На основании обобщения и исследования комплекса различных источников изложена первоначальная история возникновения и развития Харькова начиная с появления в VIII - X вв. славянского укрепленного поселения (Донецкого городища) и превращения его в древнерусский город Донец (до Харьковского городища), а затем - в город Харьков, что зафиксированно письменными источниками XVII в.

Висвітлено результати вивчення археологічних пам'яток раннього залізного віку та ранньослов'янського часу з урахуванням нових археологічних досліджень. Наведено відомості про археологічні культури, безпосередньо пов'язані з етногенезом слов'ян. Розглянуто ранній залізний вік, зокрема: передскіфський, скіфо-сарматський періоди, ранньослов'янський час. Описано чорноліську, сарматську, зарубинецьку, пшеворську, липицьку, черняхівську, київську, празьку, пеньківську, колочинську, волинцівську, роменську, боршевську культури.

На основі археологічних досліджень висвітлено історію виникнення та існування на теренах Лівобережної України найбільшого в Європі Більського городища скіфського часу, що являло собою складний комплекс оборонних споруд. Розглянуто особливості побуту, культури та діяльності місцевого населення.

На основании археологических исследований освещена история возникновения и существования на территории Левобережной Украины наибольшего в Европе Бильского городища скифского периода, что представляло собой сложный комплекс оборонительных сооружений. Рассмотрены особенности быта, культуры и деятельности местного населения.

Дан краткий очерк возникновения и развития пахотных орудий. Их усовершенствование всегда обусловлено экономической целесообразностью. Так, гальштатские центры, ориентированные на добычу соли и торговлю ею, не создали оригинальных форм важнейших орудий труда. На ближневосточной прародине земледелия характер орудий для обработки почвы (небольшие рала) соответствовал требованиям поливного земледелия. Железные привязные наральники появились у хеттов, откуда они попали на Кавказ (в Колхиду), где существовал центр добычи железа. Простые и дешевые привязные наральники (штабы) просуществовали до средневековья. Наиболее древнее изображение такого рала помещено на бронзовой ситуле VI в. до н. э. из Чертозы. Исключительно важна находка близ Зальцбурга железного наральника в виде штаба длиной 21,6 см, слегка изогнутого и заостренного снизу. Вероятно, некоторые находки бронзовых и железных штабов, выявленные А. И. Тереножкиным на памятниках чернолесской культуры, относятся к обломкам наральников. Новые направления в развитии земледельческих орудий обозначились после раскопок в Урарту. Особенно важны находки больших железных серпов и втульчатых наральников. Последние имеют большую втулку и округленный режущий край. Скифы и киммерийцы во время походов в Урарту, Ассирию и Вавилон познакомились с местными земледельческими орудиями, и это дало толчок к разработке этих еще несовершенных изделий.

Висвітлено найдовший період в історії людства - від появи пращурів людини до розвитку стратифікованих суспільств. Основну увагу приділено проблемам, пов'язаним із часом і місцем походження людини, розвитком мови, мислення, релігії та мистецтва, виникненням рас, розселенням людини на земній кулі, виникненням і розвитком первісної суспільної організації. Розглянуто головні події, що призвели до змін в структурі первісного суспільства та створення перших державних об'єднань. Подано інформацію про давніх гомінідів, ранньородову общину пізнього палеоліту, розвинену родову общину землеробів і скотарів, особливості переходу від матріархату до патріархату, патріархально-родове суспільство.