Ключ. слова: котельная сталь, слитки, трубы, выплавка, внепечная обработка, разливка, пилигримовая прокатка, термическая обработка, дефектоскопия, структура, свойства, механическое старение
Індекс рубрикатора НБУВ: К748.121.22

Рубрики:

Прокатування теплопровідних труб

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разроблено методику кількісного визначення флавоноїдів трави парила звичайного, трави комірника в'язолистого, листя чаю китайського, плодів анісу зірчастого, шкірки плодів гранату звичайного спектрофотометричним методом. Експериментально розраховано наважки подрібненої сировини, концентрацію спирту етилового, його кількість та кратність екстракції. Визначено валідаційні параметри - лінійну залежність та збіжність, які демонструють наскільки методика визначення вмісту флавоноїдів у досліджуваних видах лікарської рослинної сировини є коректною та відтворюваною.

Разработана методика количественного определения флавоноидов травы репейника обыкновенного, травы лабазника вязолистного, листьев чая китайского, плодов аниса звездчатого, кожуры плодов граната обыкновенного спектрофотометрическим методом. Экспериментально рассчитаны навески измельченного сырья, концентрация спирта этилового, его количество и кратность экстракции. Определены валидационные параметры - линейная зависимость и совпадение, которые демонстрируют насколько методика определения содержания флавоноидов в исследуемых видах лекарственного растительного сырья является корректной и воспроизводимой.

Физиологическая роль минеральных веществ является чрезвычайно важной. Необходимо постоянно поддерживать в организме необходимый уровень незаменимых макро- и микроэлементов, которые содержатся в составе пищевых продуктов, минеральных или минерально-витаминных комплексов, лекарственных растениях и средствах на их основе. С целью расширения сведений о химическом составе сырья исследовали качественный состав и количественное содержание макро- и микроэлементов в траве и корнях василистника вонючего. Для определения применяли метод атомно-эмиссионной спектрографии. В траве и корнях василистника вонючего определено содержание 15 макро- и микроэлементов. Исследуемое сырье характеризовалось достаточно высоким содержанием нейрогенных макро- и микроэлементов (в частности марганца, магния, калия, молибдена), что делает его перспективным для дальнейших фитохимических и фармакологических исследований и использования в создании нейрогенных лекарственных средств.

Проведено вивчення макроскопічних та мікроскопічних діагностичних ознак вітчизняної сировини трави м'яточника чорного. За результатами аналізу встановлено відповідність лікарської сировини вимогам нормативної документації - монографії Європейської фармакопеї "Black Horehound". В результаті досліджень визначено мікроскопічні ознаки сировини, що не нормуються вимогами Європейської фармакопеї, але є важливими для ідентифікації трави м'яточника чорного. Одержані експериментальні результати з визначення морфолого-анатомічних діагностичних ознак трави м'яточника чорного використані під час розробки монографії ДФУ "М'яточник чорний".

Проведено изучение макроскопических и микроскопических диагностических признаков отечественного сырья травы белокудренника черного. По результатам анализа установлено соответствие лекарственного сырья требованиям нормативной документации - монографии Европейской фармакопеи "Black Horehound". В результате исследований определены микроскопические признаки сырья, которые не нормируются требованиями Европейской фармакопеи, но является важными для идентификации травы белокудренника черного. Полученные экспериментальные результаты по определению морфолого-анатомических диагностических признаков травы белокудренника черного использованы при разработке монографии ГФУ "Белокудренник черный".

Наведено стислі відомості щодо поширення та застосування трави сону лучного (СЛ). Визначено, що дані щодо хімічного складу сировини є обмеженими, тому актуальним є дослідження представлені у роботі. Мета дослідження - визначення амінокислотного складу трави СЛ для розширення відомостей щодо хімічного складу біологічно активних речовин рослини. Для дослідження використовували траву СЛ (постачальник "Світ трав", м. Харків). Метод визначення заснований на екстракції вільних амінокислот із рослинної сировини та кислотному гідролізі рослинних препаратів, з наступним аналізом гідролізатів за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії з передколонковою дериватизацією 9-флуоренілметоксикарбоніл хлоридом (FMOC) та o-фталевим альдегідом (OPA) та з наступною детекцією флуоресцентним детектором. Хроматографічне розділення проводили на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent technologies, США). В результаті дослідження у траві СЛ встановлено наявність 15-ти амінокислот. За кількісним вмістом значно переважають зв'язані амінокислоти (70,24 мкг/мг) у порівнянні з вмістом вільних амінокислот (18,03 мкг/мг). Такі амінокислоти, як L-серин, L-гістидин, гліцин, L-фенілаланін та L-лейцин представлені у траві СЛ лише у зв'язаному вигляді. Слід відзначити найбільший вміст L-аспарагінової кислоти, L-глутамінової кислоти (сумарно 13,41 мкг/мг і 17,47 мкг/мг відповідно). Високим сумарним вмістом також характеризуються такі амінокислоти, як L-серин (4,63 мкг/мг), гліцин (4,85 мкг/мг), L-аргінін (5,10 мкг/мг) та L-лейцин (5,52 мкг/мг). Висновки: в результаті дослідження у траві СЛ встановлена наявність 15-ти амінокислот. Встановлено, що за кількісним вмістом значно переважають зв'язані амінокислоти (70,24 мкг/мг) у порівнянні з вмістом вільних амінокислот (18,03 мкг/мг). Слід відзначити найбільший вміст L-аспарагінової кислоти, L-глутамінової кислоти (сумарно 13,41 мкг/мг і 17,47 мкг/мг відповідно). Pulsatilla pratensis (L.) Mill., амінокислотний склад, вивчення

Представлена характеристика порушень гормонального фону як однієї з найбільш поширених причин розвитку гострих і хронічних захворювань жіночої статевої системи. Насамперед гормональні порушення можуть бути спадкові й обумовлені генетично. У цьому разі лікування буде тривале й складне. Серед основних зовнішніх причин порушень гормонального фону виділяють постійні стреси й переживання, приймання гормональних препаратів, ускладнення після перенесеного інфекційного захворювання, хвороби органів ендокринної системи, неправильне харчування тощо. Тому метою цієї роботи був аналітичний огляд аспектів застосування фітоестрогенів як одного з основних напрямів корекції гормонального фону в жінок і застосування фітоестрогенів у лікуванні порушень гормонального балансу, для профілактики, а також у складі комплексної терапії (поряд із гормональними препаратами). Встановлено, що виділяють три класи фітоестрогенів: лігнани, стильбени і флавоноїди. До лігнанів належать секоізоларицирезинол і метаірезинол, до стильбенів - ресвератрол. Представники флавоноїдних фітоестрогенів поділяються на чотири групи: ізофлавони, ізофлавонони, ізофлавани і куместани. ізофлавонони й ізофлавани є метаболітами даідзеїну і можуть бути виявлені тільки в організмах тварин. Найбільш відомими й дослідженими фітоестрогенами є флавоноїди (ізофлавони) і лігнани. Представлено рослинні джерела фітоестрогенів залежно від хімічного класу сполук. Зважаючи на потенційну здатність цього класу сполук впливати на різні системи організму подібно ендогенним гормонам, представлено широку перспективу їх застосування як безпечної альтернативи гормонозалежній терапії в періодах пери- й постменопаузи, пременопаузи, показаний їх вплив на фертильність і статевий розвиток, на щитоподібну залозу та її функцію, на центральну нервову систему й імунну систему, у разі остеопорозу, на серцево-судинну систему, на можливий розвиток гормонозалежних пухлин. Обгрунтовано можливості застосування фітоестрогенів як активних інгредієнтів лікарських засобів для лікування розладів, пов'язаних із віковими змінами жіночого організму.