Досліджено вплив деяких екологічних і гігієнічних чинників на поширення ендемічного зоба І, ІІ, ІІІ ступеня та гіпотиреозу у низинній зоні (легкий ступінь дефіциту йоду), у передгірській та гірській зонах (помірний ступінь йодної недостатності у довкіллі) Закарпаття. Встановлено дефіцит мінеральних сполук, макро- та мікроелементів у гірських регіонах у порівнянні з районами низинної зони. Еколого-гігієнічний стан довкілля (чистота повітря і питної води, якість харчових продуктів, контакт зі шкідливими речовинами, забруднення грунту отрутохімікатами тощо) значно гірший у низинній зоні. Розповсюдження тиреоїдної патології в області нерівномірне і не корелює з вмістом йоду у довкіллі. Результати досліджень свідчать про виражений вплив еколого-гігієнічних чинників на захворюваність і поширеність хвороб щитовидної залози, що дає підставу говорити про зобну ендемію змішаного генезу, яка може бути проявом цілого комплексу екологічного дисбалансу у даному регіоні.

Изучено влияние некоторых экологических и гигиенических факторов на распространение эндемического зоба I, II, III степени и гипотиреоза в низинной зоне (легкая степень дефицита йода), предгорных и горных зонах (умеренная степень йодной недостаточности в окружающей среде) Закарпатья. Установлен дефицит минеральных компонентов, макро- и микроэлементов в горных районах по сравнению с районами низинной зоны. Эколого-гигиеническое состояние внешней среды (чистота воздуха и воды, качество продуктов питания, контакт с токсическими веществами, загрязнение почвы ядохимикатами) значительно хуже в низинной зоне. Распространение тиреоидной патологии в области неравномерное и не коррелирует с содержанием йода в окружающей среде. Результаты исследований свидетельствуют о выраженном влиянии эколого-гигиенических факторов на заболеваемость и распространение болезней щитовидной железы, что дает основание говорить о зобной эндемии смешанного генеза, которая может быть проявлением целого комплекса экологического дисбаланса в данном регионе.

The influence of some ecological and hygienic factors on the distribution of endemic goiter (I, II, III stages) and hypothyrosis in the zone of valleys (mild iodine deficiency) and in the zone of foothills and mountains (moderate level of iodine deficiency in the environment) in Transcarpathia (Ukraine) was studied. The mineral components deficiency and trace elements shortage were estimated in mountains, but not in valleys. The quality of the environment (air, drinking water, food) is much more poorin valleys. The thyroid pathology distribution in Transcarpathia was estimated as unequal for different regions and not correlated with iodine content in the environment. The results of the study suggest that distribution of thyroid pathology in the region is influenced by ecology and hygiene. This supports the idea about thyroid endemia of mixed origin. It could be regarded as a reflection of ecological imbalance in the region. The direct relationship between iodine content in the environment and prevalence of thyroid pathology was not established. Only in case of the first stage of diffuse goiter and nodular goiter an increase in the prevalence of thyroid pathology was noted in the mountainous zone

Проведено дослідження в Дніпропетровській області - регіоні природного легкого йодного дефіциту з середнім ступенем тяжкості йодної недостатності в окремих населених пунктах. Обстежено 43 жінки з дифузним зобом. Показано, що пероральне щоденне споживання БАД Барба-йод у дозі 180 мкг протягом 3-х міс. забезпечує регрес об'єму щитовидної залози (ЩЗ), нормалізацію її розмірів у третини обстежених. Виявлено, що використання препарату Барба-йод викликає підвищення медіани йодурії до 179,38 мкг/л, за цього спостерігали зниження рівня тиреотропного гормону, вірогідне збільшення рівня вільного тироксину у крові та незначне зменшення концентрації антитіл до тиреоглобуліну та тиреопероксидази. Зазначено, що використання жінками в домогосподарствах йодованої солі (40 мг/кг) також забезпечувало нормалізацію йодурії до 141,7 мкг/л. Зроблено висновок, що БАД Барба-йод може успішно застосовуватися для групової йодної профілактики в осіб з дифузним зобом, використання йодованої солі - ефективний засіб масової профілактики йодного дефіциту для всього населення.

Проведены исследования в Днепропетровской области - регионе природного лёгкого йодного дефицита, с отдельными населенными пунктами со средней степенью тяжести йодной недостаточности. Обследованы 43 женщины с диффузным зобом. Показано, что пероральное ежедневное потребление БАД "Барба-йод" в дозе 180 мкг в течение 3 мес. приводит к регрессу объёма щитовидной железы (ЩЖ), нормализации её размеров у трети обследованных. Обнаружено, что использование препарата "Барба-йод" вызывает повышение медианы йодурии до 179,38 мкг/л, при этом наблюдали снижение уровня тиреотропного гормона (ТТГ), достоверное увеличение уровня свободного тироксина в крови и уменьшение концентрации антител к тиреоглобулину и тиреопероксидазе. Отмечено, что использование женщинами в домохозяйствах йодированной соли (40 мг/кг) также приводило к нормализации йодурии до 141,7 мкг/л. Сделан вывод, что БАД "Барба-йод" может успешно применяться для групповой йодной профилактики у лиц с диффузным зобом, использование йодированной соли - эффективное средство массовой профилактики йодного дефицита для всего населения.

The authors have carried out investigations in Dnepropetrovsk region - a region of natural mild iodine deficiency, with a number of settlements with moderate degree of iodine deficiency - on 43 women with diffuse goiter. It has been shown that oral daily consumption of a biological additive "Barba-iod" at a dose of 180 mcg for a period of 3 months led to a regression of thyroid volume, normalization of thyroid size in one third of study subjects. It has been established that use of "Barba-iod" led toan increase in ioduria median up to 179.38 mcg/L, associated with a decrease in TSH level, a reliable increase in blood levels of free thyroxine, and a certain decrease in concentrations of antibodies to thyroglobulin and thyroperoxidase. Use of iodized salt (40 mg/kg) by women in households also led to a normalization of ioduria up to 141.7 mcg/L. The authors conclude that the biological additive "Barba-iod" may be effectively used for collective iodine prophylaxis in patients with diffuse goiter; use of iodized salt is an effective method of mass prevention of iodine deficiency for the overall population.

Досліджено інтенсивність фрагментації ДНК у щитовидній залозі в динаміці формування йододефіцитного зоба, що утворюється внаслідок тривалого прийому перхлорату калію. За застосування методів електрофорезу в агарозному гелі і спектрофотометричного визначення концентрації високомолекулярної ДНК та її низькомолекулярних фрагментів показано, що 20-денний прийом щурами перхлорату калію призводив до зниження концентрації низькомолекулярних фрагментів ДНК у тканині щитовидної залози. За тривалішого прийому препарату (20 - 40 днів) це зниження поступово нівелювалося. Отже, у початковий період формування експериментального зоба має місце гальмування фрагментації ДНК, яке змінюється пізніше інтенсифікацією цього процесу. Останнє може бути компенсаторною реакцією на підвищення клітинної проліферації, яка спостерігається у щитовидній залозі внаслідок дефіциту надходження до неї іонів йоду.

Исследована интенсивность фрагментации ДНК в щитовидной железе в динамике формирования йоддефицитного зоба, который образуется вследствие длительного приёма перхлората калия. С использованием методов электрофореза в агарозном геле и спектрофотометрического определения концентрации высокомолекулярной ДНК и её низкомолекулярных фрагментов, показано, что 20-дневный приём крысами перхлората калия приводил к снижению концентрации низкомолекулярных фрагментов ДНК в ткани щитовидной железы. При более длительном приёме препарата (20 - 40 дней) это снижение постепенно нивелировалось. Следовательно, в начальный период формирования экспериментального зоба имеет место торможение фрагментации ДНК, которое сменяется позднее интенсификацией этого процесса. Последнее может быть компенсаторной реакцией на повышение клеточной пролиферации, которая наблюдается в щитовидной железе вследствие дефицита поступления в неё ионов йода.

The aim of the work was to study DNA fragmentation intensity in the thyroid gland in the dynamics of formation of iodine-deficient goiter that develops following long-term administration of potassium perchlorate to rats. It has been shown, using methods of electrophoresis in agarose gel and spectrophotometric determination of high-molecular DNA and its low-molecular fragments, that 20-day administration of potassium perchlorate to rats resulted in a decrease in low-molecular DNA fragment concentration in the thyroid tissue. In case of a more prolonged administration of potassium perchlorate (20-40 days), this value returned to normal level. Thus, in the initial period of experimental goiter formation, inhibition of DNA fragmentation occurred, followed later by an intensification of this process. The latter may be a compensatory reaction to increasing cell proliferation that is noted in the thyroid due to insufficient iodine ion intake by the thyroid.

Вивчено у динаміці анатомічні, морфологічні, гормональні та біохімічні характеристики зоба у щурів, який формується внаслідок тривалого введення тиреостатиків. Встановлено, що 20-денне введення мерказолілу чи перхлорату калію викликає однакові зміни у масі, структурі та функції щитовидної залози. Зі збільшенням строку (40 - 60 днів) за дії перхлорату калію у щитовидній залозі спостерігається дифузна гіперплазія епітеліальних клітин, що прогресує у часі, тоді як за введення мерказолілу має місце певне відновлення функції та структури залози. Вміст ДНК у щитовидній залозі збільшується найсуттєвіше через 60 днів прийому перхлорату калію.

Изучены анатомические, морфологические, гормональные и биохимические характеристики зоба у крыс, который формируется в результате длительного введения тиреостатиков. Показано, что 20-дневное введение мерказолила или перхлората калия вызывает одинаковые изменения массы, структуры и функции щитовидной железы. С увеличением срока (40 - 60 дней) при действии перхлората калия в щитовидной железе наблюдается диффузная гиперплазия эпителиальных клеток, которая прогрессирует со временем, тогда как при введениимерказолила имеет место определенное восстановление функции и структуры железы. Содержание ДНК в щитовидной железе увеличивается наиболее значимо через 60 дней приема перхлората калия.

The authors have studied the anatomical, morphological and biochemical characteristics of different models of goiter in rats. It has been established that 20-day administration of merсazolyl or potassium perchlorate caused similar changes in the thyroid mass, structure, and function. With increasing duration of potassium perchlorate effect, diffuse hyperplasia of thyroid epithelial cells was noted, which progressed with time, while merсazolyl administration during 40-60 days was associated with a certain restoration of thyroid function and structure. A marked increase in thyroid DNA content was reported 60 days after potassium perchlorate administration started

За матеріалами хірургічної клініки Державної установи "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України" проаналізовано лікування 5 023-х хворих з вузловими формами зоба. Визначено оптимальну лікувально-діагностичну програму, засновану на використанні сучасних методів ультразвукової, гормональної, цитологічної, радіонуклідної, рентгенологічної діагностики, що дозволяє верифікувати морфологічну структуру зоба до оперативного втручання, прийняти правильне рішення щодо показань до операції та вибору її об'єму. Відзначено, що впровадження ультразвукової та цитологічної діагностики дозволило об'єктивно визначити онкологічний ризик первинно виявлених вогнищевих утворень щитовидної залози і зменшити кількість операцій, що виконуються з приводувузлових форм зоба. Відзначено тенденцію до розширення об'єму оперативних втручань до тиреоїдектомії у разі багатовузлового колоїдного зоба, хронічного автоімунного тиреоїдиту з вузлоутворенням і багатовузлового зоба з тиреотоксикозом.

По материалам хирургической клиники Государственного учреждения "Институт эндокринологии и обмена веществ им. В. П. Комиссаренко АМН Украины" проведен анализ лечения 5 023-х больных с узловыми формами зоба. Определена оптимальная лечебно-диагностическая программа, основанная на использовании современных методов ультразвуковой, гормональной, цитологической, радионуклидной, рентгенологической диагностики, позволяющих верифицировать морфологическую структуру зоба до оперативного вмешательства, принять правильное решение о показаниях для операции и выборе ее обьема. Отмечено, что внедрение ультразвуковой и цитологической диагностики позволило объективно определить онкологический риск первично выявленных очаговых образований щитовидной железы и снизить количество операций, выполняемых по поводу узловых форм зоба. Отмечена тенденция к расширению объема оперативных вмешательств до тиреоидэктомии при многоузловом коллоидном зобе, хроническом аутоиммунном тиреоидите с узлообразованием и многоузловом зобе с тиреотоксикозом.

Based on materials from the InstituteТs Surgical Clinic the authors have conducted an analysis of treatment of 5 023 patients with thyroid nodules. An optimal therapeutical programme includes modern methods of ultrasound, hormonal, cytological, radio- and X-ray diagnosis, which allows to verify morphologic features of thyroid nodules before operation, determine indications and volume of surgery. It has been noted that introduction of ultrasound and cytological diagnosis allows for an objective assessment of oncological risk of primarily diagnosed focal thyroid neoplasms and reduce the number of operations performed for thyroid nodules. The authors note a tendency to an increase in operation volume within thyroidectomy in multinodular goiter, autoimmunne disease, nodular toxic goiter.

В качестве факторов риска развития узлового эутироидного зоба проведена оценка значимости йододефицита, отдаленных последствий аварии на Чернобыльской АЭС и семейного накопления заболевания. На основе официальных статистических данных о распространенности узлового зоба было проанализировано влияние фактора йододефицита, отдаленных последствий аварии на Чернобыльской АЭС на распространенность узлового зоба в областях Украины. У 149-ти больных анамнестически изучено семейное накопление узлового зоба среди родственников 1-й и 2-й степени родства. Показано, что выраженность йододефицита и отдаленные последствия аварии на Чернобыльской АЭС являются факторами, повышающими распространенность узлового зоба в популяции. Выявлено наличие семейного накопления. Показана значимость исследованных факторов для оценки риска развития заболевания.

Оцінено значущість впливу йодної недостатності, віддалених наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та родинного накопичення захворювання як чинників ризику розвитку вузлового зоба. На підставі офіційних статистичних даних про поширеність вузлового зоба проаналізовано вплив фактора йодної недостатності, віддалених наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на розповсюдженість вузлового зоба в областях України. У 149-ти хворих на вузловий зоб анамнестично вивчено родинне накопичення вузлового зоба серед родичів 1-го та 2-го ступеня спорідненості. Показано, що виразність йодної недостатності та віддалені наслідки аварії на Чорнобильській АЕС є чинниками, що підвищують поширеність вузлового зоба в популяції. Визначено наявність родинного накопичення вузлового зоба. Показано значущість чинників, що були досліджені, для оцінки ризику розвитку захворювання.

The impact of the factors of iodine deficiency, remote consequences of the accident at the Chornobyl Nuclear Power Station, and nodular goiter family aggregation as nodular goiter risk factors was estimated. Using official statistic data on nodular goiter prevalence, the impact of iodine deficiency and remote consequences of the accident at the Chornobyl Nuclear Power Station on nodular goiter prevalence in Ukrainian regions was analyzed. Nodular goiter family aggregation among 1st and 2nd degree relatives was studied in 149 nodular goiter patients. It has been shown, that expression degree of iodine deficiency and remote consequences of the accident at the Chornobyl Nuclear Power Station are the factors which increase nodular goiter prevalence in the population. Nodular goiter family aggregation was revealed. It has been shown, that expression degree of iodine deficiency, remote consequences of the accident at the Chornobyl Nuclear Power Station, and nodular goiter family aggregation play an important role as risk factors.

Ключ. слова: йодид калію, йоддефіцит, вузловий колоїдний зоб
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-56

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что у 66-ти больных на фоне эутиреоидного многоузлового зоба (МУЗ) возникла карцинома. Установлено, что злокачественные опухоли у больных с уэтиреоидным МУЗ в основном представлены папиллярной тиреоидной карциномой, которая часто была небольших размеров, не распространялась за пределы капсулы щитовидной железы, характеризовалась отсутствием регионарных и отдаленных метастазов, что свидетельствовало об относительно благоприятном течении заболевания.

Ключ. слова: p70S6 kinase alpha, thyroid gland, diffuse toxic goiter, papillary carcinoma, immunohistochemistry
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452 + Р415.120.26

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Зоб

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: thyrocyte culture, spheroid, follicle, thyroglobulin
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-29

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-52 + Р457.261.202.6

Рубрики:

Зоб	Хірургічне лікування зоба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В современной эндокринологии выбор стратегии лечения больных с узловой патологией щитовидной железы является чрезвычайно острой, актуальной и далеко не решенной проблемой. Хотя клинические протоколы лечения и наблюдения этих больных систематизированы и представлены во многочисленных работах, тем не менее можно отметить различные, иногда и противоположные точки зрения специалистов о показаниях к оперативному лечению. По некоторым вопросам наблюдается единодушное мнение, другие, наоборот, остаются крайне спорными. В основе нерешенности проблемы лежат два фактора: 1) различные состав и качество методов диагностики, которые используются в предложенных протоколах и 2) различное отношение клиницистов к необходимости оперативного лечения доброкачественных узлов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-54

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.265-52

Рубрики:

Ендемічний зоб (зобна хвороба)

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що нестача йоду у грунті, воді, продуктах споживання призводять до розвитку йододефіцитних станів, найбільш суттєвими з яких є ендемічний зоб та кретинізм. Відображено фізико-хімічні характеристики грунтового покриття та гідрологічних режимів на території Сумщини та їх вплив на формування йодної недостатності. Виявлено корелятивні співвідношення між поширеністю тиреоїдної патології та ступенем йододефіциту у різних геокліматичних регіонах. Запропоновано диференційовані підходи до йодної профілактики у виділених зонах відповідно ризику розвитку йододефіцитних захворювань.

Показано, что в связи с отсутствием в Украине технической базы для динамического определения медианы йодурии по регионам, можно использовать данные геохимических исследований йода в воде, почве, пищевых продуктах и картограмму йоддефицита в регионах для отнесения их к эндемичным по йоддефициту и принятия решения о проведении массовой профилактики. С высокой достоверностью показано, что распространенность эндемического зоба среди населения отдельных возрастных групп зависит от степени йоддефицита. Под 5 % критерий ВОЗ для проведения массовой профилактики дефицита йода по распространенности эндемического зоба среди населения Украины подпадают только дети 7 - 17 лет, которые проживают в регионах с выраженным дефицитом йода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-54

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-2

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результаты исследований свидетельствуют, что при диффузных формах эндемического зоба у женщин репродуктивного возраста изменения гонадотропной функции гипофиза сочетаются со снижением уровня половых гормонов во все фазы менструального цикла, в большей степени выраженным при гиперпролактинемии. При нормальном уровне пролактина наибольшие изменения отмечены у женщин с субклиническим гипотиреозом. Возраст и размеры зоба не влияют на степень яичниковой гипофункции. Выявленная корреляция между концентрациями эстрадиола, прогестерона и тиреотропного гормона подтверждает взаимосвязь функции щитовидной железы и яичников.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-52

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ