Дисертацію присвячено питанням діагностики, лікування та профілактики ятрогенних пошкоджень позапечінкових жовчних шляхів та їх наслідків - рубцевих стриктур і жовчних нориць. Встановлено основні причини і розроблено принципи профілактики пошкоджень гепатикохоледоха. Визначено оптимальний алгоритм диференціально-діагностичного пошуку, запропоновано оптимальну хірургічну тактику і нові методи хірургічного лікування ятрогенних пошкоджень жовчовивідних шляхів. Одержано нові відомості і визначено патогенетичні механізми застосування фосфоліпідів ліпосом у комплексній терапії хворих із пошкодженнями гепатикохоледоха і явищами печінкової недостатності. Розроблено спеціальний інструментарій для виконання операцій при рубцевих стриктурах, жовчних норицях і кровотечі із судин гепатодоуденальної зв'язки.

Проведено оцінювання агрофізичного стану грунтів Західного Лісостепу й інтенсивності поширення деградаційних процесів у регіоні. Доведено ефективність поєднання дій вапна, гною та глибокого рихлення на покращання агрофізичного стану грунтів. Виявлено позитивний вплив їх застосування на грунтову структуру, її водостійкість і водопроникність деградованого сірого лісового грунту та чорнозему опідзоленого. Встановлено, що сумісна дія даних заходів сприяє покращанню водного режиму грунтів, підвищує акумулювальну здатність орного та підорного шарів і запаси вологи. Покращання агрофізичного стану та водно-фізичних показників забезпечує відновлення родючості сірого лісового грунту та чорнозему опідзоленого різного ступеня деградації.

Обгрунтовано диференційоване застосування й ефективність основних інструментальних методів дослідження, які визначають вибір і послідовність оперативних втручань у хворих з доброякісними вогнищевими утвореннями печінки (ДВУП). Розроблено два алгоритми, що дозволяють з найменшими витратами здійснити диференціальну діагностику об'ємних утворень печінки. Обгрунтовано ефективність тривимірної візуалізації в діагностиці та виборі тактики лікування таких пацієнтів. Вирішено тактичні підходи до традиційного хірургічного лікування ДВУП. Розроблено диференційовану лікувальну тактику застосування методів мініінвазивної хірургії (вдосконалено відеоендоскопічні операції, черезшкірні втручання під ультразвуковим контролем), залежно від локалізації та розмірів патологічного процесу, з урахуванням показань і протипоказань. Розроблено способи пункційно-ендоскопічної санації кіст і абсцесів печінки, з використанням голок і пристрою оригінальної конструкції (два патенти). Для зниження кількості післяопераційних ускладнень розроблено та вперше застосовано в клініці: "Спосіб хірургічного лікування кісти паренхіматозного органу", "Пристрій для лапароскопічної обробки і дренування рідинних утворень органів черевної порожнини", "Пристрій для видалення жовчного міхура або кісти паренхіматозного органу", "Спосіб інтраопераційної деепітелізації залишкових порожнин печінки", "Спосіб пункційного лікування непаразитарної кісти печінки". Використання сучасної технології резекційних втручань дозволило розширити можливості лікування вогнищевих утворень печінки, навіть за великих форм її ураження. Розроблено "Спосіб ліквідації залишкових порожнин печінки" після резекції її об'ємного утворення, з застосуванням тромбоцитарного концентрату. Вивчено ефективність застосування комплексної програми лікувально-діагностичних заходів, засновану на використанні вдосконалених мініінвазивних технологій, порівняно з традиційними тактичними підходами. Вдосконалено технологію профілактики та парахірургічної корекції за виникнення післяопераційних ускладнень. Вивчено регенерацію печінки після її резекції у віддалені терміни. Достовірно доведено, що вдосконалені способи діагностики та лікування ДВУП дозволяють знизити кількість післяопераційних ускладнень на 18,5 %, а летальність - на 3,2 %.

Викладено основні показники, що визначають пожежну небезпеку речовин і матеріалів. Детально розглянуто теоретичні фізико-хімічні основи процесів горіння та вибуху, механізм виникнення та розповсюдження процесів горіння та вибуху. Розкрито теорії теплового та ланцюгового вибуху, параметри вибухів та їх характеристику. Встановлено умови самозаймання та запалювання горючих сумішей, вогнегасні речовини й основні способи та механізм припинення горіння. Представлено технічні засоби подачі вогнегасних речовин та їх характеристики.

На підставі 72-х спостережень проведено порівняльний аналіз результатів лікування хворих на бактеріальні абсцеси печінки (БАП). Чоловіків було 41, жінок - 31 віком 19 - 74 роки. Найбільш інформативними діагностичними методами були: сонографічний, комп'ютерна томографія, лапароскопія. 38-ми хворим виконані малоінвазивні втручання під контролем УЗД, КТ або лапароскопії, 7-ми пацієнтам - відкриті операції. Після малоінвазивних втручань у 7,9 % хворих спостерігали різні ускладнення, після відкритих операцій - у 20,6 % (помер один пацієнт). Малоінвазивні операції доцільно ширше використовувати у разі БАП у спеціалізованих хірургічних гепатологічних центрах.

Проаналізовано результати діагностики і хірургічного лікування 78-ми хворих на гострий біліарний сепсис у разі холедохолітіазу. Жінок було 55, чоловіків - 23 віком 32 - 80 років. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, інструментальних (УЗД, фіброгастродуоденоскопія, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, черезшкірна черезпечінкова холангіографія, інтраопераційна холангіографія, фіброхолангіоскопія), біохімічних досліджень крові, бактеріологічних аналізів жовчі. Запропоновані оптимальні принципи перед- і післяопераційного лікування, новий "Спосіб лікування гострого холангіту" (патент України UA N 56849 А від 15.06.2003 р.). Для радикального оперативного лікування застосовували три способи: ендоскопічний, хірургічний і комбінований. У результаті удосконаленого лікування післяопераційна летальність знизилася з 27,3 до 6,4 %.

Зазначено, що септичні ускладнення в біліарній хірургії протягом багатьох років залишаються однією з найактуальніших проблем. Проаналізовано результати діагностики і хірургічного лікування 70 хворих з гострим біліарним сепсисом у разі холедохолітіазу. Серед них жінок було 51, чоловіків - 19 віком 32 - 80 років. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, інструментальних методів (УЗД, ФГДС, ЕРХПГ, черезшкірної черезпечінкової холангіографії, інтраопераційної холангіографії, фіброхолангіоскопії), біохімічних досліджень крові, бактеріологічних аналізів жовчі. Запропоновано оптимальні принципи перед- і післяопераційного лікування. Під час радикального оперативного лікування застосовано три способи: ендоскопічний, хірургічний і комбінований. В результаті проведеного лікування післяопераційна летальність знизилася з 27,3 % до 10 %.

Запропоновано підхід, який дозволяє розв'язати узагальнену задачу вільного польоту в тривимірному просторі та аерогідродинаміки довільного тіла. Наведено результати роботи спеціалізованих програм, розроблених на базі математичного апарата для розрахунків траєкторії кулі типу Б-32 калібру 7.62 мм.

Проаналізовано результати лікування 370 хворих на доброякісні вогнищеві утвори печінки (ДОУП) за останні 20 років. Серед них було 234 жінки і 136 чоловіків, середній вік - 48 років. З непаразитарними кістами печінки спостерігали 179 (48,3%) пацієнта, з абсцесами - 77 (20,8 %), з ехінококозом - 44 (11,9 %), з гемангіомами - 52 (14,1 %), з аденомою -13 (3,5 %), з локальною вузловою гіперплазією - 5 (1,4 %). Найбільш інформативними діагностичними методами були: сонографічний, комп'ютерна томографія, лапароскопія, біопсія печінки. 250 хворим I групи виконано малоінвазивні хірургічні втручання, 120 - різні лапаротомні операції. Післяопераційні ускладнення в I групі склали 6 %, в II групі - 24,5 %. Померли після операцій 3 (1,2 %) хворих I групи та 5 (4,2 %) - II групи від поліорганної недостатності. Достовірно доведено, що малоінвазивні та вдосконалені (6 патентів) способи лікування цієї патології значно покращують результати. Малоінвазивні удосконалені методи діагностики і лікування ДОУП, із застосуванням 6 розроблених винаходів, доцільно ширше виконувати у спеціалізованих хірургічних центрах. Такі методи сприяють зниженню частоти ускладнень на 18,5 % і летальності - на 3,0 %.

Мета роботи - порівняльне вивчення ефективності відкритого хірургічного втручання і мініінвазивного вдосконаленого пункційно-аспіраційного лікування хворих на бактеріальний абсцесв печінки (БАП). На підставі 113 спостережень за 20 років було проведено порівняльний аналіз лікування хворих на БАП віком 22 - 78 років, серед них було 65 (58 %) чоловіків і 48 (42 %) жінок. Хворі були розподілені на 2 групи. I групу склали 90 пацієнтів, яким були виконані малоінвазивні втручання під ультразвуковим або лапароскопічним контролем. У II групу увійшли 23 хворих, яких оперували з використанням доступу за Кохером або серединної лапаротомії. У 6 хворих застосований розроблений в клініці "Спосіб лікування абсцесу паренхіматозного органа, що містить секвестри". У 4 пацієнтів використаний розроблений в клініці "Спосіб лікування порожнинного утворення паренхіматозного органа". У I групі пацієнтів було 7 (7,9 %) післяопераційних ускладнень, летальних випадків не було. У II групі різні ускладнення відзначені у 5 (20,6 %) хворих, 1 (4,3 %) хворий помер від сепсису. Малоінвазивні вдосконалені методи лікування доцільно ширше виконувати при абсцесах печінки.

Мета роботи - покращання результатів лікування гострого холангіту, зумовленого холедохолітіазом, за допомогою удосконалення лікувально-діагностичної тактики. Гострий холангіт калькульозного генезу вимагає своєчасної діагностики та термінового, оптимального за обсягом, операційного втручання на фоні інтенсивної терапії. Адекватна декомпресія жовчних шляхів забезпечує профілактику розвитку органної та поліорганної дисфункції. Комплексне консервативне і малоінвазивне хірургічне лікування, за допомогою шести розроблених винаходів, дозволяє покращити ефективність лікування.

Наразі в України як ДСТУ існує всього один криптографічний алгоритм власної розробки. Це алгоритм електронного цифрового підпису ДСТУ 4145-2002 "Інформаційні технології. Криптографічний захист інформації. Цифровий підпис, що базується на еліптичних кривих. Формування та перевіряння". Авторами цього алгоритму є вчені Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України. Натомість сучасні інформаційні технології часто вимагають створення структур типу цифрових конвертів. На цей час не існує нормативно затвердженого алгоритму асиметричного шифрування власної розробки, але криптографічне перетворення, визначене в ДСТУ 4145-2002 надає можливість розробити такий алгоритм, що матиме високу стійкість і достатню швидкодію. Такий алгоритм розроблено і саме він використовується як складова частина цифрового конверту. Стійкість цього алгоритму перевершує стійкість алгоритму ДСТУ ГОСТ 28147:2009 і тому він забезпечує адекватну криптографічну стійкість цифрового конверту в цілому. Цей алгоритм пройшов широку апробацію в прикладних розробках і має позитивні відгуки. Запропоновано алгоритм асиметричного шифрування даних, що базується на криптографічному перетворенні, визначеному національним стандартом України ДСТУ 4145-2002 "Інформаційні технології. Криптографічний захист інформації. Цифровий підпис, що базується на еліптичних кривих. Формування та перевіряння" [1]. Цей алгоритм призначено для направленого шифрування невеликих за обсягом даних, головним чином, ключів та інших таємних параметрів криптографічних перетворень в системах розподілу ключової інформації в незахищених каналах зв'язку, системах управління доступом до ключових даних і розподілу повноважень користувачів в таких системах.

Конфіденційність повідомлення забезпечується шифруванням повідомлення за допомогою алгоритму шифрування даних. За великого розміру документа таким алгоритмом може бути тільки алгоритм симетричного шифрування. Використання симетричного алгоритму шифрування пов'язано з необхідністю вирішення проблеми алгоритму асиметричного шифрування, яким шифрується разовий ключ симетричного шифрування, однак у системах передачі даних у реальному часі потрібне інше рішення, яке надасть можливість швидко з'єднатися з будь яким абонентом, встановити спільний секретний ключ і за певним розкладом або у разі потреби сформувати новий спільний ключ і перейти на використання нового спільного ключа. Під час встановлення спільного секретного ключа обов'язково повинна забезпечуватися автентичність сторін інформаційного обміну. Алгоритми цього типу є необхідною складовою частиною основних на цей час методів захисту трафіку в мережі Інтернет, а саме протоколів SSL/TSL та IPSec. Найбільше поширення як алгоритм встановлення спільного секретного значення мають алгоритми, що базуються на алгоритмі Діффі - Хеллмана. В своєму стандартному вигляді цей алгоритм не забезпечує автентифікації сторін і тому не може протистояти засобам криптоаналізу, що використовують можливість порушення автентичності. Алгоритм встановлення спільного секретного значення має також гарантувати стійкість обчисленого спільного секретного значення, не меншу за стійкість симетричного алгоритму шифрування даних. Реально це можливо тільки за умови застосування криптографічних перетворень у групі точок належно обраних еліптичних кривих. З практичної точки зору важливо уніфікувати обчислювальні засоби, що використовуються для реалізації криптографічних перетворень різного типу. Запропоновано алгоритм встановлення спільного секретного значення з використанням криптографічного перетворення, визначеного національним стандартом України ДСТУ 4145-2002 "Інформаційні технології. Криптографічний захист інформації. Цифровий підпис, заснований на еліптичних кривих. Формування і перевіряння" та криптографічних стандартів, що діють в Україні. Цей алгоритм забезпечує автентичність сторін інформаційного обміну. Алгоритм призначено для обчислення в режимі реального часу двома учасниками інформаційного обміну спільного секретного значення, розмір якого визначається функцією гешування, що використовується. Це секретне значення використовується для ініціалізації алгоритму симетричного шифрування але не визначає його спосіб ініціалізації та спосіб шифрування потоку даних. Алгоритм встановлення спільного секретного значення можна використовувати для захисту даних в інформаційних системах загального призначення.

Подано результати комплексного теоретичного та експериментального дослідження методів оцінювання параметрів багатошарових засобів бронезахисту особового складу та військової техніки. Запропонований науково-методичний апарат можливо безпосередньо використовувати для розрахунку бронесгійкості елементів захисту у разі недоступних для експерименту початкових умов та для розроблення пропозицій з пошуку шляхів підвищення їх бронестійкості.