Розглянуто методики оцінювання показників якості контролюючих тестів при пілотному експерименті і в режимі дослідної експлуатації систем дистанційного навчання. Відмінність дослідної експлуатації тестових просторів СДН полягає в проведенні асинхронного тестування, обробка результатів якого має певні особливості. Запропоновані методики дають можливість оцінити надійність тесту, валідність, трудність та розрізняльну здатність завдань тесту в обох режимах роботи СДН.

Розроблено інформаційно-вимірювальне й алгоритмічне забезпечення моніторингу комп'ютеризованих систем тестування (КСТ). Обгрунтовано необхідність проведення моніторингу КСТ з малими контингентами користувачів у процесі дослідної експлуатації системи. Систематизовано методи та способи визначення показників якості КСТ та обрано ті їз них, що відповідають умовам тестування та режиму роботи реальних систем. Створено нові методи обробки емпіричної інформації у межах теорії моделювання та параметризації тестів, що забезпечують точність, інваріантність та стійкість показників якості КСТ та оцінок опитуваних за умов пілотного експерименту та дослідної експлуатації.

Визначено основні напрями моніторингу системи дистанційного навчання (СДН). Розкрито причини, які викликають необхідність моніторингу підсистеми контролю СДН. Сформульовано мету моніторингу. Виокремлено об'єкти моніторингу: тести підсистеми контролю СДН; тестові напрями, призначені для інтерпретації результатів тестування в традиційну оцінну шкалу. Висвітлено особливості моніторингу в режимі експлуатації СДН. Наголошено на значенні моніторингу тестових завдань для викладача.

Предложен алгоритм цифровой фильтрации полезных сигналов разной формы от шумовых составляющих с использованием прямого и обратного FFT-преобразования. На основании предложенного алгоритма разработан программный компонент для обработки цифровых сигналов "IFFT-Noise Gate". Приведены результаты моделирования процесса фильтрации шумов и сравнительная характеристика шумоподавляющих свойств нового алгоритма и известных аналогов по наиболее существенным параметрам: THD, SINAD, SN.

Проаналізовано положення міждержавних нормативних документів, які регламентують обробку результатів вимірювань під час проведення міжлабораторних звірень і виявлено їх недосконалості, що надало можливість запропонувати спосіб опрацювання результатів вимірювань міжлабораторних звірень, який враховує наявність систематичних похибок в результатах вимірювань, з метою перевірки калібрувальних можливостей лабораторій.

Систематизовано види валідності та проаналізовано методи і способи оцінювання цього показника якості комп'ютеризованої системи тестування (КСТ); виділено види валідності, що варто оцінювати на різних стадіях життєвого циклу КСТ; обрано метрику для оцінювання валідності КСТ на стадії пілотного експерименту і дослідної експлуатації та проведено їх удосконалення з огляду на особливості шкали, в якій оцінюються вхідні дані для розрахунку цього показника. Запропоновано аналітичні вирази для оцінювання невизначеності показника валідності тестового простору КСТ. Наведено динаміку зміни невизначеності показника валідності в залежності від об'єму опитуваних, що залучені до роботи з КСТ.

Систематизовано та проаналізовано методи та способи оцінювання одного з головних показників якості комп'ютеризованої системи тестування (КСТ) - показника надійності; наведено традиційні метрики для оцінювання різних видів надійності тестового простору та проведено їх удосконалення з огляду на особливості шкали, в якій оцінюється показник надійності тестового простору КСТ. Запропоновано аналітичні вирази для оцінювання невизначеності показника надійності тестового простору КТС. Наведено динаміку зміни невизначеності показника надійності при здійсненні моніторингу системи, що дозволяє прогнозувати якісні характеристики КСТ на основі заданого об'єму тестового простору.

Подтверждение качества проведения и результатов учебного процесса в значительной мере обуславливается качественными показателями инструментария, при помощи которого это качество оценивается. Поэтому создание алгоритмического и информационно-измерительного обеспечения для оценивания показателей качества компьютеризированных систем тестирования является неотъемлемой частью программ информатизации образовательной отрасли. Рассмотрены, систематизированы и предложены методы и способы оценивания одного из наиболее важных показателей качества компьютеризированной системы тестирования (КСТ) - различительной способности заданий тестового пространства КСТ, представлены рекомендации относительно выбора той или иной метрики, что позволяет повысить эффективность информационно-измерительных систем контроля показателей качества КСТ.

Представлено розроблене автором інформаційно-вимірювальне та алгоритмічне забезпечення пілотного експерименту комп'ютеризованої системи тестування (КСТ) для синхронного режиму тестування для випадку малих контингентів опитуваних, що є характерним для дисциплін спеціалізованого, зокрема, технічного спрямування. При цьому для оцінювання якості тестового простору КСТ використано метрики для оцінювання надійності тестового простору, надійності завдань тестового простору (ЗТП), валідності ЗТП, розрізняльної здатності ЗТП та трудності ЗТП. Використані метрики модифіковані автором з огляду на особливості шкал, в яких визначені вихідні дані тестування. Розроблене інформаційно-вимірювальне та алгоритмічне забезпечення дозволяє одержати попередні характеристики якості КСТ з невизначеностями перед виходом її в експлуатацію.

Рассмотрены проблемы разработки метрологического инструмента для измерения активной мощности в диапазоне частот от 0,01 до 10 МГц. Проектируя такой инструмент следует учитывать жесткое требование к фазовым характеристикам каналов при измерении активной мощности на фоне большой реактивной, то есть при малом коэффициенте мощности. Объектами исследований являются элементы, работающие на высоких частотах до единиц мегагерц и имеющие сильно искаженные формы сигналов. Описан пример влияния гармонических составляющих сигналов в ваттметре. Приведен анализ погрешностей ваттметра проходной мощности вызванный фазовыми сдвигами каналов измерения. Предложено использование ваттметра проходной мощности с коррекцией собственного потребления для измерений в подобных случаях.