Изучены циркадианные ритмы функций почек у крыс в условиях 60-минутного иммобилизационного стресса. Установлено, что данный стресс приводит к десинхронозу, изменяет фазовую структуру и амплитуду ритмов показателей экскреторной, ионовыделительной и кислотовыделительной функций почек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.11-3 + Е60*735.11*114

Рубрики:

Хвороби шишкоподібної залози

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що одногодинний іммобілізаційний стрес спричинює порушення часової організації екскреторної іоно- та кислоторегулювальної функції нирок. За умов експерименту виявлено підвищення амплітуд ритмів, що свідчить про напруження адаптаційних процесів. З'ясовано, що стресування тварин у разі гіпофункії залоз призводить до більш істотних змін інтегральних характеристик хроноритмів основних показників функціонального стану нирок, ніж за гіперфункції залози. На підставі виявлення низьких амплітуд ритмів показників зроблено висновок стосовно розвитку ознак десинхронозу. Установлено залежність зміни часової організації основних ниркових функцій, спричинених іммобілізаційним стресом, від функціональної активності шишкоподібної залози. Установлено, що введення екзогенного мелатоніну у дозі 1,0 мг/кг маси тіла за 1 год до іммобілізаційного стресу запобігає змінам показників основних ренальних функцій, зумовлених цим стресом, а це дозволяє покращити діагностику, оптимізувати лікувальні та профілактичні заходи ренального десинхронозу, яка розвивається на тлі іммобілізаційного стресу.

Розглянуто особливості циркадіанної організації екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функції нирок за різної функціональної активності шишкоподібної залози (ШЗ). Розкрито компенсаторну роль ШЗ в регуляції хроноритмів функцій нирок у випадку іммобілізаційного стресу на фоні фізіологічної, гіпер- та гіпофункції ШЗ. Зазначено, що експериментальні результати дослідження сприятимуть вирішенню питань щодо корекції мелатоніном порушень екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функцій нирок, викликаних іммобілізаційним стресом.

Рассмотрены особенности циркадианной организации экскреторной, ионно- и кислоторегулирующей функции почек при разной функциональной активности шишковидной железы (ШЖ). Раскрыта компенсанторная роль ШЖ в регуляции хроноритмов функций почек при иммобилизационном стрессе на фоне физиологической, гипер- и гипофункции ШЖ. Отмечено, что экспериментальные результаты исследования будут содействовать решению вопросов по коррекции мелатонином нарушений экскреторной, ионно- и кислоторегулирующей функций почек, вызванных иммобилизационным стрессом.

Проаналізовано молекулярно-генетичний, клітинний та онтогенетичний рівні організації життя з урахуванням специфіки організму людини, біології клітини, розмноження та основ генетики людини. Розкрито медико-біологічні аспекти екології людини. Тваринний світ подано як компонент екологічного середовища людини. Увагу приділено вивченню життєвих циклів паразитів, різних форм взаємовідношень між ними й організмом людини. Надано відомості про походження й еволюцію паразитів, шляхи зараження, методи діагностики та профілактики паразитозів.

Наведено результати хроноритмічних особливостей екскреторної функції нирок у статевозрілих білих щурів, які перебували в умовах зміненої функціональної активності шишкоподібної залози. Встановлено, що гіпофункція шишкоподібної залози призводить до значних змін інтегральних характеристик хроноритмів екскреторної функції нирок.

Наведено хроноритмічні особливості екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок у статевозрілих білих щурів, які перебували за умов гіперфункції шишкоподібної залози. Встановлено, що під час перебування тварин у постійній темряві в більшій мірі зазнають змін хроноритми іонорегулювальної функції нирок.

Дослідження з уведенням мелатоніну в дозі 1,0 мг/кг маси тіла тваринам за 1 год до іммобілізаційного стресу (ІС), під час стресу та через 1 год після ІС, вказують що найменші прояви змін показників досліджуваних функцій нирок у порівнянні з даними інтактних тварин спостерігаються у разі введення мелатоніну за 1 год до ІС.

Зазначено, що моделювання гіперфункції шишкоподібної залози за умов темряви призводило до перебудови хроноритмів функцій нирок і викликало десинхроноз інтегральних показників. Зокрема, порушувалася фазова структура та збільшувалася амплітуда ритму відносної реабсорбції води та вірогідно підвищувалася концентрація білка в сечі. Крім того, ритм екскреції іонів натрію зазнавав інверсного характеру. Ритми проксимального та дистального транспорту іонів натрію набували антифазної структури, мезор транспорту іонів натрію знижувався.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-5

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено порівняльний аналіз відносної чисельності, статево-вікової та морфометричної структур популяції інвазивного виду Spermophora senoculata (Duges, 1836) за умов м. Чернівці та проаналізовано зміни, що відбулися з популяцією за 6 років. Дані спостереження показали збільшення відносної чисельності виду. Під час опрацювання літературних відомостей щодо знахідок S. senoculata встановлено, що вид є космополітом із тенденцією до розширення ареалу як у природних біотопах, так і в будівлях.