Досліджено вплив раміприлу та лозартану на стан судинно-тромбоцитарного гемостазу після 12-тижневої антигіпертензивної терапії у пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії. Досліджено зміни рівня спонтанної, АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, часу та швидкості тромбоцитарної агрегації. Виявлено виражений абсолютний клінічний ефект відносно спонтанної, АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів і швидкості тромбоцитарної агрегації у разі застосування як раміприлу, так і лозартану. За призначення раміприлу на відміну від лозартану встановлено більш виражене зменшення середнього показника спонтанної тромбоцитарної агрегації та збільшення середнього показника часу агрегації.

The paper studies the influence of ramipril and losartan on the changes of indeces of platelet-vessel hemostasis - spontaneous, ADF-inductive aggregation of thrombocytes, time and rate of the platelet aggregation after 12 weeks of therapy in patientswith essential hypertension of stage II. It has been established the absolute clinical effect in relation to spontaneous, ADF-inductive aggregation of thrombocytes and speed of the platelet aggregation at setting both ramipril and losartan. Application of ramipril forwards more considerable diminishing of index of the spontaneous aggregation and increase of index of aggregation time.

  Скачати повний текст

Вивчено кількісні показники фактора росту судинного ендотелію (СЕ) та структурних змін сонних артерій (СА) (коефіцієнта інтима-медіа, діаметра судин) за певних стадій гіпертонічної хвороби (ГХ) та у разі стенокардії різних функціональних класів (ФК). Зміни кількісного показника фактора росту СЕ у хворих на ГХ залежать від стенокардії та її ФК. Структурні зміни СА залежать від стадії ГХ, а зміни діаметра судин можуть бути предиктором найбільш ранніх проявів судинного ремоделювання.

Мета дослідження - встановлення впливу еналаприлу, лізиноприлу, квінаприлу та раміприлу на індекс маси міокарда та відносну товщину стінок лівого шлуночка, а також вивчення фармакоекономічного ефекту кардіопротекції. Для реалізації даної мети обстежено 293 хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2-го типу, використано загальноклінічні методи та методи фармакоекономічного аналізу. Встановлено, що зазначені інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту впливають на параметри ремоделювання лівого шлуночка, але мають різну клінічну ефективність. Відносно індексу маси міокарда найбільш вираженим виявлено вплив квінаприлу та раміприлу. Найоптимальнішим препаратом із позиції вартість/ефективність у разі тривалого лікування виявився раміприл.

Наведено дані показників лінійного кровотоку (усередненої за часом середньої та максимальної швидкості кровотоку, пікової систолічної та діастолічної швидкості кровотоку), периферичного опору (ПО) по загальних (ЗагСА), внутрішніх (ВСА) та зовнішніх (ЗовСА) сонних артеріях (СА) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в поєднаному перебігу з ішемічною хворобою серця (ІХС) у разі дуплексного сканування у доплерівському режимі. Встановлено, що на тлі ГХ в поєднанні з ІХС мають місце як зміни показників лінійного кровотоку, так і ПО. Виявлені зміни були різноспрямованими, з переважним зниженням кровотоку у ВСА та підвищенням - у ЗовСА та ЗагСА. Спостережено, що разом з підвищенням об'ємних показників ПО у ЗовСА кровотік знижувався. У ВСА зниження об'ємного кровотоку практично не супроводжувалось зміною ПО. Також встановлено наявність асиметрії кровотоку у СА. Одержані результати зумовлюють необхідність урахування цих змін в перебігу даної патології, а також адекватної медикаментозної корекції.

Розглянуто особливості показників велоергометричної проби у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу та за поєднаного перебігу гіпертонічної хвороби зі стабільною стенокардією. Встановлено, що у хворих із поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та стабільної стенокардії відбувається зниження толерантності до фізичного навантаження залежно від функціонального класу стабільної стенокардії. Гемодинамічне забезпечення стрес-тесту у пацієнтів з неускладненою гіпертонічною хворобою переважає за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень, а у хворих з поєднаним перебігом - за рахунок збільшення артеріального тиску, що обумовлює зниження хронотропного резерву серця без вірогідних змін інотропного резерву.

Проаналізовано показники церебральної гемодинаміки за тривалої терапії лерканідипіном та бісопрололом у хворих з поєднаним перебігом гіпертонічної хвороби та стабільної стенокардії. Встановлено, що на тлі достатнього антигіпертензивного ефекту бісопролол та лерканідипін не порушують церебральний кровотік. Натомість, відмічено перерозподіл церебральної гемодинаміки, зі зменшенням максимальної швидкості кровотоку в загальних сонних артеріях, підвищенням пікової систолічної та кінцево-діастолічної швидкості кровотоку у внутрішніх сонних артеріях на тлі лерканідипіну, підвищенням середньої швидкості кровотоку у внутрішніх сонних артеріях під час застосування бісопрололу.

Встановлено вплив еналаприлу, раміприлу та лізиноприлу на рівень систолічного, діастолічного артеріального тиску та зміни деяких параметрів гемодинаміки (пульсовий, середньогемодинамічний тиск, загальний периферичний опір судин), а також проведення фармакоекономічного аналізу щодо антигіпертензивної активності препаратів. Для реалізації цієї мети було обстежено 173 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, використано загальноклінічні методи та методи фармакоекономічного аналізу. Встановлено, що зазначені інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту є ефективними антигіпертензивними засобами, але мають відмінності у гемодинамічних властивостях, особливо різноспрямовано впливаючи на загальний периферичний опір судин. Вплив раміприлу виявився найбільш вираженим відносно змін показників систолічного та діастолічного артеріального тиску, вплив еналаприлу - щодо розрахункових параметрів гемодинаміки. Найкращим препаратом з позиції вартість/ефективність у випадку стаціонарного лікування виявився еналаприл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р415.160.23

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.653 + Р410.030 + Р415.160.23

Рубрики:

Порушення вуглеводного обміну

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.653 + Р410.030 + Р415.160.23

Рубрики:

Порушення вуглеводного обміну

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розглянути методологію проведення семінарів-дебатів та лекцій-дебатів у медичних закладах вищої освіти. Використано методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу. На основі аналізу порівняння, системного та структурно-логічного аналізу напрямків педагогічної освіти у XXI ст. встановлено, що форма подання матеріалу у вигляді дебатів є високоефективною. Розглянуто методологію проведення семінарів-дебатів та лекцій-дебатів у медичному закладі вищої освіти. Виявлено, що дана технологія є високоефективною для медичної освіти. Доведено, що ця педагогічна методика змушує студентів розвиватися, вчитися виступати та переконувати, підвищувати ерудицію. Зазначено, що дебати, як освітня технологія, базуються на педагогічних принципах цілісності, універсальності, варіативності, демократизації навчального процесу, особистісної орієнтованості навчання, розвитку самоосвіти. Студенти вчаться аналізувати одержану інформацію, розвивають свій творчий потенціал. Встановлено, що впровадження даної технології в медичних закладах вищої освіти є доцільним і зумовлено вимогами сучасної освіти.

Мета роботи - розглянути особливості системи медичної освіти у вищій медичній школі Ганновера. Використовувались методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу. У медичних університетах Німеччини впроваджуються проекти медичної освіти, засновані на американській моделі. Ці проекти грунтуються на ідеї рівноправної участі теорії та практики. Ключовими моментами є проблемно-орієнтоване навчання, пов'язане з розв'язанням конкретних задач, робота в малих групах, нові форми контролю. Встановлено, що основною концепцією всіх модулів є навчання в клініці. Мета концепції - відмова від стереотипу: "спочатку теорія, потім практика".

Наведено узагальнення даних літератури та результатів досліджень механізмів розвитку судинного та серцевого ремоделювання (із визначенням його варіантів і діастолічної дисфункції лівого шлуночка) за коморбідного перебігу артеріальної гіпертонії та цукрового діабету типу 2. Досліджено діаметри сонних артерій (СА) та стан комплексу інтима-медіа, параметри лінійної швидкості та судинного опору в СА, стан локальної жорсткості плечових і феморальних СА, стан розтягу аорти й аортальний комплайнс, а також стан ендотеліальної функції. Висвітлено сучасні погляди на лікування шляхом корекції стану судинного ремоделювання, функції судинного ендотелію та метаболічних змін за коморбідного перебігу гіпертонії та діабету типу 2. Вивчено ефективність застосування інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту та блокатору рецепторів ангіотензину II щодо впливу на ремоделювання органів-мішеней і функції ендотелію.

Висвітлено предмет і завдання клінічної фармакології. Розкрито фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості груп лікарських засобів, які знайшли своє використання у лікуванні певного переліку захворювань. Викладено клініко-фармакологічні підходи до вибору й оцінювання ефективності та безпеки дії препаратів для лікування хворих. Висвітлено клініко-фармакологічні аспекти застосування лікарських засобів. Увагу приділено питанням фармакокінетики та фармакодинаміки, небажаним медикаментозним реакціям, взаємодії ліків, клінічній фармакології протизапальних засобів, протиінфекційних препаратів, засобів, які застосовуються для лікування артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності.

Мета роботи - розглянути особливості системи медичної освіти у вищій медичній школі Ганновера. Використовувались методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу. У медичних університетах Німеччини впроваджуються проекти медичної освіти, засновані на американській моделі. Ці проекти грунтуються на ідеї рівноправної участі теорії та практики. Ключовими моментами є проблемно-орієнтоване навчання, пов'язане з розв'язанням конкретних задач, робота в малих групах, нові форми контролю. Встановлено, що основною концепцією всіх модулів є навчання в клініці. Мета концепції - відмова від стереотипу: "спочатку теорія, потім практика".