Вивчено вплив позаматкової вагітності на розвиток подальших акушерських і перинатальних ускладнень залежно від методики лікування порушень репродуктивної функції. Встановлено основні особливості формування і функціонально стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Показано роль порушень системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів в генезі плацентарної дисфункції у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Вивчено порівняльні аспекти частоти та структури ускладнень вагітності, пологів, а також перинатальних результатів розродження жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі без і з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Розроблено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з позамаковою вагітністю в анамнезі.

Розглянуто основні питання безпеки життєдіяльності медичної сестри на робочому місці. Описано безпечні технологічні прийоми виконання процедур і маніпуляцій, обгрунтовано вимоги щодо встановлення санітарно-протиепідемічного режиму з урахуванням останніх даних про поширення лікарняних інфекцій і відповідно до відомостей про стан захворюваності на гепатит, ВІЛ/СНІД. Особливу увагу приділено формуванню необхідних умінь і навичок для запобігання та ліквідації небезпечних станів під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання. Розроблено рекомендації щодо психологічної самодопомоги (прийоми релаксації, автогенного тренування).

Рассмотрены основные вопросы безопасности жизнедеятельности медицинской сестры на рабочем месте. Описаны безопасные технологические приемы проведения процедур и манипуляций, обоснованы требования к установлению санитарно-противоэпидемического режима с учетом последних данных о распространении больничных инфекций и сведений о состоянии заболеваемости на гепатит, ВИЧ/СПИД. Особое внимание уделено формированию необходимых умений и навыков для предотвращения и ликвидации опасных состояний при работе с источниками ионизирующего излучения. Разработаны рекомендации по оказанию психологической самопомощи (приемы релаксации, автогенная тренировка).

Досліджено вплив тиску пресування, температури спікання та складу порошкових композиційних матеріалів на основі заліза, легованого самофлюсівним сплавом у кількості 10 - 20 % об., на їх структуру, щільність і твердість. Для вивчення структури матеріалів застосовано растровий оптичний мікроскоп МІМ-8М та електронний мікроскоп РЕМ-106. Вимірювання твердості проведено за стандартною методикою. Встановлено, що на щільність матеріалів та їх твердість впливають умови пресування і спікання та склад матеріалу. Максимальна щільність матеріалу досягається у випадку спікання просоченням. Змінюючи склад вихідних матеріалів та умови виготовлення виробів з них, можна одержувати їх із заданою структурою та властивостями і, як наслідок, необхідними експлуатаційними характеристиками.

Исследованы структуры из тонких пленок ферромагнитных металлов на подложках из полиэтилентерефталата - Fe, Co, Ni/ПЭТ на предмет проявления в них магнитооптического эффекта Фарадея. Обнаружено влияние подложки и материала пленок, которые были осаждены на полимере, на эффект Фарадея в этих структурах. Также было подтверждено магнитное взаимодействие между диамагнитной подложкой и магнитоактивными пленками на ней.

Індекс рубрикатора НБУВ: К202.6

Рубрики:

Тонкі шари (плівки) металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.912

Рубрики:

Металокерамічні наноматеріали

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено фізичну модифікацію полілактидних матеріалів, придатних для використання у вигляді плівок для пакувальної індустрії та ламінування паперу. Здійснено модифікування полілактидів різного ступеню кристалічності гліцерином. Досліджено особливості формування плівкових матеріалів на основі полілактидів та їх сумішей з гліцерином, обгрунтовано і здійснено вибір оптимального розчинника (хлороформу) для формування плівок методом поливу. Визначено концентраційні та температурно часові характеристики формування модифікованих полілактидних плівок (МПАП). На підставі виконаних досліджень обгрунтовано основні стадії виготовлення МПАП і досліджено їх фізико-механічні властивості.