Розглянуто сучасні підходи до побудови високопродуктивних конвеєрних аналого-цифрових перетворювачів (АЦП), область їх застосування, переваги та недоліки. Порівняно характеристики існуючих АЦП конвеєрного типу відомих у світі виробників.

Розглянуто принципи побудови високопродуктивних конвеєрних аналого-цифрових перетворювачів (АЦП), побудованих на неточних елементах. Викладено спеціальну процедуру самокалібрування на підставі введення вагової надлишковості з метою забезпечення необхідної точності. Наведено рекомендації щодо використання високопродуктивних самокаліброваних конвеєрних АЦП у системах реєстрування й обробки аналогових сигналів.

Рассмотрены принципы построения высокопроизводительных конвейерных аналого-цифровых преобразователей (АЦП), построенных на неточных элементах. Изложена специальная процедура самокалибрования на основе ввода весовой избыточности для обеспечения необходимой точности. Приведены рекомендации по применению высокопроизводительных самокалибрующихся конвейерных АЦП в системах регистрации и обработки аналоговых сигналов.

Проаналізовано можливості підвищення точності високопродуктивних конвеєрних АЦП, побудованих на низькоточних аналогових вузлах, від рівня інформаційної надлишковості. Одержано залежність необхідного рівня інформаційної надлишковості від заданої граничної статичної похибки формування ваг розрядів.

Запропоновано використовувати вагову надлишковість для підвищення точності конвеєрного аналого-цифрового (АЦ) перетворення за умов застосування в пристроях, що розробляються, низькочастотної елементної бази. Вдосконалено метод формування нерозривної передатної характеристики конвеєрного АЦ-перетворення, який базується на використанні вагової надлишковості у вигляді надлишкових позиційних систем числення. Вдосконалено математичні моделі статичних похибок високопродуктивних конвеєрних аналого-цифрових перетворювачів (АЦП) із ваговою надлишковістю, на підставі їх аналізу визначено шляхи підвищення точності перетворення. Розвинуто методи калібрування ваг розрядів високопродуктивних конвеєрних АЦП з ваговою надлишковістю на низькоточних аналогових вузлах за стратегією "знизу-догори" і "всі одразу", що дозволяють підвищити точність перетворення у порівнянні з первинною точністю елементної бази без фізичного впливу на параметри аналогових вузлів та без зменшення швидкості АЦ-врівноваження. Розроблено методи побудови високопродуктивних високоточних конвеєрних АЦП з ваговою надлишковістю на низькоточних аналогових вузлах з використанням методів самокалібрування ваг розрядів за рахунок вагової надлишковості. Оцінено ефективність введення вагової надлишковості у високоточні високопродуктивні самокалібровані конвеєрні АЦП зі зниженими вимогами щодо первинних похибок елементної бази.

Відзначено, що у національній економіці холдингові структури є однією з найбільш складних та часто використовуваною структурою управління об'єднанням підприємств. Вибір оптимальної бюжетної моделі на етапі розробки фінансової та бюджетної структур дозволяє підприємству зберегти час і витрати й одержати максимальний результат у найкоротші терміни. Доведено, що для сучасного багатогалузевого холдингу як суб'єкта національної економіки, бюджетування є системою узгодженого управління його підрозділами. Механізм управління багатогалузевим холдингом базується на операційному бюджетуванні підприємства шляхом уніфікації планування формування зведених бюджетів діяльності всіх учасників холдингу. Управління багатогалузевим холдингом передбачає використання консолідованого підходу під час складання зведених бюджетів підрозділів холдингу. Обгрунтовано механізм консолідації даних бюджетів підприємств у межах структурних бізнес-одиниць і всього холдингу. Для вирішення проблеми формування ефективного холдингу запропоновано використовувати інтегральний показник як чинник оцінювання фінансового потенціалу підприємств у процесі формування багатогалузевого холдингу. Удосконалено механізм планування податкових відрахувань підприємств, реалізація якої дозволяє формувати дані про податкові зобов'язання суб'єкта господарювання за підсумками бюджетування та оптимізувати платежі до бюджету.

Розроблено декілька нових алгоритмів аналого-цифрового врівноваження розрядами, які дозволяють збільшити ефективність, щодо наявних алгоритмів аналого-цифрового перетворення. Зроблено пошук оптимальних параметрів і основи системи числення за різних вхідних умов.

Побудовано моделі статичних похибок конвеєрних аналого-цифрових перетворень (АЦП), що дозволяє в подальшому дослідити впливи кожної окремої похибки одержати їх числове значення розв'язати систему рівнянь під час проведення процедури самокалібрування. Розглянуто самокалібровані конвеєрні АЦП на базі інформаційної надлишковості, кожний каскад якого є 1-бітним перетворювачем.

Розроблено декілька нових структур конвеєрних аналого-цифрових перетворювачів та алгоритмів самокалібрування, які дозволяють підвищити точність перетворювачів відносно існуючих структур конвеєрних АЦП та алгоритмів самокалібрування. Зроблено пошук структур конвеєрних самокаліброваних АЦП, які мають найменшу структурну надлишковість.

Викладено результати аналізу 42 випадків перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба, визначено частоту виникнення різних типів перипротезних переломів згідно з Ванкуверською класифікацією, проаналізовано результати лікування 17 пацієнтів із перипротезними переломами стегнової кістки типу В1. Під час остеосинтезу використовували пластини різної конструкції та методи їх фіксації, які дозволили одержати за бальною шкалою Харріса у 76,5 % випадків добрий віддалений функціональний результат (82 - 89 балів), у 17,6 % - задовільний (72 - 77 балів) та у 5,9 % - незадовільний.