Виокремлено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики. Визначено критерії та рівні його сформованості. Доведено, що впровадження методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості на базі її поетапної реалізації за аналітико-рефлексивним, творчо-пошуковим етапами, а також етапом творчої самореалізації сприяє позитивним змінам у рівнях сформованості індивідуального стилю професійної діяльності у майбутнього вчителя музики.

Висвітлено специфіку педагогічної діяльності вчителя музики національної школи (ВМНШ) за аспектами: творча професійна діяльність, мотив, прередумова, структурні елементи навчально-музичної діяльності. Визначено та обгрунтовано сутність понять "професійна діяльність", "музична діяльність", "професійна діяльність учителя музики". У процесі професійної підготовки майбутніх ВМНШ виникають суперечності між соціальними вимогами, метою і завданням формування особистості громадянина України та традиційним безнаціональним змістом педагогічної освіти. Підкреслено, що сучасний ВМНШ повинен мати сучасний погляд на роль українського музичного мистецтва в суспільстві, свою позицію у подоланні труднощів і суперечностей естетично-виховного процесу.

Освещена специфика предагогической деятельности учителя музыки национальной школы (УМНШ). Определена и обоснована суть понятий "профессиональная деятельность", "музыкальная деятельность", "профессиональная деятельность учителя музыки". В процессе профессиональной подготовки будущих УМНШ возникают противоречия между социальными требованиями, целью и задачами формирования личности гражданина Украины и традиционным безнациональным содержанием педагогического образования. Подчеркнуто, что современный УМНШ должен иметь современный взгляд на роль украинского музыкального искусства в обществе, свою позицию в преодолении трудностей и противоречий эстетично-воспитательного процесса.

The essence of such notions as "professional activity", "musical activity", music teacher professional activity at a national secondary school are characterized.

Научные психологические исследования последних лет свидетельствуют о недостаточном уровне изучения расстройств юмора как эмоции. С целью исследовать и выявить нозологические особенности гелотофобии, гелотофилии и катагеластицизма у 81 мужчины и 50 женщин, 142 больных психическими расстройствами изучили особенности влияния диагноза, пола, а также симптоматики психических расстройств на развитие гелотофобии, гелотофилии и катагеластицизма. Использовались такие методы: русскоязычная версия шкалы гелотофобии GELOPH-15, методика PhoPhiKat-45, шкала гелотофобии GELOPH-15, рисуночный тест Picture-GELOPH, а также психометрический и факторный анализ данных методик. Установлено, что основными факторами в формировании нозологических особенностей являются пол и диагноз, что позволило рассмотреть отдельно влияние половых различий и нозологическую специфику, а также влияние симптоматики психических расстройств на развитие гелотофобии, гелотофилии и катагеластицизма. Это свидетельствует о том, что специфика проявлений гелотофобии, гелотофилии и катагеластицизма может рассматриваться как дополнительный индикатор глубины нарушения психической деятельности человека.

Проаналізовано особливу форму соціофобії - гелотофобію (страх бути осміяним) - психічний розлад невротичного спектра за типом соціофобії. Встановлено, що емоційними патернами гелотофобії є страх, тривога, сором, почуття провини тощо. Загальними показниками є: наявність вираженого страху певного типу соціальних ситуацій (ситуації глузування), переважання тривоги за певних ситуацій, вираженість психофізіологічних симптомів тривоги, низька самооцінка і страх критики, емоційне переживання, усвідомлення того, що страх не обгрунтований, уникнення потенційно небезпечних ситуацій, що у своїх крайніх проявах призводить до соціальної ізоляції.

Раскрыты психофизиологические особенности междуполушарной ассиметрии мозга как основы индивидуально-типологических особенностей формирования чувства юмора. Проведен анализ влияния функциональной междуполушарной ассиметрии мозга на эмоциональные, интеллектуальные, а также физиологические оссобенности развития чувства юмора в онтогенезе. Анализ исследований межполушарной асимметрии мозга дает возможность выяснить влияние функционирования каждого из полушарий на формирование восприятия юмора. Исследования показывают, что в процессе формирования чувства юмора участвуют два функциональных полушария головного мозга. Поскольку эмоция юмора - это интеллектуальная эмоция, а развитию интеллекта способствуют множество психических процессов, в формировании юмора задействованы два полушария головного мозга. Правое отвечает за эмоциональную природу юмора (интонация, звуковысотность языка, скорость реагирования на шутку и т.д.), левое - за обработку словесной информации (содержание шутки, категория, замысел, анализ содержания и т.д.). Проанализировав научные исследования межполушарной функциональной асимметрии мозга человека, его психофизиологические и нейрохимические особенности, можно предположить, что люди с более развитым левым полушарием в восприятии юмора будут больше склонны к проявлениям гелотофилии, а "правополушарные" - проявлять признаки гелотофобии и катагеластицизма. Исследовав половые различия межполушарной асимметрии мозга, можно утверждать, что при диагностировании чувства юмора важно учитывать гендерные особенности функционирования полушарий, ведь у мужчин более отчетливо функционирует левое полушарие, а у женщин - правое. Этот факт гендерных особенностей функционирования межполушарной асимметрии мозга дает возможность объективной диагностики чувства юмора, а также различных отклонений психики человека.

Розглянуто психофізіологічні основи гумору як позитивної емоції. Фізіологічні теорії емоцій підтверджують той факт, що емоційні переживання тісно пов'язані з вегетативними зрушеннями в організмі. Доведено, що емоція гумору викликає зміни у серцево-судинній, ендокринній, а також гуморальній системах організму людини, що в свою чергу безпосередньо має вплив на психосоматичне здоров'я особистості.

Досліджено психологічні особливості сприйняття гумору особами, хворими на депресію, шизофренію, афективні та тривожні розлади. Проведено аналіз клінічних даних розладів гумору здорових людей та хворих на психічні розлади. Припущено, що порушення почуття гумору можуть виникати за розвитку більш грубих інтелектуальних або емоційних порушень, що дозволяє проводити діагностику на ранніх стадіях захворювання. Гумор при цьому виступає інструментом діагностики хвороби.

Исследованы психологические особенности восприятия юмора лицами, больными депрессией, шизофренией, аффективными и тревожными расстройствами. Проведен анализ клинических данных расстройств юмора здоровых людей и больных психическими расстройствами. Выдвинуто предположение, что нарушения чувства юмора могут возникать при развитии более грубых интеллектуальных или эмоциональных нарушений, что позволяет проводить диагностику на ранних стадиях заболевания. Юмор при этом выступает инструментом диагностики.

Розглянуто повноваження фінансового характеру казенних палат Наддніпрянської України, зокрема організації збору, доставки та зберігання дохідної частини бюджету. Визначено роль, обов'язки, функції, основні засади діяльності у сфері обліку доходів і видатків держави на губернському рівні. Охарактеризовано особливості казенних палат у галузі контролю грошового обігу Наддніпрянської України. Також визначено нефінансові функції казенних палат, зокрема розгляд домобудівних та казенних справ губернії. Визначено, що казенні палати взаємодіяли з іншими структурними одиницями загальноімперської фінансової системи. Аналіз законодавства та архівних документів свідчить, що казенні палати вели контроль за доходами кожного повіту губернії, звітували про доходи та видатки державному казначею. Також казенні палати видавали конторам Асигнаційного банку статутний капітал, вели облік та обмін асигнацій. Зокрема, на основі дослідження законодавства Російської імперії встановлено, що казенні палати повинні були наглядати за своєчасним надходженням доходів до бюджету та витрачанням коштів у межах асигнувань, передбачених для губернії. Встановлено, що асигнації першої емісії можна було легко підробити, тому уряд Російської імперії був змушений випустити асигнації із новим зображенням. Поданий опис та ілюстрації асигнацій номіналом 100, 50, 25 руб. 1786 року випуску. Аналіз архівних документів свідчить, що казенні палати вели розмін асигнацій старого зразка на нові, складаючи відповідні постанови. Також асигнації виконували роль платіжних засобів так само, як і мідна монета. Асигнація функціонувала як допоміжний платіжний засіб, покриваючи дефіцит бюджету Російської імперії. Досліджуючи основи механізм збору та розподілу фінансів, виявлено, що непоодинокими випадками були привласнення коштів, зловживання службовим становищем, підробки фінансових засобів, що свідчать про недосконалість системи фінансового управління на губернському та повітових рівнях, які супроводжували діяльність казенних палат протягом всього періоду існування.

Охарактеризовано діловодство губернських адміністративно-фінансових органів Російської імперії - казенних палат. Здійснено пошук наукових публікацій за темою дослідження та встановлено, що організація діловодства казенних палат не знайшла комплексного відображення у працях сучасних науковців. Визначено, що казенна палата мала широкий спектр діяльності та задач, які виконувалися відділами палати. Встановлено, що кожен відділ палати мав певні функції, зокрема й діловодні, адже управлінська діяльність установи певною мірою відображена в документах. Визначено основні етапи документообігу в установі. Охарактеризовано діловодні функції за відділами палати, а також загальної присутності. Здійснено загальний огляд вхідної та вихідної документації на основі архівних матеріалів Київської казенної палати. Доведено, що організація роботи з документами здійснювалася за загальноімперськими ініціативами, про що свідчить чітке виконання законодавчих діловодних правил Російської імперії. Для здійснення контролю над документами кожного відділу велися відповідні журнали реєстрації, які допомагали інспектувати діяльність чиновників та місцезнаходження справ в організації - це слугувало певним орієнтиром у значному масиві документів. Надано опис настільних журналів реєстрації, як елементу довідкового апарату та контролю над роботою з документами. Визначено перелік реквізитів бланків документів із кутовим розташуванням, мету запровадження ведення діловодства та звітності. Описані етапи життєвого циклу документа та основні аспекти запровадження уніфікації діловодних процесів Російської імперії, з метою підвищення ефективності державного управління. Установлено, що казенні палати були установами, в яких зосереджувався значний різноплановий документальний масив, зокрема документи з кадрових питань, протоколи, укази, рахунки, кошториси, листи, рапорти, приписи, довідки, звіти та ін.

Розкрито та систематизовано основні засади психологічного здоров'я особистості. Запропоновано методи та прийоми застосування сучасних досягнень зарубіжних і вітчизняних вчених у формуванні здорового способу життя як засобу самореалізації людини; шляхи становлення психологічно здорової, повноцінно функціонуючої особистості. Розкрито критерії психологічного здоров'я. Охарактеризовано здорову особистість, запропоновано широкий спектр психопрофілактики, види та засоби психологічної допомоги з метою зміцнення та збереження здоров'я, що забезпечує досягнення оптимального функціонування особистості. Змістовно та розширено подано результати сучасних наукових досліджень з питань психології здоров'я.

Здійснено наукове узагальнення та запропоновано нове розв'язання проблеми гумору у нормі та патології. Розроблено регуляторно-рівневу модель гумору, у якій гумор подано як засіб особистісної регуляції, що відбувається на різних рівнях та специфікований у нормі переважанням вищих рівнів, а в умовах патологічного функціонування - зміщенням до нижчих рівнів. Встановлено змістову специфіку генерації гумору у осіб з різними видами психічної патології та виявлено відмінності у змісті категорій гумору у нормі та при психічній патології: категорії, пов'язані з біологічним та соціальним рівнями регуляції, при психічній патології зустрічаються частіше, а категорії, пов'язані з рефлексивним та особистісним рівнями - рідше, ніж у нормі. Визначено відмінності у сприйманні гумору у осіб з різними видами психічної патології. Проаналізовано зв'язки здатності до генерування гумору з особистісними факторами, параметрами емоційного інтелекту та самооцінки, а також з невербальним інтелектом та вироблено наукове розуміння специфіки гумору у осіб з різними видами психічної патології. Узагальнення результатів емпіричного дослідження гумору у осіб з психічними розладами уможливило виокремлення таких "гумористичних" патопсихологічних симптомокомплексів, як шизофренічний, циклотимічний, дистимічний, невротичний, симптомокомплекси залежності від психоактивних речовин та симптомокомплекс розумової відсталості. Розроблено теоретичні основи програми регуляторно-рівневої гуморотерапії, здійснено її апробацію та доведено ефективність для групи осіб з психічною патологією.

Наведено систематизований виклад основних розділів диференційної психології, викладених з позиції цілісної і неповторної особистості. Подано генетико-вихідні одиниці тих чи інших здібностей та "нужди" як джерела і спонукальної активності індивіда (лат. Vis vitalis - життєва енергія) і її глибинність та відпочаткову єдність (синтетичність) (лат. Vis vitae - життєва сила), яка конституює особистість. Онтогенез психіки розглянуто через цілісність і неповторність життєвого шляху людини. Розглянуто індивідуальні (індивідуально-типологічні), типологічні та групові відмінності між людьми, а також природу, джерела та наслідки цих відмінностей і закономірності їхнього психічного варіювання.