Розроблено теоретичні та методичні засади територіальної організації етносфери. Визначено основні шляхи та методи гармонізації міжетнічних відносин. Обгрунтовано геополітичні тенденції та перспективи розвитку етносфери. Розроблено теоретико-методичні засади суспільно-географічного дослідження територіально-політичних процесів. Розкрито суть етносу та вплив процесів етногенезу на формування політичної карти світу. Розглянуто етнічні потреби, задоволення яких визначено як етнографічні чинники. Доведено роль цих чинників - головних причин сучасних регіональних і глобальних процесів трансформації етносфери. Запропоновано методику виявлення регіонів, в яких найбільш вірогідні процеси етнополітичної дезінтеграції визначено як зони міжетнічної напруженості. Розвинуто поняття "етнографічні чинники", "глобалізація", "міжетнічна напруженість" у їх взаємозв'язку з процесами регіоналізації світу. Обгрунтовано типологію країн світу за етнонаціональним складом і ступенем етнічного впливу, що дозволяє враховувати значущість кожної етнічної групи в соціально-економічній, етнополітичній та інших сферах суспільства. Розкрито суть геополітики як засобу гармонізації міжетнічних відносин на глобальному та регіональному рівнях. Виявлено геоетнополітичні тенденції та перспективи розвитку етносфери.

Показано значение этнографических факторов в современных глобальных и региональных территориально-политических процессах. Раскрыта общественно-географическая сущность глобализации и промежуточная роль регионализации в условиях этнотерриториальной унификации мира. Предложен типологический подход к исследованию этнополитической дифференциации антропосферы. Проанализировано влияние межэтнической напряженности на процессы формирования политической карты мира. Освещены особенности применения основных положений геоэтнополитики с целью гармонизации международных отношений и выявления важнейших тенденций и перспектив развития этносферы. Предложена классификация этнополитических систем.

Висвітлено теоретичні, методологічні та прикладні проблеми розвитку туристичного бізнесу (ТБ). Досліджено регіональні та галузеві аспекти функціонування туристичної сфери, в тому числі особливості розвитку кооперації у туризмі. Розроблено методичні підходи щодо удосконалення механізму управління підприємствами ТБ. Розглянуто соціальну відповідальність у структурі мотивації інвестування в ТБ. Досліджено екологічний та інвестиційний аспекти рекреаційно-туристичної привабливості окремих регіонів. Обговорено перспективи розвитку ТБ у туристичній галузі. Розкрито сутність та значення глобалізаційних процесів у розвитку міжнародного та вітчизняного туризму.

Раскрыты методологические принципы, научные основы и методика общественно-географического исследования глобального цивилизационного пространства. Акцентировано внимание на значении цивилизационной парадигмы в процессе формирования глобальной социогеосистемы. На основе многоаспектного анализа выделены современные макрорегионы глобального цивилизационного пространства. Определены место и основные направления стратегического развития Украины в условиях постиндустриальной трансформации мира.

Поглиблено теоретико-методологічні підходи суспільно-географічного дослідження глобального цивілізаційного простору, а саме: методику моделювання цивілізаційного розвитку національних та регіональних соціогеосистем, методологічні підходи щодо вивчення глобального цивілізаційного простору на основі поєднання сакральних та наукових знань. Обгрунтовано застосування семантико-етимологічного методу для визначення і поглиблення понять "цивілізація", "глобалізація", "мондіалізація" та "глокалізація". У контексті авторської інтерпретації поняття "цивілізація" обгрунтовано визначення глобального цивілізаційного простору. Проаналізовано вплив цивілізаційного чинника на територіальну організацію суспільства. З'ясовано сакральні, геоекономічні, кратополітичні, екологічні особливості просторової трансформації соціогеосистем. На основі часткових та інтегральних показників, результатів кластерного аналізу та багатовимірної класифікації за системними показниками розроблено теоретичну модель глобального цивілізаційного простору з виділенням макрорегіонів і відповідних перехідних зон. На основі аналізу системних показників (економічних, фінансових, демографічних, інформаційних, екологічних) визначено місце України та вектори її розвитку протягом 2000 - 2011 рр. у глобальному цивілізаційному просторі.