Проаналізовано психологічну природу лихослів'я, запропоновано варіанти класифікації лихослів'я. Встановлено, що найбільш дошкульними та образливими є лихослів'я, які знецінюють природні, душевно-духовні, власне суб'єктні властивості людини. Кількісний та якісний аналіз емпіричних даних дозволив встановити особливості прояву лихослів'їв у шкільному середовищі та у сім'ї. З'ясовано ситуації, що провокують поширення лихослів'я серед учнів. На підставі результатів психодіагностичного дослідження встановлено залежність інвективної поведінки від індивідуально-психологічних особливостей досліджуваних (агресивності, тривожності, способу реагування у конфліктній ситуації, емпатії). Теоретично обгрунтовано і апробовано методичні засоби профілактики та корекції лихослів'їв.

Зосереджено увагу на роботах, в яких зроблено аналіз стану морально-духовного розвитку суспільства загалом, виховання духовності підростаючого покоління і ролі вчителя у цьому процесі. Наукові праці, в яких досліджувались нетактовні, грубі, непрофесійніспособи взаємодії вчителя з учнями, вказують на наявність проблем у морально-духовному розвитку вчителя. Підкреслено, що ці наукові праці є підтвердженням тих фактів, одержаних у дослідженні психолого-педагогічних причин лихослів'я і особливостей його прояву у шкільному середовищі. У дослідженні був одержаний значний фактичний матеріал проявів учнівського, вчительського і батьківського лихослів'я з наступною його класифікацією, з'ясовано ситуації, що є провокуючими щодо прояву лихослів'я з боку всіх суб'єктів педагогічної взаємодії, дієвість подібних "виховних" впливів, досліджено взаємозв'язок лихослів'я з деякими індивідуально-психологічними особливостями особистості. Акцентовано увагу лише на вчительських лихослів'ях, особливостях їх прояву, ситуаціях, які провокують вчителя на лихослів'я, і ставлення учнів до таких впливів. Констатовано, що аналіз проведеного фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що використання лихослів'я як засобу регуляції поведінки учня є ознакою низького рівня духовності вчителя, що, у свою чергу, гальмує, перешкоджає формуванню духовності учня.