309 УК Украины. Показано, что судебная медицина, судебная наркология и судебная фармация являются составными элементами защиты прав наркопациентов.

Наведено результати опрацювання покрокового алгоритму проведення дослідження дефініції клініко-фармакологічних груп лікарських засобів для включення у схеми фармакокорекції алкогольного абстинентного синдрому в структурі алкогольної залежності шляхом анкетування спеціалістів медицини.

Определен судебно-фармацевтический критерий доступности - режим контроля для лекарственных средств в схемах фармацевтической коррекции опиоидной наркотической зависимости путем проведения организационно-правовых и клинико-фармакологических исследований. Установлены 3 схемы фармацевтической коррекции опиоидной зависимости: стандартная базовая; стандартная базовая плюс атипичный нейролептик клозапин; стандартная базовая плюс нейролептик рисперидон. Доказано, что добавление атипичных нейролептиков к стандартной базовой схеме фармацевтической коррекции существенно повышает эффективность уменьшения симптомов синдрома отмены опиоидов (дистемия, тревожность, раздражительность, компульсивная тяга к психоактивным веществам), а включение нейролептика рисперидона повышает купирование бессонницы у наркопациентов.

З позиції судової фармації на прикладі канабісу надано оцінку незаконного вживання наркотичних засобів рослинного походження на території України. Показано динаміку коливання кількості споживачів канабісу, які перебували на офіційному обліку в наркологічних закладах та за фактами порушених кримінальних справ. Розподілено споживання канабісу по регіонам України за 3-ма округами. Встановлено зростання рівня наркотизації населення Харківщини внаслідок незаконного обігу канабісу впродовж 2007 - 2011 рр.

Керівництво країни визнає необхідність розвитку мережі закладів охорони здоров'я, підвищення якості та доступності фармацевтичного забезпечення для всіх контингентів хворих, що пов'язано із розвитком аптечних мереж, оптимізацією обігу лікарських засобів (ЛЗ). Мета роботи - дослідження проблеми обігу наркотичних анальгетичних ЛЗ і доступності знеболювальної фармакотерапії в межах судово-фармацевтичного показника "режим контролю" для онкохворих на основі фармацевтичного права. Матеріали чинного законодавства України, судово-фармацевтичної практики, скарг пацієнтів на "гарячу лінію" Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації щодо фармацевтичного забезпечення онкохворих. Застосовано методи нормативно-правового, документального, судово-фармацевтичного, порівняльного, графічного аналізів. За результатами організаційно-правових досліджень доведено, що витрати на ЛЗ для фармакотерапії онкохворих становлять серйозне навантаження на систему охорони здоров'я як в Україні, так і у провідних країнах світу. За результатами узагальнення судово-фармацевтичної практики виявлено низький рівень фармацевтичного забезпечення онкохворих, особливо у сільській місцевості. Встановлено, що ситуація, яка склалася у ланцюзі правовідносин "лікар - онкохворий - провізор" виникає через недостатньо розвинену аптечну мережу й обмежений асортимент наркотичних анальгетичних ЛЗ, що звужує права онкохворих до знеболювальної фармакотерапії. Висновки: з позиції фармацевтичного права розглянуто стан фармацевтичного забезпечення онкохворих Харківської області наркотичними анальгетичними ЛЗ. Проведено аналіз порушення прав онкохворих на забезпечення знеболювальною фармакотерапією. Вивчено міжнародний досвід щодо цінової характеристики медикаментів, які використовуються для лікування злоякісних новоутворень. Для поліпшення ситуації запропоновано нормотворчі ініціативи і внесення редакційних змін до чинного законодавства України, що регулює процес ліцензування діяльності, пов'язаної з обігом ЛЗ різних номенклатурно-правових груп.

Наведено статистичні дані щодо поширеності злоякісних новоутворень у світі та в Україні. Проаналізовано основні законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють обіг аналгетичних лікарських засобів, та стан доступності таких засобів для хворих, у яких виявлено злоякісні новоутворення. На прикладах із судово-фармацевтичної практики розглянуто найбільш поширені порушення прав хворих, у яких виявлено злоякісні новоутворення, на доступність знеболювальних лікарських засобів. Проаналізовано кількість аптечних закладів Харківської області, що провадять діяльність із роздрібної торгівлі лікарськими засобами, та тих, що мають ліцензію на обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Встановлено, що перешкодами у процесі фармацевтичного забезпечення онкохворих можуть бути висока вартість медикаменту, відсутність аптечних закладів у віддалених районах області. Запропоновано внесення редакційних змін до чинного законодавства України з метою підвищення доступності життєво необхідних лікарських засобів шляхом надання можливості часткового відшкодування вартості медикаментів за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Проведено аналіз ринку комбінованих безрецептурних лікарських засобів заспокійливої дії шляхом вивчення їх термінів реєстрації та перереєстрації, асортименту, складу, лікарської форми та виробників. Встановлено, що в обігу на фармацевтичному ринку України серед досліджуваних лікарських засобів переважно знаходяться препарати на основі валеріани лікарської у вигляді крапель вітчизняного виробництва. На засадах фармацевтичного права та судової фармації встановлено режим контролю комбінованих безрецептурних лікарських засобів заспокійливої дії, що свідчить про їх доступність для пацієнтів. При цьому з'ясовано особливості їх застосування, зокрема комбіновані безрецептурні лікарські засоби заспокійливої дії можуть потенціювати дію седативних, снодійних препаратів, спазмолітиків, гіпотензивних препаратів центральної дії, транквілізаторів, нейролептиків, алкоголю та впливати на швидкість реакції.

Розглянуто основні недоліки у медикаментозному забезпеченні пільгових категорій громадян, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримують пільги відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проаналізовано нормативно-правові документи України щодо пільгового забезпечення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи необхідною фармацевтичною допомогою. Запропоновано шляхи вдосконалення медикаментозного забезпечення зазначених категорій пільгового контингенту пацієнтів з огляду на норми фармацевтичного права.

Наведено результати АВС/VEN-аналізу наркотичних аналгетичних лікарських засобів (ЛЗ), застосовуваних у фармакотерапії злоякісних новоутворень згідно з чинним медичним та фармацевтичним законодавством України. За розробленою методикою виділено перелік наркотичних аналгетичних ЛЗ, які найбільш доцільно використовувати при проведенні медико-фармацевтичної корекції болю онкологічного генезу.

Складено регіональний перелік лікарських засобів (ЛЗ) для фармацевтичного забезпечення психічних розладів у постраждалих в умовах надзвичайних ситуацій. Вивчено асортимент ЛЗ, що знаходяться в обігу на регіональному фармацевтичному ринку, за міжнародними непатентованими назвами. Систематизовано реєстраційні дані досліджуваних ЛЗ. Проаналізовано дані щодо виробників та лікарських форм ЛЗ. Згідно з чинним законодавством визначено режим контролю ЛЗ, необхідних для фармакокорекції психічних розладів.

У світі на хронічний больовий синдром (ХБС) хворіють від 10 до 55 % осіб. Тому своєчасне зменшення больового синдрому сприятиме покращанню якості їх життя у всіх сферах життєдіяльності. Для удосконалення організаційно-правової процедури забезпечення пацієнтів лікарськими засобами в межах паліативної допомоги було опрацьовано режим контролю нестероїдних протизапальних лікарських засобів, ненаркотичних і наркотичних (опіоїдних) аналгетиків та ад'ювантних (допоміжних) лікарських засобів, що призначають лікарі при ХБС. Матеріалом дослідження були чинні нормативно-правові, законодавчі та інструктивно-методичні документи; статистичні дані МОЗ України; інструкції для медичного застосування ЛЗ, сайти Верховної Ради України, МОЗ України, Державного експертного центру МОЗ України тощо. Використано документальний, порівняльний, системний і нормативно-правовий методи аналізу. На підставі аналізу нормативної бази проаналізовано медико-технологічні документи з фармакотерапії ХБС, виділено три класи лікарських засобів. Опрацьовано режим контролю нестероїдних протизапальних лікарських засобів, ненаркотичних і наркотичних (опіоїдних) аналгетиків та ад'ювантних (допоміжних) лікарських засобів, що призначають лікарі при ХБС. Проаналізовано нормативно-правові документи з порядку обігу наркотичних, психотропних і сильнодіючих лікарських засобів у медичних та аптечних установах охорони здоров'я відповідно до ліцензійних умов ведення господарської діяльності. Встановлено, що обіг лікарських засобів для фармакотерапії ХБС в межах паліативної допомоги в медичних установах здійснюється на підставі ліцензії на медичну практику, а в аптечних установах - на підстві ліцензії з оптової та роздрібної торгівлі лікарських засобів.

У світі на хронічний больовий синдром (ХБС) хворіють від 10 до 55 % осіб. Тому своєчасне зменшення больового синдрому сприятиме покращанню якості їх життя у всіх сферах життєдіяльності. Для удосконалення організаційно-правової процедури забезпечення пацієнтів лікарськими засобами в межах паліативної допомоги було опрацьовано режим контролю нестероїдних протизапальних лікарських засобів, ненаркотичних і наркотичних (опіоїдних) аналгетиків та ад'ювантних (допоміжних) лікарських засобів, що призначають лікарі при ХБС. Матеріалом дослідження були чинні нормативно-правові, законодавчі та інструктивно-методичні документи; статистичні дані МОЗ України; інструкції для медичного застосування ЛЗ, сайти Верховної Ради України, МОЗ України, Державного експертного центру МОЗ України тощо. Використано документальний, порівняльний, системний і нормативно-правовий методи аналізу. На підставі аналізу нормативної бази проаналізовано медико-технологічні документи з фармакотерапії ХБС, виділено три класи лікарських засобів. Опрацьовано режим контролю нестероїдних протизапальних лікарських засобів, ненаркотичних і наркотичних (опіоїдних) аналгетиків та ад'ювантних (допоміжних) лікарських засобів, що призначають лікарі при ХБС. Проаналізовано нормативно-правові документи з порядку обігу наркотичних, психотропних і сильнодіючих лікарських засобів у медичних та аптечних установах охорони здоров'я відповідно до ліцензійних умов ведення господарської діяльності. Встановлено, що обіг лікарських засобів для фармакотерапії ХБС в межах паліативної допомоги в медичних установах здійснюється на підставі ліцензії на медичну практику, а в аптечних установах - на підстві ліцензії з оптової та роздрібної торгівлі лікарських засобів.