На основі розробленої педагогічної технології вивчення психолого-педагогічних дисциплін доведено, що значне підвищення ефективності формування комунікативних умінь забезпечується організацією комунікативно спрямованого навчання шляхом використання активних професійно спрямованих методів. За матеріалами дослідження підготовлено методичні рекомендації для викладачів.

Дисертація містить теоретичне й експериментальне дослідження проблеми комунікативних умінь. Здійснений аналіз комунікативних можливостей психолого-педагогічних дисциплін, виявлені і теоретично обгрунтовані педагогічні умови їх ефективної реалізації у навчальному процесі. Визначена необхідна і достатня для здійснення ефективної професійної діяльності сукупність комунікативних умінь і проведено їх структурування на основі функцій, які вони виконують. В роботі представлені діагностичні методики і критеріальні характеристики груп студентів, в залежності від рівня сформованості змістового, емоційного і діяльнісного компонентів комунікативних умінь. Розроблена, теоретично обгрунтована і експериментально перевірена модель педагогічної технології формування комунікативних умінь у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, шляхом впровадження у навчальний процес комунікативно спрямованого навчання, яке становить собою співробітництво на основі різних видів спільної роботи студентів над комунікативними задачами і взаємодію в процесі їх розв'язання. В роботі представлені розроблені засоби навчально-методичного забезпечення комунікативно спрямованого навчання, методична розробка ділової гри, програма семінару-практикуму для викладачів.

З’ясовано сутність невербальної комунікації, особливості сприймання та розуміння зовнішніх засобів виразності. Виявлено чинники успішного розвитку вмінь невербальної комунікації студентів засобом тестування та їх вплив на самооцінку рівня їх сформованості. Визначено, що найбільші складнощі у студентів пов’язані з розвитком експресивних жестів. Аргументовано, що розвиток невербальної поведінки в груповій взаємодії здійснюється шляхом залучення студентів до участі в рольових іграх, які потребують одночасно сприймати невербальні сигнали учасників гри й реагувати на них адекватними засобами невербалики.

Определена суть невербальной коммуникации, особенности восприятия и понимания внешних средств выразительности. Выявлены факторы успешного развития умений невербальной коммуникации студентов посредством тестирования и их влияние на самооценку уровня их сформированости. Определено, что наибольшие трудности у студентов связаны с развитием экспрессивных жестов. Аргументировано, что развитие невербального поведения в групповом взаимодействии осуществляется путем привлечения студентов к участию в ролевых играх, которые требуют одновременно воспринимать невербальные сигналы участников игры и реагировать на них адекватными средствами невербалики.

Цель работы - обосновать применение интегральных технологий психофизической подготовки спортсменок в спортивной аэробике. В исследовании приняли участие 46 квалифицированных аэробисток, 22 спортсменки составили контрольную группу, 24 - экспериментальную и 19 аэробистов, 9 спортсменов составили экспериментальную группу, 10 - контрольную. Методы: теоретический анализ литературных данных; метод оценки результатов соревновательной деятельности; педагогический эксперимент; методы математической статистики с применением компьютерных программ "EXEL" и "SPSS". Результаты: психофизическая тренировка должна составлять одну из основных частей вариативного компонента общей программы подготовки спортсменов-аэробистов. Она основывается на выполнении специальных комплексов упражнений в сочетании с мысленными образными представлениями характера движений. Показано положительное влияние применения интегральных технологий психофизической подготовки на соревновательную результативность спортсменов. Сделаны выводы, что построение учебно-тренировочного процесса с применением интегральных технологий психофизической подготовки оказало положительное влияние на эффективность соревновательной деятельности спортсменов.

Визначено оптимальні варіанти об’єднання спортсменів в групи для підвищення тренувальної та змагальної діяльності у спортивній аеробіці. Запропоновано застосування методів багатовимірного аналізу (факторний, кластерний) на основі функціональних і психофізіологічних показників спортсменів, що дозволить алгоритмізувати процесс оптимальної комплектації команд у спортивній аеробіці. Експерементально обгрунтовано доцільність і результативність застосування багатовимірного аналізу під час підготовки гімнастів у спортивній аеробіці. Використання алгоритму комплектації команд, індивідуалізації тренувального процесу, методики інтегральної підготовки із застосуванням психофізичних вправ та інтерактивних технологій надало можливість підвищити рівень спеціальної фізичної підготовки, функціонального стану спортсменів і змагальної ефективності. Одержані результати свідчать про ефективність застосування розробленного алгоритму комплектації команд у спортивній аеробіці на основі індивідуальних особливостей факторної структури підготовленності, а також про ефективність застосування методик інтегральної психофізичної підготовленності та інтерактивних технологій.