Наведено результати розробки структури й алгоритму функціонування інтелектуальної системи керування (СК) з нечітким адаптивним інверсним контролером. Запропонована система забезпечує гарантовану стійкість, збільшення меж адаптивної варіації оператора об'єкта, підвищення швидкості початкового настроювання СК.

Викладено новий напрямок в автоматичному управлінні агломерацією, що базується на автоматичному контролі наддовгого електромагнітного випромінювання спеченого шару агломерату. Розроблено методику визначення контрольного показника часу інтегрування потужності електромагнітного випромінювання як функції шару спеченого агломерату. У відповідності з проведеними промисловими дослідженнями підтверджено адекватність розрахункових і експериментальних даних. Запропоновано систему автоматичного управління процесом спікання агломерату, яка базується на розробленому методі автоматичного контролю. Досліджено особливості даної системи, зроблено оцінку якості системи згідно з видом частотних характеристик.

Розкрито можливості застосування сучасних інформаційних технологій у системах автоматичного керування. Наведено методологію інтелектуального керування, розроблено метод параметричного та структурного синтезу адаптивних систем керування, заснованих на спеціальних нейромережевих субсистемах - ARMABiS (AutoRegressive with Moving Average Brain-inspired Systems). Запропоновано метод аналітичного дослідження систем автоматичного керування з інтелектуальними елементами. Обгрунтовано методику визначення частотних спектрів розроблених нейромережевих ARMABiS-емуляторів динамічного стану об'єктів керування. Визначено основні властивості частотних характеристик і наведено результати дослідження ефекту квантування за часом узагальнених ARMABiS-структур.

Раскрыты возможности применения современных информационных технологий в системах автоматического управления. Дана методология интеллектуального управления, разработан метод параметрического и структурного синтеза адаптивных систем управления, основанных на специальных нейросетевых субсистемах - ARMABiS (AutoRegressive with Moving Average Brain-inspired Systems). Разработан метод аналитического исследования систем автоматического управления с интеллектуальными элементами, дана методика определения частотных спектров разработанных нейросетевых ARMABiS-эмуляторов динамического состояния объектов управления. По результатам проведенного анализа определены основные свойства частотных характеристик и изложены результаты исследования эффекта квантирования по времени обобщенных ARMABiS-структур.

Наведено результати розробки методу нормування електроспоживання рудозбагачувальними фабриками на базі застосування нейронечіткої моделі процесу електроспоживання цими підрозділами. Результати промислових випробувань розробленого методу підтверджують ефективність його застосування, що дозволить системно впроваджувати заходи з енергозбереження на гірничозбагачувальних підприємствах.

Розглянуто проблему організації самостійної роботи аспірантів і магістрантів спеціальності 8.050701 "Електротехнічні системи електроспоживання" як складової контекстно-професійної моделі їх підготовки. З урахуванням значного обсягу годин самостійної роботи та необхідності постійного контролю стану виконання запланованої роботи, запропоновано варіант використання інформаційно-комунікаційних і хмарних технологій, застосування яких надає змогу ефективно керувати та контролювати процес самостійної роботи.

Висвітлено результати розробки методу аналітичного дослідження систем нейромережевого прогнозування та автоматичного керування з інтелектуальними елементами. Метод засновано на еквівалентуванні нейронних емуляторів зі спеціальними нейромережевими субсистемами - AutoRegressive with Moving Average Brain-inspired Systems. Наведено загальні теоретичні положення визначення передаточних функцій систем прогнозування та керування, в яких використовуються штучні нейронні мережі. Розглянуто методику визначення частотних спектрів нейромережевих емуляторів.

Вдосконалено принципи адаптивного керування агломераційним комплексом на підставі застосування методів і засобів аналізу динамічного стану технологічних процесів, реалізованих за рахунок визначення динаміки зміни непрямих показників процесу спікання та моделей об'єктів керування, які грунтуються на базі авторегресійних структур з регуляризацією, що забезпечує надійне функціонування системи керування за умов дії значних параметричних і координатних збурень за дотримання обмежень, встановлених регламентами на проведення технологічних процесів і роботою технологічних агрегатів. Вирішено ряд наукових завдань, що забезпечують створення науково-методичної, алгоритмічної та програмно-технічної баз автоматизації виробничих комплексів з застосуванням інформаційних технологій. Зазначено, що актуальність сформульованої наукової проблеми підтверджується шляхом реалізації принципів адаптивного керування агломераційним виробництвом, що є складним технологічним процесом через відсутність адекватних математичних моделей і наявність ряду неконтрольованих збурень (зміни вологості, гранулометричного, фракційного та хімічного складу вхідної сировини тощо), а також відсутність оперативних методів хіміко-мінералогічного аналізу вхідної шихти та готового агломерату.

Обгрунтовано доцільність використання електролітичних сплавів феруму з тугоплавкими металами (Mo і W) для відновлення зношених поверхонь деталей ОВТ під час проведення ремонтних робіт. Встановлено, що запропоновані гальванічні сплави мають підвищені фізико-механічні та корозійно-електрохімічні властивості й можуть застосовуватись для інтенсифікації процесів відновлення та зміцнення зношених поверхонь.

Проаналізовано сучасні підходи щодо підвищення паливної економічності двигунів внутрішнього згоряння, проведено огляд конструкційних матеріалів поршневої групи ДВЗ основних зразків бронетанкового озброєння та автомобільної техніки. Зроблено висновок про перспективність використання для інтенсифікації горіння палива і зменшення кількості токсичних викидів оксидних каталізаторів на основі перехідних металів (кобальту, мангану), одержаних методом плазмово-електролітичного оксидування на конструкційних матеріалах поршневої групи ДВЗ, зокрема високолегованих сплавах алюмінію з кремнієм АК12М2МгН (АЛ25).

Вивчено процес запобігання вибуху паливно-повітряних сумішей і боєкомплекту в заброньованому обсязі з допомогою протипожежного обладнання броне об'єктів. Мета дослідження - науково-технічне обурунтування заходів щодо підвищення живучості бронеоб'єктів та екіпажу від впливом пожежі шляхом удосконалення методики визначення порогової температури спрацювання системи пожежогасіння. Проаналізовано статистичні дані щодо ефективності застосування засобів пожежогасіння при ураженні бронеоб'єкта бронебійним та кумулятивним снарядом; надати формалізацію задачі визначення оптимального моменту прийняття рішення про запобігання пожежі; обгрунтувати функціонал вимірювальної системи з регулюємим порогом спрацювання у системи протипожежного обладнання. Використовуваними є методи обробки статистичних даних за допомогою апарата перевірки статистичних гіпотез та континуального лінійного програмування. Час охолодження броні до температури, нижче температури займання палива, можна вважати випадковою величиною, підкореною нормальному закону розподілу. Дана задача в математичній постановці формулюється як задача перевірки однієї статистичної гіпотези проти декількох альтернатив. За результатами математичного моделювання можна зробити висновок, що використання рандомізованого правила дозволяє приймати вірне рішення у 96 % випадків при завданні рівня значущості 0,1. Запропонований підхід надасть змогу підвищити ефективність роботи системи ППО без зниження рівня надійності. Технічно це можливо досягнути шляхом організації вимірювальної системи з регулюємим порогом спрацювання у складі ППО об'єктів БТОТ. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Для визначення оптимального моменту прийняття рішення про запобігання пожежі - спрацювання термодатчиків, датчиків вібрації, системи вентилювання повітря та відкачування палива запропоновано застосувати відомий апарат теорії імовірності та перевірки статистичних гіпотез за даними спостережень бойових дій в районі проведення АТО. За критерієм Неймана-Пірсона визначаються помилки першого та другого роду при помилковому спрацюванні апаратури та пропуску пожежі відповідно, а також потужність критерію. Дана задача в математичній постановці сформульована як задача перевірки однієї статистичної гіпотези проти декількох альтернатив. В залежності від конкретних умов експлуатації зразка БТОТ можна розширити множину розв'язуваних задач: наприклад, використовуючи з байесовські критерії, що засновані на функції середнього ризику. Показано, що у якості інструмента для перевірки статистичних гіпотез доцільно використовувати континуальне лінійне програмування.

Предмет изучения - процесс "обращения с отходами". Цель работы - изучение позитивного опыта утилизации и переработки твердых бытовых отходов (ТБО) конца XIX - начала XX вв. в некоторых государствах мира; создание экономико-математической модели рационального распределения ТБО по предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Задачи: провести анализ литературных источников и систематизировать данные по формированию ТБО в ряде стран мира; сделать выводы о возможности использования позитивного международного опыта для управления отходами, определить факторы, влияющие на выбор стратегии управления ТБО; дать математическую формулировку экономико-математической модели распределения ТБО по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Методологической основой исследования являются общенаучные и специальные методы научного познания. А именно: на основе системного анализа были проанализированы данные относительно опыта утилизации и переработки ТБО конца XIX - начала XX вв. в некоторых государствах мира, в т. ч. и на территориях, которые входят в состав современной Украины. Путем использования теоретических положений исследования и аппарата линейного программирования была предложена математическая формулировка экономико-математической модели распределения ТБО по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Получены следующие результаты: Изучен позитивный опыт утилизации и переработки ТБО конца XIX - начала XX вв. в некоторых государствах мира. Проанализированы основные стратегии управления отходами, их преимущества и недостатки, а также выявлены факторы, влияющие на эффективность "обращения с отходами", при выборе стратегии управления ТБО. Выводы: опасность отходов, скапливающихся в больших городах, для здоровья людей и заражения почв и водоемов осознавалась специалистами уже в конце XIX века. Вполне реально использовать в Украине опыт Киева и Германии начала XX века, и перерабатывать ТБО в топливо и корм для скота. Для повышения эффективности "обращения с отходами", при выборе стратегии управления отходами следует учитывать не только дисперсию качественного состава и норм накопления бытовых отходов, но и организационно-технические операции регулирования работ с отходами. Экономико-математическая модель распределения отходов по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей может быть сформулирована как транспортная задача распределительного типа. Аналогично, могут быть сформулированы задача максимизации прибыли или же распределения отходов отраслевого характера, например, сложных химических производств, военных отходов и т.д.

Предмет изучения - процесс "обращения с отходами". Цель работы - изучение позитивного опыта утилизации и переработки твердых бытовых отходов (ТБО) конца XIX - начала XX вв. в некоторых государствах мира; создание экономико-математической модели рационального распределения ТБО по предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Задачи: провести анализ литературных источников и систематизировать данные по формированию ТБО в ряде стран мира; сделать выводы о возможности использования позитивного международного опыта для управления отходами, определить факторы, влияющие на выбор стратегии управления ТБО; дать математическую формулировку экономико-математической модели распределения ТБО по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Методологической основой исследования являются общенаучные и специальные методы научного познания. А именно: на основе системного анализа были проанализированы данные относительно опыта утилизации и переработки ТБО конца XIX - начала XX вв. в некоторых государствах мира, в т. ч. и на территориях, которые входят в состав современной Украины. Путем использования теоретических положений исследования и аппарата линейного программирования была предложена математическая формулировка экономико-математической модели распределения ТБО по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей. Получены следующие результаты: Изучен позитивный опыт утилизации и переработки ТБО конца XIX - начала XX вв. в некоторых государствах мира. Проанализированы основные стратегии управления отходами, их преимущества и недостатки, а также выявлены факторы, влияющие на эффективность "обращения с отходами", при выборе стратегии управления ТБО. Выводы: опасность отходов, скапливающихся в больших городах, для здоровья людей и заражения почв и водоемов осознавалась специалистами уже в конце XIX века. Вполне реально использовать в Украине опыт Киева и Германии начала XX века, и перерабатывать ТБО в топливо и корм для скота. Для повышения эффективности "обращения с отходами", при выборе стратегии управления отходами следует учитывать не только дисперсию качественного состава и норм накопления бытовых отходов, но и организационно-технические операции регулирования работ с отходами. Экономико-математическая модель распределения отходов по перерабатывающим предприятиям с учетом наличия необходимых технологий и производственных мощностей может быть сформулирована как транспортная задача распределительного типа. Аналогично, могут быть сформулированы задача максимизации прибыли или же распределения отходов отраслевого характера, например, сложных химических производств, военных отходов и т.д.

Наведено результати дослідно-промислових випробувань ефективності застосування гуматового реагенту у внутрішніх та зовнішніх гідрозабійках для зниження пиловиділення та дегазації при проведенні масових вибухів у порівнянні зі зволоженням блоку перед вибухом ПАР "Лексол-5". В ході досліджень у 2020 р. в умовах ПрАТ "Північний гірничозбагачувальний комбінат" було підтверджено процес зв'язування дрібнодисперсних частинок пилу, які активно беруть участь в загальному процесі формування пилогазової хмари та ефект нейтралізації газів після вибуху. При концентрації водного розчину гуматового реагенту 3 % екологічна ефективність у порівнянні з водою склала: пилоподавлення збільшилось на 20,0 %; нейтралізація оксиду вуглецю - 59,4 %; нейтралізація оксидів азоту - 55,1 %. Ефективність зв'язування ПАР "Лексол-5" дрібнодисперсних частинок пилу, який утворився в результаті масового вибуху, розраховано за результатами експериментів при проведенні масового вибуху у кар'єрі ПрАТ "Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат". Так, при застосуванні ПАР "Лексол-5" при попередньому зволоженні блоку 5 % водним розчином, середня ефективність пилопригнічення склала 21 %, ефект дегазації відсутній.

Для забезпечення технологічних процесів при ремонті рухомого складу залізниць з певним рівнем механізації та автоматизації застосовується як типове обладнання, так й нестандартне. Мета роботи - дослідження ефективності перемикання обмоток статора недовантажених двигунів нерегульованих електроприводів універсального нестандартного технологічного обладнання зі схеми "трикутник" на схему "зірка" при ремонті рухомого складу залізниць з урахуванням особливостей технологічного процесу та технічних характеристик цього обладнання. Для досягнення поставленої мети в роботі визначено умови, за яких доцільно при ремонті рухомого складу застосовувати перемикання обмотки статора двигунів електроприводів універсального нестандартного обладнання зі схеми "трикутник" на схему "зірка" з точки зору енергозбереження; проведено аналіз технічних характеристик цього обладнання для виділення видів обладнання, які працюють у тривалому режимі й потужність двигунів електроприводів яких більша ніж 0,5 кВт; розроблено алгоритм для розрахунку зменшення втрат активної потужності в двигунах електроприводів нестандартного обладнання в результаті перемикання схеми обмотки статора. На базі аналізу технологічних процесів ремонту рухомого складу залізниць запропоновано алгоритм розрахунків для кількісної оцінки енергоефективності перемикання обмоток статора зі схеми "трикутник" на схему "зірка" в недовантажених двигунах електроприводів вказаного обладнання. Проведені дослідження підтвердили суттєву енергоефективність перемикання обмотки статора недовантаженого двигуна з "трикутника" на "зірку" в умовах, що розглядаються. Вперше з урахуванням особливостей використання нестандартного універсального обладнання на підприємствах з ремонту рухомого складу залізниць проведені дослідження з енергозбереження в недовантажених двигунах електроприводів цього обладнання шляхом перемикання обмотки статора зі схеми "трикутник" на схему "зірка". Отримані в роботі результати досліджень можуть бути використані при виконанні техніко-економічних розрахунків для обгрунтування доцільності модернізації з метою забезпечення перемикання обмотки статора недовантажених двигунів електроприводів вказаного обладнання зі схеми "трикутник" на схему "зірка".