Виділено критерії встановлення генетичного зв'язку метасоматитів з магматичними комплексами шляхом аналітичного дослідження й геохімічного моделювання мікроелементного та фазового складу акцесорних мінералів. Наведено нові дані, які одержані під час використання ізохронного методу "загального свинцю" для визначення абсолютного віку за монацитами. Вони підтверджують правильність результатів геохімічного моделювання.

Предложены критерии выявления генетической связи метасоматитов с магматическими комплексами путем аналитического исследования и геохимического моделирования микроэлементного и фазового состава акцессорных минералов. Приведены новые данные, которые получены при использовании изохронного метода "общего свинца" для определения абсолютного возраста по монацитам. Они подтверждают правильность результатов геохимического моделирования.

Results of geochemical modelling of wide-spread accessory minerals association of the metasomatites of Perga area are in a good agreement with their modal composition. Obtained data as well as the results of "total-lead" monazite age dating confirm the hypothesis that metal-bearing fluids for metasomatites formation were produced by Precambrian Korosten pluton granitoids during their magmatic evolution.

Розглянуто можливості кількісного геохімічного моделювання для оцінки модельного мікроелементного складу акцесорних мінералів, продукованих магматогенно-гідротермальною рудотвірною системою протягом поліетапної взаємодії водного флюїду з вмісними породами. Як приклад використано головні елементи-домішки циркону (Hf та Y). Застосування запропонованого підходу до гранітоїдів Коростенського плутону та метасоматичних зон, які просторово асоціюють з ним (Сущано-Пержанська зона), підтверджує його ефективність.

Рассмотрены возможности количественного геохимического моделирования для оценки модельного микроэлементного состава акцессорных минералов, продуцированных магматогенно-гидротермальной рудообразующей системой в течение полиэтапного взаимодействия водного флюида с содержащими породами. В качестве примера использованы ведущие элементы-примеси циркона (Hf и Y). Применение предложенного подхода к гранитоидам Коростенского плутона и пространственно ассоциирующим с ним метасоматическим зонам (Сущано-Пержанская зона) подтверждает его эффективность.

Potentialities of the geochemical modelling to calculate the model trace element composition of accessory minerals produced by magmatic-hydrothermal ore-forming system during the water fluid/wall-rocks multistage interaction were considered. The main trace element (Hf and Y) content in zircon was used as an example. An application of the proposed approach to Korosten pluton granitoids and neighbouring metasomatic zones (Perga area) confirms its effectivenes.

Розглянуто наукові й технологічні рішення, які є результатом досліджень у галузі геохімії акцесорних мінералів і геохімічного моделювання. Вони передбачають масове геохімічне вивчення гірських порід і їх наскрізних акцесорних мінералів (НАМ: циркон, апатит, монацит, сфен, флюорит), частина яких має статус, наскрізних теригенних мінералів. Ці рішення можуть бути реалізовані для розв'язання широкого переліку завдань (геохімічне моделювання магматичних та магматогенно-гідротермальних систем, теригенно-мінералогічне дослідження осадових басейнів, шліхомінералогічні пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів, дослідження еволюції земної кори тощо). Наведені приклади такої реалізації дозволяють розглядати їх як основу перспективних технологій регіональних геохімічних досліджень і прогнозно-пошукових робіт.

Рассмотрены научные и технологические решения, полученные в результате исследований в области геохимии акцессорных минералов и геохимического моделирования. Они предполагают массовое геохимическое изучение горных пород и их сквозных акцессорных минералов (САМ: циркон, апатит, монацит, сфен, флюорит и др.), часть которых имеют статус "сквозных терригенных минералов". Такие разработки могут быть реализованы для решения широкого круга задач (геохимическое моделирование магматических и магматогенно-гидротермальных систем, теригенно-минералогическое изучение осадочных бассейнов, шлихоминералогические поиски месторождений алмаза и редких металлов, исследование эволюции земной коры). Приведенные примеры такой реализации позволяют рассматривать предложенные решения как основу перспективных технологий региональных геохимических исследований и прогнозно-поисковых работ.

Trace element geochemistry of widespread accessory minerals (WSAM: zircon, apatite, monazite, titanite etc.) and its application were considered. Such fields of application were characterized: (1) provenance studies of sedimentary rocks as well as significant metallogenic events (formation of kimberlites, alkaline rocks, carbonatites etc.) determination and mineral exploration based on regional-scale heavy mineral sampling, (2) crustal history reconstruction which may be derived from single-grain trace element geochemistry of WSAM's large detrital populations that reflect provenance (age, composition and volume content of rocks within the drained area/crustal block), (3) Geochemical modelling of the closely connected magmatic and magmatic-hydrothermal ore-forming systems. Such potentialities of WSAM's geochemical investigation may be regarded as a basis for various promising techniques.

Описано можливості рентгенофлуоресцентного аналізу (РФА) силікатної частини різних геологічних матеріалів у практиці еколого-геохімічних досліджень. Наведено метрологічні характеристики результатів РФА. Запропоновано шляхи подальшого методичного удосконалення.

Розглянуто можливості енергодисперсійного рентгенофлуоресцентного аналізу мікрокількостей речовини (XRF-MP, milliprobe X-ray fluorescence analysis) особливості його використання в дослідженні елементів-домішок акцесорних мінералів. Реальні метрологічні характеристики XRF-MP встановлено за допомогою мономінеральних аналітичних зразків порівняння Kovd-ZR та Kovd-AP, спеціально підготовлених з крупних монокристалів циркону та апатиту карбонатитового комплексу Ковдор (Кольський півострів, Росія) та багаторазово проаналізовано прецизійними аналітичними методами (LAM-ICP-MS, електронно-зондовим мікроаналізом) паралельно з міжнародними стандартними зразками серії NIST. Зроблено оцінку вірогідності даних, раніше одержаних за допомогою XRF-MP, та можливість його подальшого застосування з урахуванням сучасних вимог до мінералого-геохімічних досліджень та існуючих тенденцій розвитку локальних методів елементного аналізу.

Представлены результаты геохимического исследования больших популяций циркона и монацита из ледниковых отложений Антарктического полуострова, а также из ледниковых и аллювиальных отложений южной части Восточно-Европейской платформы (ВЕП). Концентрации Hf, Y, Th, U и Pb в единичных микрозернах минералов определены специализированным вариантом рентгенофлуоресцентного анализа (XRF-MP/SG). Возраст зерен оценен методом "общего свинца". Материнские породы идентифицированы по составу циркона при помощи ранее разработанной его Hf-Y классификации. Полученные результаты позволили дополнить имеющиеся данные о главных этапах развития земной коры обоих регионов, рассчитать модели ее роста и обнаружить не известный ранее этап интенсивного монацитообразования (0,5 - 0,7 млрд лет) на юге ВЕП. Апробированный подход предположено использовать для циркумполярного исследования подледниковых регионов Антарктиды по программе IPY 2007/2008.

Розглянуто елементи-домішки найбільш розпосюджених ("наскрізних") акцесорних мінералів (НАМ) та їх використання під час проведення дослідження ендо- та екзогенних геологічних утворень. Запропоновано нові індикаторні пари ізоморфних елементів-домішок провідних НАМ - циркону (Hf - Y), а також апатиту та сфену (Sr - Y). Розроблено геохімічні класифікації, які дають змогу ідентифікувати вміщуючі породи та руди за домішковим складом НАМ, реконструювати області живлення осадових басейнів і здійснювати пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів. Запропоновано модель магматичної еволюції, яка базується на геохімії НАМ та їх мінералотвірних елементів. Зазначено, що її реалізація на прикладі Коростенського плутону (Український щит) показала принципове розширення можливостей геохімічного моделювання з метою оцінки умов функціонування та потенційної рудоносності магматичних систем. Доведено можливість використання великих теригенних популяцій циркону для дослідження історії формування континентальної земної кори. Запропоновано модель її росту, яка може бути застосована для узгодження геохімічних моделей магматичних систем і системи кора - мантія між собою і з геофізичними моделями.

Сучасна геохімічна класифікація цирконів та апатитів за належністю до різних типів вміщуючих порід базується на визначеннях концентрацій елементів-домішок у поодиноких зернах цих "наскрізних" акцесорних мінералів, які одержано методами рентгенофлюоресцентного аналізу мікрокількостей речовини (XRF-MP/SG) та лазерного мас-спектрометричного мікроаналізу з індуктивно зв'язаною плазмою (LAM-ICP-MS) авторами цієї (N = ~6000) та цитованих (N = ~2000) робіт, відповідно. Послідовно запропоновано два її варіанти. В першому (С. Є. Шнюков та інши, 1983 - 2002) застосовано бінарні дискримінантні діаграми Hf-Y (циркон) та Sr-Y (апатит) за допоміжної ролі інших елементів-індикаторів (Th, U тощо). У другому (E. A. Belousova et al, 1998 - 2002) використано розширений набір елементів (Hf, Y, Sr, La, Ce, Nd, Yb, Lu, Th, U, Nb, Ta) та багатовимірний статистичний аналіз. Обидва варіанти дозволяють визначати тип материнських гірських порід і руд для поодиноких зерен циркону й апатиту з їх теригенних популяцій, які відображають петрофонд живильних провінцій. Другий варіант більш детальний, однак потребує аналітичного забезпечення високої вартості (LAM-ICP-MS). Перший варіант можна реалізувати на базі дешевого методу XRF-MP/SG, який додатково дозволяє визначати принципово важливий параметр - масу зерна, що аналізується. Тому він вже широко застосовувався для визначення областей живлення осадочних басейнів, а також для дослідження історії формування земної кори та реєстрації важливих металогенічних подій (формування кімберлітів, карбонатитів і лужних комплексів) на основі регіонального шліхового опробування. Наведені приклади підтверджують ефекти

вність такого підходу. Однак його подальший розвиток потребує нових варіантів класифікації, вдосконалених на засадах геохімічного моделювання процесів кристалізації циркону та апатиту.

Досліджено домішковий склад цирконів, апатитів і сфенів з різноманітних метасоматитів Українського щита. Одержані результати підтверджують високе індикаторне значення концентрацій Hf, Y та Sr у цих наскрізних акцесорних мінералах для формаційної типізації метасоматитів і встановлення їх зональності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342 + Д211.1

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Земна кора. Літосфера

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.541(007)

Рубрики:

Базальти (андезито-базальти, кварцеві, польово-шпатові та ін.)

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.4 + Г534.525

Рубрики:

Розплави солей, силікатів, окисів, лугів

Сольові системи

Шифр НБУВ: Ж22412:а Пошук видання у каталогах НБУВ