Вивчено регіональні особливості показників кардіоінтервалографії у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток з різними типами гемодинаміки, що мешкають на території Подільського регіону України. Оцінено їх взаємозв'язок з антропометричними та соматотипологічними параметрами організму. Установлено зростання сили кореляційних зв'язків, які реєструються, у разі розподілу підлітків на різні типи гемодинаміки. Виявлено, що кількість і сила статистично значимих кореляційних зв'язків між конституційними показниками та показниками кардоінтервалографії у хлопчиків загалом, а також з урахуванням типу гемодинаміки більші, ніж у дівчаток. З використанням результатів дослідження розроблено регресійні моделі нормативних індивідуальних параметрів показників кардіоінтервалографії у практично здорових міських підлітків Поділля з різними типами гемодинаміки, що дозволяє більш коректно оцінити функціональний стан серцево-судинної та вегетативної нервової системи хлопчиків і дівчаток.

Встановлено, що у соматично здорових чоловіків із різних регіонів України частота цілісних пломб різців та іклів за даними як стоматологічного обстеження, так і конусно-променевої комп'ютерної томографії (КПКТ) на верхній щелепі має вищі значення, ніж на нижній щелепі та, навпаки відсутність пломб на нижній щелепі зустрічається частіше, ніж на верхній. Частота вторинного карієсу, у більшості випадків, визначається лише за даними КПКТ в окремих регіонах, переважно на верхній щелепі. Між представниками різних регіонів України встановлені лише поодинокі розбіжності при співставленні частоти стану пломб, а також вторинного карієсу, переважно для різців на верхній щелепі.

У соматично здорових чоловіків України встановлено регіональні особливості ураження різних груп зубів карієсом та його ускладненнями за даними стоматологічного та комп'ютерно-томографічного обстеження. Визначено показники інтенсивності карієсу зубів (КПВ), резистентності емалі зубів до карієсу та рівня гігієни порожнини рота без розподілу та з розподілом на різні рівні КПВ. Доведено, що застосування конусно-променевої комп'ютерної томографії дозволяє більш коректно оцінювати стан зубів, ніж стандартне клінічне стоматологічне обстеження. Визначено, що дерматогліфічна картина соматично здорових чоловіків України формується переважно за рахунок генетичного внеску осіб з низьким і середнім рівнями КПВ, а найбільші відхилення від популяційної картини зафіксовані у чоловіків з дуже високим рівнем КПВ. У чоловіків з різних регіонів України з низьким рівнем КПВ не виявлено специфічного комплексу дерматогліфічних ознак. Цей факт свідчить про відповідність їх стану здоров'я повному фізичному здоров'ю. У чоловіків південного та північного регіонів із середнім рівнем КПВ встановлено специфічний комплекс дерматогліфічних ознак, що відрізняє їх від представників інших етно-територіальних регіонів України з аналогічним рівнем інтенсивності карієсу. Найменшу кількість розбіжностей показників дерматогліфіки соматично здорових чоловіків із середнім рівнем КПВ виявлено у сегменті території північ↔центр↔схід, а найбільшу - у сегментах захід↔центр↔південь і північ↔центр↔південь. Виявлені розбіжності дерматогліфічних показників між соматично здоровими чоловіками з низьким і середнім рівнями КПВ у межах відповідних регіонів України вказують на можливість прогнозування перебігу карієсу в кожному з етно-територіальних регіонів. Встановлено особливості достовірних зв'язків між рівнем КПВ, або резистентності емалі зубів до карієсу та дерматогліфічними показниками. Доведено, що більшість з них співвідноситься з інтенсивністю ураження зубів карієсом. Більш сильні кореляції виявлено у чоловіків західного, східного та південного регіонів України. Одержані результати дозволили розробити прогностичні математичні моделі схильності до певного рівня інтенсивності ураженості зубів карієсом, або резистентності емалі зубів до карієсу залежно від встановленої специфіки дерматогліфічних показників.

У дослідах на кролях породи Шиншила за умов ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва, змодельованого на тлі нарізного введення в трепанаційний отвір, який розташовано на нижній щелепі у проекції нерва, пломбувальних сумішей на основі резорцин-формаліну ("Foredent") або епоксидного амінополімеру ("AHPlus"), супроводжується розвитком у ньому деструктивно-дегенеративних процесів, на що вказувало вірогідне підвищення активності нейромаркерів відносно фонового рівня. При цьому, максимальна активність енолази мала місце через 14 діб після моделювання ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва, що є критичним періодом у розвитку невродеструкції та некротичних змін у нервовій тканині. Найбільш інтенсивно ці патологічні зміни відбувалися на тлі застосування суміші "Foredent". Алоксановий цукровий діабет, як преморбітний фон, який асоціюється із постійною гіперглікемією, негативно віддзеркалився на інтенсифікації невродеструкції у разі внесення пломбувальних матеріалів, що знайшло своє підтвердження у вірогідно більшій ескалації активності як NSE, так і рівня білка S100 відносно аналогічних показників у тварин без ендокринної патології. Підвищення титру білка S100 за використання пломбувальних сумішей на основі резорцин-формаліну або епоксидного амінополімеру мало схожий вектор за спрямованістю з активністю енолази та відображало процес організації некротичного вогнища за рахунок активації нейроглії. Обрані нейромаркери (їх динаміку) доцільно використовувати як для експрес-діагностики ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва, так і для прогнозу можливих наслідків його ураження.

Досліджено ефективність і проведено порівняльну оцінку впливу ортодонтичного лікування на тлі використання гелю й ополіскувача "Курасепт" на стан мікрофлори пародонтальних кишень, тканин пародонту та профілактику рецидивів запальних процесів в якості підготовки до ортодонтичного лікування. Мета роботи - покращення оклюзії, підготовка до протезування, покращення трофіки ясен, стабілізація кровообігу, досягнення довготривалої ремісії. Лікування 30-ти пацієнтів обох статей 25 - 40 років проводилося за допомогою незнімної ортодонтичної апаратури, у 15 пацієнтів з основної групи перед ортодонтичним лікуванням у місцевій терапії генералізованого пародонтиту застосовували гель і ополіскувач "Курасепт", у 15 пацієнтів з контрольної групи - гель "Метрогіл-дента". Установлено, що гель та ополіскувач "Курасепт" володіють більш вираженими протизапальними, протимікробними властивостями порівняно з іншими засобами місцевої терапії генералізованого пародонтиту. За даними клінічних і мікробіологічних досліджень установлено, що їх використання вже на 11-у добу призводить до зменшення кількості пародонтопатогенних мікроорганізмів, усуває симптоми запалення й позитивно впливає на перебіг генералізованого пародонтиту в пацієнтів, яким проводилось ортодонтичне лікування.

Удосконалення методів діагностики та тактики ведення пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва (ЯКТУ НАН) є актуальною проблемою сучасної медицини та стоматологічної служби. Лікування хворих з ураженням нижнього альвеолярного нерва (НАН) вибирають на основі таких даних: характеру ураження, його тяжкості, строків з моменту ушкодження, наявності захворювань центральної нервової системи тощо. Вирішення окресленої задачі можна здійснити шляхом залучення до терапевтичної тактики нейропротекторних засобів із блокувальною дією на надмірну активність НМДА-рецепторів. Це може запобігти подальшому ураженню нерва та нейронів трійчастого вузла й відновити діяльність тих клітин, що внаслідок ішемічно-гіпоксичного процесу знаходяться у проміжному стані. Мета дослідження - провести порівняльну (упродовж 30-ти діб) оцінку показників ЕОД у пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва при різній лікувальній тактиці, у т. ч. із залученням до терапії гідрохлориду амантадину ("Неомідантан"). Проведено обстеження ій лікування 45 пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва. Діагностика проведена за допомогою додаткових методів обстеження: ортопантомограми (вивчення змін в періапікальних тканинах), імуноферментного визначення показників нейромаркерів сироватки крові (NSE та білок S100), ЕОД (електрозбудливість пульпи вітальних зубів). Для медикаментозного лікування ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва був запропонований спосіб лікування із залученням препарату похідного адамантану та контроль якості лікування за показниками змін титрів нейромаркерів у сироватци крові та показників ЕОД вітальних зубів у зоні ураження нерва. У дослідженні брали участь пацієнти віком від 20 до 60 років без супутньої стоматології та загальної невропатичної патології, в яких було встановлено ятрогенне компресійно-токсичне ураження нижнього альвеолярного нерва кореневими герметиками на основі резорцин-формаліну ("Foredent") та епоксидної смоли ("AH-Plus"). Порівнюючи динаміку значень ЕОД у групах без нейропротекторної підтримки (2-а і 3-я) й в умовах призначення гідрохлориду амантадину ("Неомідантан"), можна зробити висновок, що саме останній препарат викликає максимально потужне зниження показників електропровідності вітальних зубів у зоні ЯКТУ НАН та відновлення порогу чутливості пульпи. Висновок: амантадин гідрохлорид ("Неомідантан") проявляє нейропротекторну дію на систему "нижній альвеолярний нерв-нейрони трійчастого вузла" і його призначення хворим з ЯКТУ НАН сприяє збереженню морфофункціональної цілісності в цій системі, що особливо проявилось на 30-ту добу терапії. Підбиваючи підсумок змін показників ЕОД при ЯКТУ НАН на 30-ту добу спостереження, у залежності від лікувальної тактики можна побудувати такий варіаційний ряд: ЯКТУ НАН + протокольна терапія (2-а група) >> ЯКТУ НАН + протокольне хірургічне та терапевтичне лікування (3-я група) >> ЯКТУ НАН + протокольна терапія + гідрохлорид амантадину ("Неомідантан") (4-а група) >> ЯКТУ НАН + протокольне хірургічне та терапевтичне лікування + гідрохлорид амантадину ("Неомідантан") (5-а група).

Пошкодження періапікальних тканин і нижнього альвеолярного нерва під час ендодонтичних маніпуляцій є поширеним ускладненням серед практикуючих лікарів-стоматологів. Тому доцільність розробки та впровадження нових методів лікування ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва шляхом призначення комплексної терапії нейропротекторів, які мають за мету підвищити толерантність нервової тканини до дії патогенетичних факторів, є доречним та актуальним. Мета дослідження - провести оцінку величини нейропротекторної активності гідрохлориду амантадину при експериментальному ятрогенному компресійно-токсичному ураженні нижнього альвеолярного нерва пломбувальними матеріалами кролів за зміною титрів NSE й білка S100 та оцінити можливість його використання за новим призначенням в умовах даного патологічного стану в клініці. У клінічному дослідженні взяли участь 20 пацієнтів з поставленим діагнозом гостра нейропатія нижнього альвеолярного нерва пломбувальним матеріалом і 5 пацієнтів з контрольної групи (практично здорові, без загально-соматичних хвороб і неврологічного статусу). Вік пацієнтів від 25 - 60-ти років, стать чоловіча. Експериментальне дослідження проводили на 21 піддослідній тварині (кролі породи Шиншила). Діагностика нейромаркерної активності титрів нейрон-специфічної енолази та білка S100 під час лікування нейропротектором була проведена за допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу з використанням набору ELISA KIT (DAI, США) на приладі фірми "Hipson" (Чехія). При механічній і токсичній дії пломбувальних матеріалів на основі резорцин-формаліну та епоксидної смоли виникають деструктивно-дегенеративні зміни в нервовій тканині, про що свідчить ескалація нейромаркерів (NSE, титр білка S100) на 14-ту добу як клінічного, так і експериментального дослідження. Медикаментозне лікування поряд з раціональним хірургічним втручанням покращує протікання даної патології, але при залученні в лікувальну схему нейропротектора на основі гідрохлориду амантадину відновлення структурно-фунціонального стану значно покращується, про що свідчать наведені дані. Висновок: у результаті клініко-експериментальних досліджень на базі результатів імуноферментного визначення в сироватці крові змін активності та титрів нейромаркерів (NSE та білок S100) у динаміці ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва пломбувальними матеріалами можна оцінити наявність і глибину деструктивно-дегенеративних змін в його волокнах, а звідси його можна використовувати для експрес-діагностики, ефективності терапії та можливого прогнозування захворювання. При виведенні пломбувального матеріалу за апекс у нижній альвеолярний нерв необхідно якнайшвидше (до 14-ї доби включно) провести раціональне лікування для попередження виникнення незворотних процесів у нерві. Залучення в комплексну терапію препарату на основі гідрохлориду амантадину (100 мг два рази на день) дозволяє покращити протікання регенеративних процесів в ушкоджених ділянках нерва поряд з покращенням клінічних показників хворих (ослаблення болі, відчуття оніміння).