Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, оперативних пологів і через природні пологові шляхи у вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням плода, які знаходились на стаціонарному лікуванні у зв'язку з ускладненнями перебігу вагітності. Проведені дослідження є підгрунтям для розробки нового методу лікування вагітних жінок, інфікованих хламідіями.

Проведен ретроспективный клинико-статистический анализ течения беременности, оперативных родов и через естественные родовые пути у беременных с внутриутробным инфицированием плода, которые находились на стационарном лечении в связи с осложнениями течения беременности. Проведенные исследования стали основанием для разработки нового метода лечения беременных женщин, инфицированных хламидиями.

Проанализированы анамнестические данные и клинико-лабораторные особенности течения хламидийной инфекции у беременных, что позволило выделить группы повышенного риска пациентов. Апробированы разные терапевтические схемы и исследована их эффективность. Доведена целесообразность лечения беременных, инфицированных хламидиями, с помощью комплексной терапии, включающей антибиотик "Вильпрафен", "Вобензим" и гомеопатическое иммуностимулирующее средство "Эхинацея композитум".

На підставі вивчення результатів ретроспективного аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода, які перебували на стаціонарному лікуванні у пологовому будинку з ускладненням вагітності, встановлено взаємозв'язок між частотою виявлення хламідіозу та пребігом вагітності та пологів, станом плода та породіль у післяпологовий період. Доповнено існуючі уявлення про особливості перебігу хламідійної інфекції у вагітних жінок, досліджено її вплив на організм матері та плода. Розглянуто реакцію імунної системи, а також систем перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту на хламідійну інфекцію. Досліджено процес ендогенної інтоксикації, мікробіоценоз піхви та зміни стану плода за даної патології. Доведено високу ефективність комплексної терапії для лікування вагітних з хламідійною інфекцією з застосуванням антибактеріального препарату Вільпрафен, гомеопатичного засобу Ехінацея композитум та поліферментного препарату Вобензим. Показано позитивний вплив даної терапії за клінічних проявів і наявності патогенетичних факторів хламідійної інфекції.

Означена проблема зумовлена потребою перебудови системи підготовки психологів за сучасних умов задля досягнення її якісно нового рівня. Констатовано, що така необхідність пов'язана із соціально-економічними змінами, що відбуваються в суспільстві, з підвищенням вимог до фахівців, їхньої активності та відповідальності відносно власного професійного й особистісного розвитку. Розглянуто емпіричне досліджування, яке здійснювалося протягом двох років і складалося з декількох етапів: теоретичного, практичного, прогностичного. Наведено приклади вершинних та витіснених цінностей студентів - майбутніх психологів. З’ясовано, що ціннісно-смислове становлення майбутніх фахівців характеризується проблемами: у випускників істотно знижується почуття впевненості у своїй спроможності будувати життя у відповідності до своїх цілей та контролювати події власного життя; загальна траєкторія сенсожиттєвих орієнтацій студентів у процесі вищої освіти характеризується високими показниками на першому курсі та спадом до п’ятого курсу.

Вивчено психологічну профілактику шкільного насильства в початкових класах та подолання шкільного насильства серед молодших школярів. Здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей шкільного насильства як складного соціально- психологічного феномена. Розглянуто форми шкільного насильства. Встановлено основні наукові підходи до їх вивчення у контексті формування насильницьких паттернів поведінки. Визначено психолого-педагогічні чинники шкільного насильства (статус у групі однолітків, стиль виховання в сім'ї, "замкненість - комунікабельність", "емоційна нестабільність - емоційна стабільність", "стриманість - імпульсивність", "практичність - чутливість", "низький самоконтроль - високий самоконтроль", "розслабленість - нервова напруженість", самооцінка, тривожність, показники і форми агресії, агресивної поведінки). Побудовано психологічні профілі осіб - потенційних учасників шкільного насильства (кривдника, жертви, спостерігача). Доведено реальну дієвість і ефективність програми його психологічної профілактики на трьох рівнях.