Наведено результати мікрозондових досліджень головних породотвірних мінералів (плагіоклазу, піроксенів та рудних) у 15 зразках базальтів та двох зразках долеритів вендської трапової формації Волині. Зроблено висновки про фізико-хімічні умови їхньої кристалізації. Відтворено склад розплаву, з якого кристалізувались фенокристи бітовніту й авгіту. Досліджено процеси кристалізації під час вистигання базальтових потоків і долеритових силів.

Results of detailed microprobe investigation of chemistry of the main ore-forming minerals (plagioclase, pyroxenes and opaque) in two samples of dolerite and 15 samples of basalt of the volynian vendian flood basalt province are reported. conclusions on physico-chemical conditions of their crystallization, on melt composition in equilibrium with bytownite and augite phenocrysts, as well as on particular features of crystallization of basaltic flows and dolerite sheets during their cooling are drawn.

Наведено результати досліджень мінералогії та фізико-хімічних умов утворення мідної мінералізації в континентальних базальтах Волині. Описано геолого-генетичну модель рудоутворюючої системи і ознаки самородномідного зруденіння в трапах даного регіону. Розглянуто питання хлоратизації у проявах самородномідної мінералізації у породах трапової формації венду. Визначено температурний режим формування мідної мінералізації в трапах, гідротермальну мінералогічну зональність та метаморфізм в міденосних трапах венду Волино-Подільської плити. Проаналізовано особливості хімічного складу головних породотворних мінералів базальтів і долеритів вендських трапів, генетичні особливості самородномідної мінералізації в базальтових туфах волинської серії венду.

Приведены результаты исследований минералогии и физико-химических условий образования медной минерализации в континентальных базальтах Волыни. Описана геолого-генетическая модель рудообразующей системы и свойства самородномедного оруденения в трапах данного региона. Рассмотрены вопросы хлоратизации в проявлениях самородномедной минерализации в породах траповой формации венда. Определены температурный режим формирования медной минерализации в трапах, гидротермальная минералогическая зональность и метаморфизм в медоносных трапах венда Волынско-Подольской плиты. Проанализированы особенности химического состава главных породообразующих минералов базальтов и долеритов вендских трапов, генетические особенности самородномедной минерализации в базальтовых туфах волынской серии венда.

Проаналізовано глибинні процеси та геофізичні моделі східних Карпат. Наведено нові дані по петрології порід Девладівського дайкового поля та Терновської синкліналі Середньопридніпровського блоку Українського щита. Описано вулканічні туфи в трапах Волино-Поділля як альтернативний об'єкт для захоронення радіоактивних відходів. Визначено перспективи розробки вітчизняних родовищ та рудопроявів бентонітів за техніко-економічними показниками.

Проанализированы глубинные процессы и геофизические модели восточных Карпат. Приведены новые данные по петрологии пород Девладовского дайкового поля и Терновской синклинали Среднеприднепровского блока Украинского щита. Описаны вулканические туфы в трапах Волыно-Подолья как альтернативный объект для захоронения радиоактивных отходов. Определены перспективы разработки отечественных месторождений и рудопроявлений бентонитов по технико-экономическим показателям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр)342

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451(45УКР)7 + Д59(45УКР)45

Рубрики:

Металеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше розглянуто варіації хімічного складу силікатних мінералів та апатиту за розрізом Федорівського апатит-ільменітового родовища. На підставі цих даних показано, що Федорівському інтрузиву притаманна прихована розшарованість, яка полягає в закономірній зміні складу мінералів за розрізом масиву. Характер цієї розшарованості свідчить про те, що під час формування масиву існувало два фронти кристалізації, які рухались назустріч один одному від покрівлі та підошви. Визначено порядок і фізико-хімічні умови кристалізації мінералів. Описано значну роль, яку відігравав інтерстиційний залишковий розплав у формуванні порід. Показано, що розплав, з якого формувались мінеральні парагенезиси Федорівського інтрузиву, був проміжним продуктом диференціації вихідної для Коростенського плутону магми, яка мала склад примітивного йотуніту та під час еволюції виділяла значні обсяги анортозитових та анортозитподібних порід.

Наведено результати геохімічних та ізотопно-геохімічних досліджень базальтів ратненської світи, що репрезентують верхню частину вендської трапової формації Волині. Показана чітка диференціація базальтів ратненської світи на високо- та низькотитанові відміни, що мають різне походження. Доведено, що малоглибинна диференціація базальтів пов'язана із фракціонуванням парагенезису мінералів, до якого належать плагіоклаз, авгіт, олівін і титаномагнетит. Фракціонування первинних пікритових розплавів у більш глибинних (на межі кора - мантія) камерах відбувалось за рахунок кристалізації парагенезису, до якого належать олівін, хроміт та клінопіроксен. Фракціонування саме цього парагенезису є відповідальним за виникнення високо- та низькотитанових відмін базальтів. Характер розподілу рідкісних і розсіяних елементів у базальтах ратненської світи свідчить щодо походження первинних розплавів за рахунок глибокого часткового плавлення мантійної речовини. За своїми характеристиками ця речовина наближувалась до джерела базальтів океанічних островів. В той же час завдяки тривалій взаємодії з коровим матеріалом базальти ратненської світи набули ізотопних та геохімічних характеристик, що наближують їх до нижньокорової речовини. Пов'язано формування трапової провінції Волині з розколом пізньодокембрійського суперконтиненту Родінія та формуванням палеоокеану Япетус.

Викладено основні етапи, проблеми і перспективи розвитку геохімії ізотопів та радіогеохронології в Україні загалом і, зокрема, у Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України.

Розглянуто геологічну будову, речовинний склад та походження порід Томашгородської групи дайок. Зроблено висновки, що за своїм хімічним складом ці породи суттєво відрізняються від базитів осницького комплексу та наближаються до порід Прутівського інтрузиву. Геохімічні та ізотопно геохімічні дані свідчать про походження вихідних розплавів Томашгородської групи дайок за рахунок значного (~ 30 %) плавлення деплетованої мантії. Формування вихідних розплавів пов'язано з процесами остаточної колізії і з'єднання Сарматії та Фенноскандії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.338

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.1

Рубрики:

Докембрійський етап

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)563 + Д332.681.01

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто геологічне положення, вік, речовинний склад, петрологію та рудоносність мезопротерозойських трапів Північно-Західного регіону Українського щита. Встановлено, що до складу асоціації входять три формації - габродолеритова, перидотит-габро-анортозитова та сублужна олівін-габрова, які розрізняються за особливостями геологічного положення та речовинного складу. Проведено моделювання процесів формування та подальшої еволюції магматичних розплавів, визначено різницю в петрогенезі формацій, яка обумовлює відмінності у їх речовинному складі. Досліджено співвідношення асоціації з іншими основними утвореннями регіону близького віку. Висвітлено питання перспективності базитів регіону щодо сульфідних мідно-нікелевих руд. На підставі отриманих результатів запропоновано зміни до чинної стратиграфічної схеми магматичних утворень Північно-Західного блоку Українського щита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.681(45УКР)01

Рубрики:

Силікати з відокремленими тетраедрами SIO4 в кристалічних структурах

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості хімічного складу порід Федорівського розшарованого інтрузиву. Показано, що всі породи формувались з єдиного вихідного розплаву йотунітового складу. За своїм ізотопним складом та віком Федорівський інтрузив цілком подібний до інших масивів пізньої габроїдної серії Коростенського плутону, а також до анортозитів головної серії. Нижня зона інтрузиву утворилась під час кристалізації мінерального парагенезису, що включав олівін, авгіт, ільменіт та плагіоклаз. У центральній розшарованій та у верхній крайовій зонах до цих мінералів додалися титаномагнетит і апатит. Закономірна еволюція складу порід за розрізом інтрузиву пов'язана з еволюцією складу розплаву, що відбувалась завдяки фракціонуванню.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР3)543-4

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.141

Рубрики:

Анортозити

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)162

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати визначення хімічного та ізотопного складу стронцію і неодиму у пробах порід гранулітового комплексу Побужжя. Досліджено гіперстенові плагіогнейси (ендербіто-гнейси) і мафітові та ультрамафітові кристалосланці. Окрім того, наведено результати визначення ізотопного складу гафнію в цирконах з ендербіто-гнейсів. За первинним походженням зазначені породи належать до магматичних. Ендербіто-гнейси діоритового складу містять полігенний комплекс кристалів циркону, що формувались впродовж тривалого часу - від 3790 до 1855 млн рр. тому. Найдавніші циркони (віком понад 3600 млн рр.), вочевидь, кристалізувались з магматичного розплаву, в той час як молодші формувались під час неодноразових (3400, 3000, 2800, 2000 та близько 1800 млн рр. тому) проявів метаморфізму гранулітової та амфіболітової фацій. Одержані результати щодо геохімічних особливостей порід, ізотопного складу гафнію цирконів, а також стронцію та неодиму вказують на виникнення вихідних розплавів завдяки плавленню деплетованої мантії, яке відбувалось близько 3800 млн рр. тому. Можна стверджувати, що досліджувані породи не є продуктами перетворення давньої (давнішої за 3950 млн рр.) первісної земної кори незалежно від її здогадного складу - мафітового чи кислого.

Зазначено, що відклади волинської серії венду поширені на північному заході України, південному заході Білорусі та сході Польщі. На території України вулканогенна товща складена вулканітами основного й ультраосновного складу. Крім того, серед відкладів рифейської поліської серії відомі інтрузивні тіла долеритів. На території України трапова формація представлена такими типами ефузивних та інтрузивних порід (згори донизу): високотитанисті толеїтові базальти якушівських верств ратнівської світи; низькотитанисті низьконіобієві толеїтові базальти нижньої частини ратнівської світи (лучічивські верстви); низькотитанисті глиноземисті базальтові потоки бабинської світи; олівінові базальти заболотівської світи; локально проявлені пікрити у складі горбашівської світи; сили олівінових долеритів і габродолеритів серед порід поліської серії. Хімічний склад мінералів і порід формації закономірно варіює за її розрізом. Зроблено висновки, що знизу догори розрізу трапової формації Волині спостерігаються такі закономірні зміни складу порід і мінералів: плагіоклази стають більш кислими, а піроксени, на загал, більш залізистими. Виключенням тут є базальти бабинської світи, які містять найбільш залізисті ортопіроксени та найбільш вапнисті клінопіроксени; ступінь окиснення ільменітів зменшується, зі складу порід зникають хроміт та олівін; магнезіальність порід, вміст нікелю та хрому поступово знижуються. Виключенням є базальти бабинської світи, які характеризуються помірним вмістом хрому, але високим - нікелю; вміст легких рідкісноземельних елементів (РЗЕ) та ступінь фракціонування зростають. І знову виключенням є

базальти бабинської світи, які мають найвищий вміст легких РЗЕ та найвищий ступінь фракціонування РЗЕ; ізотопний склад неодиму вгору за розрізом стає все більш "примітивним". Виключенням є базальти заболотівської світи, що характеризуються найбільш "примітивним" ізотопним складом неодиму та стронцію.