Описано прогностичну модель особистісного і професійного зростання молодого викладача вищого навчального закладу непедагогічного профілю для ефективного вирішення завдань удосконалення даного процесу, аналізу загальних закономірностей зростання особистості викладача. Надано характеристику рівнів його особистісного і професійного зростання.

Розглянуто можливості тренінгів у формі дискусії для забезпечення професійно-педагогічної адаптації молодих викладачів ВНЗ непедагогічного профілю. Визначено суть навчальної дискусії, дидактичної мети, її типів і форм, особливостей підготовки та проведення. Наведено декілька згорнутих різновидів форм дискусій - "круглий стіл", "засідання експертної групи", "форум", "симпозіум", "дебати", "акваріум".

Досліджено роль емоційного інтелекту в адаптації молодого викладача до науково-педагогічної діяльності. Показано зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та характеристиками професійно-педагогічної адаптації особистості. Виділено показники адаптаційних процесів: адаптивність, дезадаптивність, неадаптивність. На основі узагальнення праць, присвячених теоретичному та експериментальному вивченню емоційного інтелекту, виокремлено основні сфери впливу емоційного інтелекту на адаптацію молодого викладача до науково-педагогічної діяльності: когнітивну, емоційну, поведінкову. Проаналізовано показники емоційного інтелекту молодих викладачів. Виявлено гендерні відмінності у рівнях прояву особистісного регулятивного компоненту емоційного інтелекту. Визначено роль емоційного інтелекту, що виявляється у здійсненні вибору між прийняттям і уникненням емоційних переживань, що супроводжують стресові ситуації викладацької діяльності.

Исследована роль эмоционального интеллекта в адаптации молодого преподавателя к научно-педагогической деятельности. Показана связь между уровнем эмоционального интеллекта и характеристиками профессионально-педагогической адаптации личности. Выделены показатели адаптационных процессов: адаптивность, дезадаптивность, неадаптивность. На основе обобщения работ, посвященных теоретическому и экспериментальному изучению эмоционального интеллекта, выделены основные сферы влияния эмоционального интеллекта на адаптацию молодого преподавателя к научно-педагогической деятельности: когнитивная, эмоциональная, поведенческая. Проанализированы показатели эмоционального интеллекта молодых преподавателей. Выявлены гендерные различия в уровнях проявления личностного регулятивного компонента эмоционального интеллекта. Определена роль эмоционального интеллекта, который проявляется в осуществлении выбора между принятием и избеганием эмоциональных переживаний, сопровождающих стрессовые ситуации преподавательской деятельности.

The role of emotional intelligence in the adaptation of the young teacher to research and teaching. Shows the relationship between the level of emotional intelligence and performance of professional and pedagogical adaptation of the individual. Identified indicators of adaptive processes, such as adaptability, maladaptive, non-adaptive. The main parameters of professional and pedagogical adaptation of personality to teaching, in particular: the readiness and adaptation to the organization of the study subjects included in the integration processes of the educational environment of the institution and the relationship with the environment, identification with traditions and norms of conduct of the institution. Based on the aggregation of works devoted to theoretical and experimental study of emotional intelligence, identified the main sphere of influence of emotional intelligence to adapt to a young teacher of scientific and educational activities: cognitive, emotional, behavioral. Analyzed indicators of emotional intelligence of young teachers. Identified gender differences in the levels of personal manifestation of the regulatory component of emotional intelligence.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування професійно-педагогічної адаптованості молодих викладачів ВНЗ непедагогічного профілю. Обгрунтовано суть професійно-педагогічної адаптованості молодого викладача як системи настанов, що зумовлюють визначення ним цілей професійної діяльності, власного місця в ній, вибір засобів, дій, методів оцінювання одержаних результатів, які в цілісному поєднанні забезпечують ефективну професійно-педагогічну діяльність. Визначено основні ознаки та структуру процесу професійно-педагогічної адаптації молодих викладачів ВНЗ непедагогічного профілю. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування професійно-педагогічної адаптованості молодих викладачів у системі методичної роботи таких навчальних закладів, що включає мотиваційно-організаційний, практично-діяльнісний, контрольно-коригувальний етапи. Розроблено діагностичний інструментарій для визначення критеріїв і показників рівнів сформованості професійно-педагогічної адаптованості молодого викладача.

Досліджено актуальну проблему дидактики вищої школи, яка зумовлена потребою підвищення конкурентоспроможності викладачів, зростання якості їх роботи. Науково обгрунтовано на основі акмеологічного методолого-теоретичного підходу поетапну технологію формування професійної адаптованості молодого викладача в системі методичної роботи закладу вищої освіти непедагогічного профілю (ЗВОНП). Розглянуто професійно-педагогічну адаптацію молодих викладачів ЗВОНП як наукову і практичну проблему. Визначено концептуальні засади побудови технології формування професійної адаптованості молодого викладача у методичній роботі ЗВОНП. Проаналізовано структуру технології формування адаптованості молодих викладачів ЗВОНП.