Розглянуто гігієнічне оцінювання харчового статусу дітей молодшого шкільного віку з загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОНЗ) різного типу на підставі вивчення показників фактичного харчування, визначення ознак харчової неадекватності та впливу її на здоров'я школярів. Встановлено причини, які призводять до таких порушень з метою їх усунення. Визначено, що харчування молодших школярів з різних ЗОНЗ Києва носить незбалансований характер, обумовлений особливостями організованого харчування у закладах, домашнього харчування та суттєвими недоліками в знаннях про раціональне харчування серед батьків, працівників ЗОНЗ і самих дітей. В ЗОШ незбалансованість і недостатність харчування найбільш виражені. Висвітлено, що енерговитрати молодших школярів розбалансовані з енергоцінністю харчових раціонів за рахунок наднизької рухової активності більшості дітей. Режим дня не відповідає гігієнічним вимогам. Виявлено, що серед нозологічних форм переважають захворювання, які пов'язані з мікро- та макронутрієнтною недостатністю та недоліками в організації харчування, внутрішньошкільного середовища, режима дня. Зазначено, що останні фактори мають вплив на фізичний розвиток дітей та стан їх здоров'я.

Встановлено основні закономірності несприятливого впливу підприємств малої потужності різних галузей промисловості на стан навколишнього середовища й умови проживання населення наближеної житлової забудови. Визначено критерії віднесення підприємств до категорії малої потужності за величиною кінцевої виробничої потужності та ступенем впливу на навколишнє середовище. Розроблено гігієнічні підходи до встановлення санітарно-захисних зон (СЗЗ) підприємств малої потужності й обгрунтовано нормативні розміри СЗЗ для досліджених підприємств з визначенням меж їх граничної потужності.

Викладено актуальні еколого-гігієнічні та соціальні проблеми, які пов'язані з сучасними містобудівними тенденціями: визначено шляхи оптимізації діючих в Україні нормативних санітарно-захисних зон промислових об'єктів, висвітлено методологічні підходи до проблеми розміщення нових і реконструйованих промислових підприємств в структурі сучасних населених пунктів. Розглянуто наукові дослідження ДУ "Інститут гігієни і медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України" в цьому напрямку, зокрема, сучасні технологічні і природоохоронні заходи, що значно зменшують шкідливий вплив виробничих факторів на навколишнє природне середовище і здоров'я населення.

Дослідження присвячено теоретичному та експериментальному визначенню соціально-психологічних особливостей проектної діяльності (ПД) менеджерів соціальної роботи. Розширено та поглиблено теоретичні знання про структурні компоненти ПД. Обгрунтовано методологічні основи програми "Підвищення соціально-психологічної компетентності в проектній діяльності менеджерів громадських організацій соціального спрямування". Обгрунтовано структурну модель соціально-психологічних особливостей ПД менеджерів соціальної роботи. Доведено, що ПД постає провідною формою розвитку клієнтських груп у соціальній роботі громадських організацій. Визначено провідні функції менеджера соціальної роботи за соціального проектування на етапі планування. Показано, що ефективність реалізації соціальних проектів безпосередньо залежить від ступеня залученості цільової групи.

Зазначено, що акустичне навантаження, яке населення отримує в метрополітені (приблизно за півгодини), більше навантаження, отриманого людиною за день в умовах побуту, і приблизно дорівнює навантаженню для умов шумного виробництва. При ухваленні рішень зі зниження сумарного акустичного навантаження населення, а також в дослідженнях щодо визначення впливу шуму на здоров'я (визначення залежності "доза - ефект") обов'язково треба враховувати вклад транспортного компонента (метрополітену).

Отмечено, что акустическая нагрузка, которую население получает в метрополитене (приблизительно за полчаса), больше нагрузки, получаемой человеком за день в условиях быта, и приблизительно равна нагрузке для условий шумного производства. При принятии решений по снижению суммарной акустической нагрузки населения, а также в исследованиях по определению влияния шума на здоровье (определение зависимости "доза — эффект") обязательно нужно учитывать вклад транспортного компонента (метрополитена).

Виявлено скорочення тривалості нічного сну, недостатнє перебування на свіжому повітрі, низьку рухову активність, значну тривалість комп'ютерної ігрової діяльності і перегляду телепередач, а також істотні порушення організації режиму харчування у значного відсотка школярів старшого шкільного віку. Перераховані режимні моменти істотно порушують гігієнічні принципи організації режиму дня підлітків, що не сприяє збереженню і зміцненню їх здоров'я. Зміна структури вільного часу школярів, перерозподіл балансу дозвілля з активних форм відпочинку на пасивні, що фактично виявляється в скороченні питомої ваги зайняття фізичною культурою і спортом, перебування на відкритому повітрі, що, у свою чергу, призводить до гіподинамії, повинні розцінюватися як чинники ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань.

Выявлены сокращение продолжительности ночного сна, недостаточное пребывание на свежем воздухе, низкая двигательная активность, значительная продолжительность компьютерной игровой деятельности и просмотра телепередач, а также существенные нарушения организации режима питания у значительного процента школьников старшего школьного возраста. Перечисленные режимные моменты существенно нарушают гигиенические принципы организации режима дня подростков, что не способствует сохранению и укреплению их здоровья. Изменение структуры свободного времени школьников, перераспределение баланса досуга с активных форм отдыха на пассивные, что фактически проявляется в сокращении удельного веса занятий физической культурой и спортом, пребывания на открытом воздухе, что, в свою очередь, приводит к гиподинамии, должны расцениваться как факторы риска развития хронических неинфекционных заболеваний.

Визначено поняття та сутність фонових для злочинності явищ. Надано загальнонаукову характеристику суїциду та суїцидальності, їх зв'язкам зі злочинною поведінкою та злочинністю в цілому. Розглянуто кількісні та якісні показники суїцидальності. Здійснено типологію та проаналізовано кримінологічно значущі ознаки осіб, які вчиняють самогубства. Виявлено, описано та пояснено основні об'єктивні та суб'єктивні детермінанти суїцидальності та суїцидів. Охарактеризовано загальносоціальні, спеціально-кримінологічні й індивідуальні заходи протидії суїцидальності як фоновому для злочинності явищу, наведено пропозиції щодо їх удосконолення. Розроблено кримінологічну модель стратегії протидії суїцидальності в Україні.

Наведено комплексну кримінологічну характеристику та заходи протидії суїцидальності як фоновому для злочинності явища. Визначено поняття та сутність фонових для злочинності явищ, надано загальнонаукову характеристику суїциду та суїцидальності, їх зв'язкам зі злочинною поведінкою та злочинністю в цілому. Надано характеристику кількісним та якісним показникам суїцидальності. Здійснено типологію та проаналізовано кримінологічно значущі ознаки осіб, які вчиняють самогубство. Виявлено, описано та пояснено основні об'єктивні та суб'єктивні детермінанти суїцидальності та суїцидів. Охарактеризовано загальносоціальні заходи протидії суїцидальності як фоновому для злочинності явищу. Розроблено кримінологічну модель стратегії, протидії суїцидальності в Україні. Висвітлено спеціально-кримінологічні й індивідуальні заходи протидії суїцидальності як фоновому для злочинності явищу, вироблено пропозиції щодо їх удосконалення.

Досліджено соціальну реабілітацію як одну з найактуальніших тем сучасної теорії і практики соціальної роботи. Розглянуто сучасні науково-практичні проблеми соціальної реабілітації в контексті визнання права особистості на гідне життя, забезпечення рівності та дотримання принципу недискримінації в ситуації включення індивіда в соціум. Концептуалізовано практики соціальної реабілітації, які розглядаються на макро-, мезо- та мікрорівнях. Запропоновано шляхи вдосконалення соціально-реабілітаційних практик для окремих категорій реабілітантів.