У ході проведеного дослідження виявлено, що пізнавальна активність студентів педагогічних факультетів формується у процесі їх творчої активності у навчальній діяльності, грунтується на розвитку логічного мислення та удосконаленні професійних якостей, необхідних кожному педагогу.

В ходе проведённого исследования установлено, что познавательная активность студентов педагогических факультетов формируется в процессе их творческой активности в учебной деятельности, основывается на развитии логического мышления и совершенствовании профессиональных качеств, необходимых каждому педагогу.

In the process of the research, which had been carried out by us it has been established that cognitive activity of the students of pedagogical faculties is formed in the process of their creative activity during their studies and is grounded upon thedevelopment of logical thinking and the improvement of professional qualities necessary for any teacher.

Запропоновано орієнтовну тематику лекцій з навчального курсу "Вступ до літературознавства". Розроблено завдання для проведення семінарських занять, питання для модульної контрольної роботи та заліку, обгрунтовано концепцію самостійної роботи, визначено критерії оцінювання навчальних досягнень студентів. Наведено уривок зі статті Я. Мукаржовського "Мова літературна й мова поетична", висвітлено погляди З. Фройда та К.-Г. Юнга на психологію творчості, розглянуто концепцію О. Потебні про слово-образ і теорію Р. Барта про взаємозв'язок між твором і текстом, розкрито основні положення рецептивної естетики В. Ізера та вчення П. Рікера про текст. Наведено художні тексти для літературознавчого аналізу.

Разработана ориентированная тематика лекций по учебному курсу "Вступление в литературоведение". Приведены задания для проведения семинарских занятий, вопросы для модульной контрольной работы и зачета, обоснована концепция самостоятельной работы, установлены критерии оценивания учебных достижений студентов. Изложен отрывок из статьи Я. Мукаржовского "Язык литературный и язык поэтический", освещены взгляды З. Фрейда и К.-Г. Юнга на психологию творчества, рассмотрена концепция А. Потебни о слове-образе и теория Р. Барта о взаимосвязи между произведением и текстом, раскрыты основные положения рецептивной эстетики В. Изера и учения П. Рикера о тексте. Приведены художественные тексты для литературоведческого анализа.

Розкрито особливості розвитку літератури зарубіжних країн, зокрема, Франції, Англії, Ірландії, США, Німеччини, Іспанії, Австрії, Швейцарії, в першій половині XX ст. Охарактеризовано модерністську концепцію літератури. Розглянуто творчість таких письменників, як М. Пруст, А. Камю, Г. Аполлінер, Г. Стайн, У. Фолкнер, Ф. Кафка, Г. Лорка.

Раскрыты особенности развития литературы зарубежных стран, в частности, Франции, Англии, Ирландии, США, Германии, Испании, Австрии, Швейцарии, в первой половине XX в. Охарактеризована модернистская концепция литературы. Рассмотрено творчество таких писателей, как М. Пруст, А. Камю, Г. Аполлинер, Г. Стайн, У. Фолкнер, Ф. Кафка, Г. Лорка.

Розглянуто теоретико-методологічні засади та суперечності практики посилення глобалізаційних процесів та їх впливу на національні фінансові системи. Визначено закономірності, особливості та суперечності функціонування міжнародних фінансових інститутів, їх вплив і взаємозв'язок з інститутами національних фінансових систем. Проаналізовано соціально-економічні явища, пов'язані з інтеграційними процесами у сфері освіти, науки, розвитку законодавства.

Рассмотрены теоретико-методологические основы и противоречия практики усиления глобализационных процессов и их влияния на национальные финансовые системы. Определены закономерности, особенности и противоречия функционирования международных финансовых институтов, их влияние и взаимосвязь с институтами национальных финансовых систем. Проанализированы социально-экономические явления, связанные с интеграционными процессами в сфере образования, науки, развития законодательства.

Представлено бачення проблеми українсько-польських взаємин міжвоєнного періоду, а також ретроспективи та перспективи їх розвитку в історико-політологічній спадщині провідних представників поміркованого крила польської інтелектуальної еліти, послідовників неоконсерватизму - братів Адольфа Марії та Александра Бохенських. З'ясовано причини, суть та характерні риси концепції вирішення українського питання - інтелектуального компромісу між націоналізмом та консервативним традиціоналізмом, який, попри актуальність запропонованої програми дій, не здобув шансів на реалізацію.

Досліджено модифіковані повтори рис бароко в українській літературі XX ст. на базі художніх творів митців початку XX ст., 1960-х рр. - кінця XX ст. Зазначене явище запропоновано трактувати як необарокові тенденції, що розглядаються як модифіковані повтори елементів бароко, поява яких зумовлена типологічним збігом моделей світогляду, історичного, соціокультурного, мистецько-естетичного розвитку перехідних епох. Це дозволило пояснити специфіку модифікованих повторів рис бароко в інші часові періоди розвитку мистецтва слова, дослідити їх та вписати в історію розвитку української літератури.

Досліджено проблему визначення новели як самостійної жанрової одиниці з позицій історичної поетики. Визначено суттєві поетичні ознаки жанру новели на різних рівнях системи жанроутворення в процесі історичного розвитку. Погляд на новелу як на рухому жанрову структуру дозволяє пов'язати проблему жанрової трансформації з питанням про її типологію. Дослідження типологічних особливостей жанру новели та її різновидів в залежності від провідних літературних художніх напрямів, уточнення складових елементів жанру на основі вивчення конкретного літературного матеріалу, запропонована типологічна класифікація жанрових різновидів новели - все це допомагає створити більш повну картину "поетичної" еволюції жанру новели.

Комплексно досліджено формування та функціонування українського питання у суспільно-політичній думці польських консерваторів міжвоєнного періоду. Висвітлено головні складові консервативної ідеології та політики. Визначено роль і місце консервативного чинника у політичній системі міжвоєнної Польщі та рівень його впливу на національну політику держави. Досліджено генезу та функціонування етнічної, культурно-історичної, суспільно-політичної та свідомісної складових українського питання у польському консерватизмі. Структуровано пропозиції та концепції вирішення української проблеми та проаналізовано перспективи їх реалізації за умов Польської держави у період між двома світовими війнами.

Узагальнено та розвинено засади аналізу конкурентоспроможності й ефективності як критеріїв діяльності банків. Розкрито сутність поняття "економічна спроможність" як інтегрованого показника, що характеризує здатність банку до стійкого функціонування та динамічного розвитку. Розроблено засади класифікації банків України, визначення їх рейтингу й узагальненого рівня економічної спроможності банківського сектору.

Розглянуто тенденції та суперечності розвитку глобального ринку фінансових послуг. Проаналізовано особливості діяльності провідних банків світу та політики міждержавного регулювання фінансового ринку. Охарактеризовано еволюцію ринку фінансових послуг України та діяльність його учасників. На підставі дослідження економічного змісту понять "конкурентоспроможність" і "ефективність" обгрунтовано нове для вітчизняної економічної науки поняття "економічна спроможність банку", що характеризує здатність банку до стійкого функціонування та динамічного розвитку. Запропоновано методику визначення рівня економічної спроможості та класифікації банків за цим показником. Показано можливості застосування даної методики з метою вдосконалення та підвищення ефективності діяльності банків, антикризового управління ними, а також розвитку вітчизняних інструментів макропруденційної політики з урахуванням уроків фінансово-економічної кризи 2008 - 2010 рр., нових стандартів Базель III і рекомендацій міжнародних фінансових інституцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.10

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено більше 5 000 українських архітектурних термінів з врахуванням особливостей і діалектів окремих регіонів України.

Приведены более 5 000 украинских архитектурных терминов с учётом особенностей и диалектов отдельных регионов Украины.

Наведено більше 5 000 термінів, які вживаються в архітектурі. Зазначено, що короткі пояснення термінів, які розташовані в алфавітному порядку, пояснюють суть поняття і в деяких випадках супроводжуються малюнком.

Приведено более 5000 терминов, которые употребляются в архитектуре. Указано, что краткие пояснения терминов, расположенных в алфавитном порядке, объясняют суть понятия и в некоторых случаях сопровождаются рисунком.

Проаналізовано причини виникнення танкових військ, їх початкову організацію та застосування 1916 - 1918 рр. Розглянуто організацію виробництва, розвиток конструкцій колісно-гусеничних танків і танкеток у міжвоєнний період 1919 - 1939 рр.; висвітлено погляди військових теоретиків на роль і застосування танків між двома світовими війнами 1919 - 1939 рр.; бойове застосування танкових військ у 1939 - 1941 рр., зокрема у Польській компанії 1939 р., Французькій компанії 1940 р. та боях на радянсько-німецькому фронті у 1941 р. Увагу пріділено розвитку танкових військ у Радянському Союзі, формуванню танкових військ, їх рівню щодо інших країн, аналізу поглядів радянських військових теоретиків і військового керівництва.

Висвітлено окремі аспекти українсько-польських взаємин 1919 - 1923 рр. крізь призму ідеології та діяльності польських консерваторів - представників поміркованого крила польської інтелектуальної еліти міжвоєнного періоду. Визначено роль консерваторів у формуванні національної політики Польської держави. З'ясовано суть консервативної концепції польської східної політики.

Розглянуто українську наукову традицію постколоніалізму, запропоновано модель інтерпретації історії української літератури крізь призму постколоніальної теорії, актуалізовано чоловічий та жіночий типи художнього реагування на колоніалізм. Зазначено, що постколоніальна теорія є наріжною інтерпретаційною стратегією, якої потребує історія української літератури.

Розкрито мету, методику та результати дослідження ролі технології управління розвитку пізнавальної активності особистості за модульно-пізнавальним, модульно-технологічним і модульно-розвивальними аспектами. Викладено сучасне розуміння поняття "педагогічна технологія управління". Висвітлено становлення технології формування аспектів пізнавальної активності та системно подано їх як єдину лінію об'єктивного закономірного розвитку. Визначено зміст предмета технології управління формування аспектів пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ.

З'ясовано та розкрито сутність музикознавчої компетентності, основою для формування якої є знання специфіки, положень музично-теоретичних та музично-історичних дисциплін, які надають можливості формування базових, загальнофахових і спеціальних компетенцій студентів. Переосмислено концептуальну базу підготовки педагога-музиканта за сучасних умов, яка охоплює музично-педагогічний, методико-практичний та виконавський напрямки фахової підготовки. Систематизовано у відповідності до сучасної компетентнісної моделі фахівця вимоги до рівня підготовки вчителя музики. Підкреслено, що специфікою музично-теоретичної підготовки фахівця за умов педагогічного коледжу є синтез прагматично-інформаційного навчання і цілеспрямованого розвитку музичних здібностей, особистісних якостей та творчої майстерності.

Выяснена и раскрыта сущность музыковедческой компетентности, основой для формирования которой является знание специфики, положений музыкально-теоретических и музыкально-исторических дисциплин, позволяющих формировать базовые, общеспециальные и специальные компетенции студентов. Переосмыслена концептуальная база подготовки педагогов-музыкантов в современных условиях, которая охватывает музыкально-педагогическое, методико-практическое и исполнительное направления профессиональной подготовки. Систематизированы в соответствии с современной компетентностной моделью специалиста требования к уровню подготовки учителя музыки. Подчеркнуто, что спецификой музыкально-теоретической подготовки специалиста в условиях педагогического колледжа является синтез прагматично-информационного обучения и целенаправленного развития музыкальных способностей, личностных качеств и творческого мастерства.

The article reviews the essence of musicological competence, the specific nature of its formation is determined in the process of profess.

Зазначено, що індивідуалізація навчально-виховного процесу як складова особистісно-орієнтованої моделі освіти здавна привертала увагу педагогів і психологів. Висвітлено проблеми індивідуального підходу у процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку як багатоаспектного педагогічного явища. Зроблено висновок, що індивідуальний підхід у фізичному вихованні дошкільника містить у собі комплекс методів і прийомів, що встановлюють взаємозв’язок між змістом рухового матеріалу й індивідуальними особливостями дітей.

Отмечено, что индивидуализация учебно-воспитательного процесса как составная личностно-ориентированной модели образования издавна привлекала внимание педагогов и психологов. Освещены проблемы индивидуального подхода в процессе физического воспитания детей дошкольного возраста как многоаспектного педагогического явления. Сделан вывод о том, что индивидуальный подход в воспитании дошкольника включает в себя комплекс методов и приемов, устанавливающих взаимосвязь между содержанием двигательного материала и индивидуальными особенностями детей.

The article is making clear the problem of the individual approach in process of the physical education of children of preschool age as multidimensional pedagogical phenomenon.

Визначено змістові характеристики когнітивного, практичного, особистісного компонентів. Виокремлено складові педагогічної техніки, серед яких названо вербальне спілкування, невербальне спілкування (міміка, пантоміміка, зовнішній вигляд), керування своїм психофізичним станом (дихання, напруження м'язів, емоції, увага, уява, спостережливість). Cформовано групи здібностей за психологічними, педагогічними та особистісними критеріями: організаторські, дидактичні, перцептивні, комунікативні; сугестивні; дослідницькі; науково-пізнавальні. Уточнено групи педагогічних здібностей: здатність до передачі дітям знань у короткій і цікавій формі, здатність розуміти дітей, здатність до самостійності та творчого складу мислення, схильність до винахідливості, швидкого і точного орієнтування, здатність до організаторських здібностей.

Определены содержательные характеристики когнитивного, практического, личностного компонентов. Выделены составляющие педагогической техники, среди которых - вербальное общение, невербальное общение (мимика, пантомимика, внешний вид), управление своим психофизическим состоянием (дыхание, напряжение мышц, эмоции, внимание, воображение, наблюдательность). Сформированы группы способностей по психологическим, педагогическим и личностными критериям: организаторские, дидактические, перцептивные, коммуникативные; суггестивные; исследовательские; научно-познавательные. Уточнены группы педагогических способностей: способность к передаче детям знаний в краткой и интересной форме, способность понимать детей, способность к самостоятельности и творческому складу мышления, склонность к изобретательности, быстрому и точному ориентированию, организаторские способности.

Modern requirements to educator’s professional activity are determined in the article. Different constructions of requirements to teacher’s professional activity based on the scientific researches are analyzed. Meaningful qualities of teacher’s personality are considered professionally. Functions and structure of preschool educator’s professional activity are determined.