Проаналізовано результати доопераційної тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) та патогістологічних заключень (ПГЗ) у 469 пацієнтів (вік яких на час Чорнобильської аварії не перевищував 18 років), яких було прооперовано у клініці інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка (АМН України,м.Київ) з приводу вузлової патології щитовидної залози (ЩЗ) у 1994-1999 рр. Кількість карцином ЩЗ за ПГЗ складала 137 випадків (29,2 %), з яких 127 (92,7 % від загальної кількості карцином) були папілярними. Проведення ТАПБ з наступним цитологічним дослідженням пунктату дозволило встановити у доопераційному періоді в означеної вікової групи хворих папілярну карциному ЩЗ у 74 із 122 інформативних спостережень (60,7 %) та у 22 (18,0 %) припустити наявність карциноми (разом - 78,7 %). Подальше проведення інтраопераційного ЕГД дозволило визначити папілярну карциному у 117 випадках з 127 (92,1 %) та в 4 випадках (3,1 %) висловити підозру на "злоякісний характер процесу" (разом - 95,2 %). Об'єм оперативного втручання за заключеннями ТАПБ + ЕГД чи ЕГД "папілярна карцинома" - тиреоїдектомія, доповнена за необхідністю однобічною чи двобічною дисекцією шиї. Відсутність ознак злоякісного процесу після проведення ТАПБ у поєднанні з наявністю під час ЕГД фолікулярної пухлини ("фолікулярна неоплазія") у 89 % випадків за ПГЗ характеризувалась доброякісним ураженням ЩЗ, що дозволяє обмежуватися у подібних випадках проведенням органозберігаючої операції.

Ключ. слова: рак щитовидной железы, пункционная биопсия, метастазы рака, радиоактивный йод, сцинтиграфия, супрессивная терапия, тироглобулин, тиреоидэктомия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-3

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати лікування 42 хворих з доброякісними новоутвореннями щитовидної залози (вузлуватий колоїдний зоб, кістаденома) шляхом черезшкірного введення в їх тканину під ехографічним контролем 96 ° етилового спирту. З'ясовано, що у всіх хворих (незалежно від віку) діаметр новоутворень після введення етилового спирту зменшився у середньому на 41,5 % (більш виражено - кістаденоми). Цей метод є безпечним, проводиться в амбулаторних умовах, не потребує значних фінансових витрат, може бути легко впроваджений у практику охорони здоров'я і стати серйозною альтернативою хірургічному втручанню за даної патології.

Проаналізовано існуючі методи диференціальної діагностики новоутворень щитовидної залози. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія вузлів щитовидної залози під контролем ехографії з наступним цитологічним, цитохімічним та імуноцитохімічним аналізом - найінформативніший метод для диференціальної діагностики новоутворень щитовидної залози. Описано 10 можливих симптомокомплексів, які спостерігаються за ультрасонографічного обстеження хворих з новоутвореннями щитовидної залози, що разом з багатьма удосконаленими методами цитології, цитохімії та імуноцитохімії дозволяють значно підвищити ефективність доопераційної діагностики раку щитовидної залози. Наведено результати післяопераційної радіойододіагностики та радіойодотерапії 1 544 хворих на диференційований рак щитовидної залози, із яких 1 310 (84,4 %) вилікувані. Вони вчаться, працюють, жінки вагітніють та народжують здорових дітей.

Проанализированы существующие методы дифференциальной диагностики новообразований щитовидной железы. Показано, что тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия узлов щитовидной железы под контролем эхографии с последующим цитологическим, цитохимическим и иммуноцитохимическим анализом является методом выбора при дифференциальной диагностике новообразований щитовидной железы. Описаны 10 возможных симптомокомплексов, которые встречаются при ультразвуковом обследовании больных, которые наряду с представленными многими существенными усовершенствованиями методов цитологии, цитохимии и иммуноцитохимии позволили значительно повысить эффективность дооперационной диагностики рака щитовидной железы. Представлены результаты послеоперационной радиойоддиагностики и радиойодтерапии 1 544 больных дифференцированным раком щитовидной железы, из которых 1 310 (84,4 %) излечены. Они учатся, работают, женщины беременеют и рожают здоровых детей.

The authors present a comprehensive review of existing methods of differential diagnosis of thyroid neoplasms. It has been shown that fine needle aspiration biopsy of thyroid nodules under echographic control followed by cytological, cytochemical, andimmunocytochemical studies is a method of choice in differential diagnosis of thyroid neoplasms. Ten possible symptom complexes reported in the process of ultrasound investigation of patients are described, which - along with many presented essential improvements in methods of cytology, cytochemistry, and immunocytochemistry - allowed a significant increase in the efficacy of preoperative diagnosis of thyroid cancer. The results of postoperative radioiodine diagnosis and radioiodine therapy of 1544 patients with differentiated thyroid cancer are presented, of them 1310 (84,4 %) have recovered - they study, work, women become pregnant and give birth to healthy children

Проведено порівняльний аналіз результатів первинного радикального хірургічного лікування пацієнтів, прооперованих у віці 4 - 18-ти років з приводу папілярної карциноми щитоподібної залози протягом 1995 - 2000 рр., і даних післяопераційної сцинтиграфії з NaI. Встановлено, що нагромадження радіофармпрепарату у місці локалізації щитовидної залози мало місце в 166-ти з 171-го спостереження (97,1 %). Нагромадження радіофармпрепарату в зонах регіонального метастазування могло бути наслідком як агресивної поведінки пухлини, так і недостатньої інтраопераційної оцінки розповсюдженості пухлинного процесу і відповідно недостатнім обсягом дисекції. Проведено порівняння різного обсягу дисекції з результатами післяопераційної сцинтиграфії. Встановлено, що селективна дисекція, виконана за фасціально-футлярною методикою, має перевагу над методикою "вerry picking" і не поступається за адекватністю радикальній дисекції шиї за умов ретельного експрес-гістологічного аналізу видалених лімфовузлів.

Проведен сравнительный анализ результатов первичного радикального хирургического лечения пациентов, оперированных в возрасте от 4-х до 18-ти лет по поводу папиллярного рака щитовидной железы, за период 1995 - 2000 гг., и данных послеоперационной сцинтиграфии с NaI-131. Установлено, что накопление радиофармпрепарата в ложе щитовидной железы встречалось в 166-ти из 171-го случая (97,1 %). Накопление радиофармпрепарата в зонах регионарного метастазирования может быть следствием как агрессивного поведения опухоли щитовидной железы, так и недостаточной интраоперационной оценки распространенности опухолевого процесса и соответственно недостаточного объема диссекции. Произведено сравнение различного объема диссекций с результатами послеоперационной сцинтиграфии. Показано, что селективная диссекция, выполняемая по фасциально-футлярной методике, имеет преимущество перед процедурой "вerry picking" и не уступает по адекватности радикальной диссекции шеи при условии тщательного экспресс-гистологического анализа.

The authors have conducted a comparative analysis of the results of primary radical surgical treatment of patients who were operated on at the age of 4 to 18 years for a papillary thyroid carcinoma for the period 1995-2000, with the data of postoperative scintigraphy with NaI-131. It has been shown that accumulation of radiopharmaceutical preparation in thyroid bed occurred in 97.1 % of the cases observed. Accumulation of radiopharmaceutical preparation in areas of regional metastatic spreading may be the result of both aggressive behaviour of thyroid tumour and of an insufficient intraoperative estimation of tumoral process spreading and, consequently, of an insufficient dissection volume. A comparison has been made between different volumes of dissection and the results of postoperative scintigraphy. It has been established that selective dissection performed using the method of modified neck dissection, has advantages over the "berry picking" procedure and was not inferior - as to its adequacy -to a radical dissection of the neck, though under condition of a thorough express-histological analysis of the removed lymph nodes.

Проаналізовано ультразвукові характеристики 750-ти новоутворень щитовидної залози (441 доброякісне та 309 злоякісних), які верифіковані під час остаточного патоморфологічного дослідження, а також результати 496-ти передопераційних пункційних біопсій з наступним цитологічним дослідженням пунктату (ТАПБ) та 309 інтраопераційних експрес-гістологічних досліджень (ЕКС-Б) цих новоутворень. Збіг результатів УЗД з даними ТАПБ і ЕКС-Б проаналізовано на 226-ти тиреоїдних пухлинах (135 доброякісних та 91 злоякісна). Чутливість, специфічність та загальна діагностична точність УЗД під час оцінки доброякісності та злоякісності вузлів щитовидної залози становили, відповідно, 97,37 %, 100 % та 98,98 %; ТАПБ - 95,26 %, 93,68 % та 94,58 %; ЕКС-Б - 93,65 %, 97,39 % та 95,44 %. Це свідчить про те, що ультразвукова оцінка характеру тиреоїдних новоутворень не поступається за інформативністю морфологічним методам діагностики. Найбільш оптимальним варіантом визначення характеру вузлів і, відповідно, вирішення питання про необхідність оперативного лікування, є комплексне використання УЗД і ТАПБ (діагностична точність 99,1 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-43

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-48

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-3

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати ретроспективного аналізу ультразвукових ознак 228-ми новоутворень щитовидної залози (122 доброякісних та 106 злоякісних), які верифіковано на підставі кінцевого патогістологічного дослідження. Виявлено наявність стійких ультразвукових моделей тиреоїдних новоутворень (ультразвукових симптомокомплексів), які розподілено на 3 основні групи: доброякісні, змішані та злоякісні. Для кожного ультразвукового симптомокомплексу розглянуто склад ультразвукових елементів, відповідність певному гістологічному типу (типам) новоутворень щитовидної залози; наведено також результати передопераційного цитологічного дослідження. Відзначено високий коефіцієнт кореляції між гістологічною будовою пухлини та її ультразвуковими характеристиками.

Представлено результати ультразвукового дослідження за допомогою кольорової доплерографії (КД) васкулярної структури 305-ти новоутворень щитовидної залози (159 доброякісних та 146 злоякісних), верифікованих під час остаточного патоморфологічного дослідження. Під час КД-дослідження пухлин щитовидної залози виявлено перинодулярний та інтранодулярний типи їх васкуляризації, різновиди і вираженість яких залежать від характеру росту, інкапсуляції та типу морфологічної будови тканини вузлів. Виділено 3 види перинодулярного та 4 ступені інтранодулярного кровотоку в тиреоїдних новоутвореннях. Розглянуто особливості васкуляризації різних типів доброякісних та злоякісних пухлин щитовидної залози. Результати дослідження свідчать, що ехографія дозволяє одержати комплексну інформацію щодо нативної васкулярної структури пухлин щитовидної залози. Використання КД дає можливість чітко візуалізувати судини тиреоїдних вузлів та оцінювати в них інтенсивність кровотоку. Разом з тим, КД не дозволяє диференціювати характер тиреоїдних новоутворень, оскільки аналогічні типи васкуляризації, а також інтенсивність кровотоку спостерігаються за деяких типів доброякісних та злоякісних пухлин. КД-ознаки судинної будови вузлів є однією зі складових частин комплексних ультразвукових ознак новоутворень і мають оцінюватися разом з іншими ультразвуковими характеристиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-52 + Р457.261.202.6

Рубрики:

Зоб	Хірургічне лікування зоба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В современной эндокринологии выбор стратегии лечения больных с узловой патологией щитовидной железы является чрезвычайно острой, актуальной и далеко не решенной проблемой. Хотя клинические протоколы лечения и наблюдения этих больных систематизированы и представлены во многочисленных работах, тем не менее можно отметить различные, иногда и противоположные точки зрения специалистов о показаниях к оперативному лечению. По некоторым вопросам наблюдается единодушное мнение, другие, наоборот, остаются крайне спорными. В основе нерешенности проблемы лежат два фактора: 1) различные состав и качество методов диагностики, которые используются в предложенных протоколах и 2) различное отношение клиницистов к необходимости оперативного лечения доброкачественных узлов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.202.6

Рубрики:

Хірургічне лікування зоба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261.202.6

Рубрики:

Хірургічне лікування зоба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В 1-ой части показано, что щитовидная железа является одним из органов, наиболее чувствительных к канцерогенному воздействию внешнего облучения. Молодой возраст - один из основных факторов радиочувствительности. Степень риска возникновения тиреоидного рака наиболее высока, если возраст на момент облучения составлял менее 15 лет. Вследствие длительного латентного периода развития опухолей, лица, подвергшиеся воздействию ионизирующего излучения в детском возрасте, должны наблюдаться в течение всей жизни. В случае обнаружения рака щитовидной железы используют стандартные протоколы лечения и наблюдения, которые будут подробно рассмотрены в последующих работах. Безусловно, основным вопросом, который волнует заболевшего и близких ему людей и точный ответ на который позволяет врачу правильно выбрать тактику лечения и наблюдения, является прогноз. Сделан прогноз о раке щитовидной железы. Определены факторы воздействия и второстепенные, какие сочетания факторов являются благоприятными, а какие - наоборот.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-3

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ