Установлено послідовність подій у геологічній історії України. Виділено епохи та етапи, які були найбільш сприятливими для утворення ендогенних рідкіснометалевих родовищ і рудопроявів. У докембрії це пізньоархейська, ранньо-, середньо- та пізньопротерозойська, рифейська металогенічні епохи, а у фанерозої - каледонська, герцинська й альпійська.

За даними регіональних металогенічних досліджень останніх років виділено рудогенні магматичні комплекси всіх етапів розвитку Українського щита та визначено їх металогенічну спеціалізацію. Розглянуто основні металогенічні епохи ендогенного рудоутворення, що проявились у докембрії щита у зв'язку з формуванням магматичних комплексів і поєднаним з ними метасоматозом.

Наведено результати мінералогічних та ізотопно-геохімічних досліджень Бобриківського золото-поліметалічного родовища, одного з відомих у Донбасі. Встановлено, що утворення рудних парагенезисів проходило з гідротермальних розчинів полігенного походження.

Уран-свинцевим ізотопним методом датовано циркон і монацит з гранітів басейну річок Тетерів та Ірпінь. Встановлено, що рівномірнозернисті граніти бистріївського та фастівського типу сформовано синхронно - 2078 млн рр. тому. Трохи пізніше (2040 млн рр. тому) сформовано порфіровидні граніти коростишівського типу.

Розглянуто металогенічні (докембрійські та фанерозойські) епохи України, розкрито зв'язок з ними певних родовищ корисних рудних і нерудних копалин. Виявлено закономірності процесів рудоутворення залежно від віку рудної формації.

Рассмотрены металлогенические (докембрийские и фанерозойские) эпохи Украины, раскрыта связь с ними известных месторождений полезных рудных и нерудных ископаемых. Выявлены закономерности процессов создания руд в зависимости от возраста рудной формации.

У докембрії Українського щита виділено чотири металогенічні епохи, сприятливі для формування родовищ заліза - ранньо- (3,6 - 3,4 млрд років), середньо- (3,4 - 3,1), пізньоархейська (3,0 - 2,7) та ранньо-протерозойська (2,3 - 2,0 млрд років). Розглянуто геологічні процеси, що обумовили утворення найбільших родовищ у контексті геохімічних циклів В. І. Вернадського.

У докембрії Українського щита виділено шість металогенічних епох з характерним набором рудних формацій і вмісних порід: палео- (3,8 - 3,4 Ga), мезо- (3,4 - 3,1) і неоархейські (3,1 - 2,6); палео- (2,6 - 2,1), мезо- (2,1 - 1,8) і неопротерозойські (1,8 - 1,6 Ga). Для формування золоторудної мінералізації найбільш сприятливими були неоархейська та мезопротерозойська епохи; уранової - палео- та неопротерозойська; залізних руд - неоархейський білозерський етап (3,0 - 2,98 Ga), а також криворізький (2,3 - 2,1) і фрунзенський (2 Ga) етапи палеопротерозойської епохи; рідкіснометальне зруденіння досягло максимуму у мезо- та неопротерозойську епохи.

На базі "реперних" (надійних) U-Pb ізотопних даних, одержаних за акцесорними мінералами, визначено головні геохронологічні рубежі історії геологічного розвитку Українського щита (УЩ). Значну увагу приділено датуванню процесів магматизму, високоградієнтного метаморфізму та ендогенного рудоутворення. У Дністровсько-Бузькому та Приазовському мегаблоках УЩ надійно датовано найдавніші палеоархейські утворення за віком більше 3,6 млрд років, що представлені породами тоналіт-тронд'ємітової асоціації, які неодноразово перетворені за умов високоградієнтного метаморфізму. Формування зеленокам'яних структур, перспективних щодо благородних металів, проходило, головним чином, у мезоархеї. Неоархей характеризується розвитком кратонічних структур та інтрузивним гранітоутворенням. З палеопротерозоєм пов'язане формування залізисто-кремнієвих формацій і вулканогенно-плутонічних асоціацій, продуктивних на Ti - Ni мінералізацію.

Викладено результати дослідження метасоматичної зональності, мінерального складу, віку та співвідношення стабільних ізотопів у мінералах та породах Новокостянтинівської урановорудної ділянки, що розташована в межах Новоукраїнського масиву Українського щита. За даними досліджень встановлено метасоматичну зональність, яка зумовлена вилуговуванням кварцу з вмісних гранітів під час формування тіл альбітитів, що спричинило формування епісієнітів; у зовнішніх зонах в гранітах відбувалися хлоритизація та розчинення біотиту. Основними урановорудними мінералами в рудних тілах є бранерит та уранініт, наведено дані про їх хімічний склад. За результатами визначення ізотопного складу вуглецю та кисню в мінералах і породах встановлено, що кальцит у рудних тілах кристалізувався з розчинів магматогенного походження, однак пізнє окварцування порід відбувалося за домінування метеорної води. Виконане ізотопне датування мінералів і порід дозволяє встановити послідовність формування вмісних породних комплексів та пов'язаного з натрієвим метасоматозом уранового зруденіння Кіровоградського блоку.

Розглянуто TR-Th-U пегматити центральної частини Українського щита, що належать до одного формаційного типу незалежно від приналежності їх до різних геологічних комплексів: грануліто-гнейсового (Побузький район), апогранулітового (Північна площа) й амфіболіто-гнейсового (Шевченківсько-Березівський вал гранітизації (лінійно-витягнуті гранітоїдні утворення)). Характер TR-Th-U зруденіння та його поширення залежать: від віку та хімічного складу апліт-пегматоїдних гранітів, первинне спеціалізованих на U і Th, та ступеня їх еродованості; від літологічного складу вмісних порід; структурно-тектонічних чинників формування зруденіння.

У дорифейській геологічній історії України виділено шість металогенічних епох (МЕ), кожна з яких має власний характерний набір рудних формацій та вміщуючих порід. Найдавніші з них - ранньоархейська (3,8 - 3,4 млрд р.) та середньоархейська (3,4 - 3,1 млрд р.) металогенічні епохи. У даний час утворені незначні залізорудні родовища та рудопрояви. Пізньоархейську МЕ (3,1 - 2,6 млрд р.) широко представлено родовищами та рудопроявами заліза та золота. Утворення ранньопротерозойської МЕ (2,6 - 2,1 млрд р.) проявлені локально; з нею пов'язані основні родовища заліза України (Кривий Ріг). Створено шкалу металогенічних епох рудоутворення, що грунтується на комплексних дослідженнях з використанням численних ізохронних датувань. Проведено порівняння даних епох з металогенічними епохами інших щитів світу. Визначено найсприятливіші епохи й етапи для утворення різноманітних типів рудних родовищ. Відзначено, що утворення родовищ заліза, урану та золота мало циклічний характер у докембрійській історії Землі. Різні металогенічні епохи були сприятливими для накопичення певних рудних елементів. Отримано результати та теоретичні узагальнення для металогенічного вивчення докембрію України, які мають велике значення для прогнозної оцінки ресурсів усіх твердих корисних копалин.

Наведено дані про головні види нерудної мінеральної сировини, геологічну будову найважливіших родовищ неметалічних корисних копалин України, їх систематику та класифікацію. Проведено оцінку ресурсного потенціалу України у порівнянні зі світовим. Увагу приділено каменебарвній, гірничохімічній, гірничорудній, гірничотехнічній, будівельній, агрохімічній сировині, а також сировині для металургії, мінеральних фарб, новим та нетрадиційним видам сировини (бітум, шунгіт, нефелінові породи, маршаліт, воластоніт, ставроліт).

  Скачати повний текст

Викладено історичні й теоретичні аспекти зародження і розвитку музейної педагогіки як наукової дисципліни, визначено й охарактеризовані її освітні функції.

Представлены исторические и теоретические аспекты зарождения и развития музейной педагогики как научной дисциплины, определены и охарактеризованы её образовательные функции.

This article deals with historical and theoretical aspects of museum pedagogies origin and development as scientific discipline, reveals and characterizes its educational functions.

Выполнено исследование примесных и собственных дефектов структуры циркона Желтореченского месторождения редкометалльных (U, Zr, REE, Hf, Sc, V) руд с применением методов фотолюминесценции, электронного парамагнитного резонанса, ядерного магнитного резонанса и инфракрасной спектроскопии. Для разных генераций циркона, сформированных в ходе эволюции гидротермально-метасоматического процесса, установлены изменения в состоянии кристаллической структуры (степени кристалличности, составе и концентрациях собственных и примесных дефектов) и выявлена закономерная связь с условиями их образования (преобразования). Наиболее высокие дефектность структуры и интенсивность гидратации аморфизованных участков свойственны малакону, главному циркониевому минералу месторождения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР)8

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методику розрахунку траєкторних параметрів космічних апаратів (КА), що відводяться з низьких навколоземних кругових орбіт із висотами діапазоном від 600 до 1200 км із метою боротьби з антропогенним засміченням навколоземного космічного простору. Побудовано залежності значень необхідного приросту швидкості та маси робочого тіла, котрі можуть бути використані при проектуванні систем відводу КА.