Ключ. слова: Кумарини, 5-імінотіадіазоліни, конденсація, 1, 6-дигідропіридазини
Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.7 + Г264.1 + Л662.26

Рубрики:

Оксидіазоли та тіодіазоли

Група піримідину

Лікарські речовини гетероциклічного ряду

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено у бісціанінових барвниках, похідних хінолінію з двома хромофорами, які знаходяться в положеннях 1,4 хінолінієвого ядра, розсунення смуг поглинання внаслідок взаємодії хромофорів. На основі спектральних даних і результатів квантово-хімічних розрахунків показано, що хромофори утворюють тупий кут і тому, відповідно, більш інтенсивною є довгохвильова смуга.

Обнаружено в бисцианиновых красителях, производных хинолиния с двумя хромофорами, находящимися в положениях 1,4 хинолиниевого ядра, раздвижение полос поглощения, обусловленное взаимодействием хромофоров. На основании спектральных данных и результатов квантово-химических расчетов показано, что хромофоры образуют тупой угол, и, соответственно, более интенсивной оказывается длинноволновая полоса.

The splitting of the absortion bands due to the interaction of chromophores have been found in biscyanine dyes, derivatives of quinolinium containing two chromophores, which are located in the position 1,4 of the quinolinium nucleus. Basing on the spectral data and the results of quantum and chemical calculations, it has been shown that chromophores form an obtuse angle and as a result the long wave absortion band appears more intensive.

Висвітлено теоретичні засади хімії барвників, наведено відомості про колір, будову й іонізацію молекул органічних сполук, поляризувальні замісники, конкуруючі спряжені системи, комплексоутворення з металами. Проаналізовано вплив просторових факторів на поглинання світла органічними сполуками. Описано індикаторні й оптичні властивості барвників, явище сольватохромії, розглянуто залежність максимумів смуг поглинання ціанінових барвників від копланарності четвертинних солей (на прикладі солей, що містять тетрагідроакридиновий скелет і циклопентановий фрагмент), проаналізовано електронний вплив замісників у хіноціанінових барвниках. Наведено навчальну та робочу програми курсу, розроблено завдання для лабораторних і контрольних робіт, обгрунтовано рекомендації щодо їх виконання й оцінювання знань студентів.

Освещены теоретические основы химии красителей, даны сведения о цвете, строении и ионизации молекул органических соединений, поляризирующих красителях, конкурирующих спряженных системах, комплексообразовании с металлами. Проанализировано влияние пространственных факторов на поглощение света органическими соединениями. Описаны индикаторные и оптические свойства красителей, явление сольватохромии, рассмотрена зависимость максимумов полос поглощения цианиновых красителей от копланарности четвертинных солей (на примере солей, содержащих тетрагидроакридиновый скелет и циклопентановый фрагмент), проанализировано электронное влияние заместителей в хиноцианиновых красителях. Приведены учебная и рабочая программы курса, разработаны задания для лабораторных и контрольных работ, обоснованы рекомендации по их выполнению и оцениванию знаний студентов.

Осуществлен синтез 5,6-бензокумаринсодержащих анилидов, 2-меркаптоимидазолов и имидазолов. Среди производных имидазолов найдены вещества, обладающие биологической активностью.

Синтезированы ониевые производные индола и кумарина. Приведены ИК- и ПМР-спектры полученных соединений, изучена их бактериостатическая активность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г263.14

Рубрики:

Бензопірони. Кумарин

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Викладено теоретичні відомості про біологічну дію промислових отрут, джерела забруднень атмосферного повітря, охорону водойм від промислових стоків. Висвітлено основи безпеки технологічних процесів та безпеки праці в хімічних лабораторіях і на дослідних установках. Значну увагу приділено безпечності технологічного та механічного обладнання. Охарактеризовано засоби безпеки під час роботи з органічними розчинниками, вакуумними системами, лужними металами.

Висвітлено питання побудови та реакційної здатності інтермедіатів і молекул, впливу електронних ефектів на перебіг хімічних реакцій. Розглянуто механізми деяких важливих реакцій і вплив різних чинників на їх перебіг залежно від природи реагенту та субстрату.

Изложены вопросы построения и реакционной способности интермедиатов и молекул, влияния электронных эффектов на ход химических реакций. Рассмотрены механизмы некоторых важных реакций и влияние разных факторов на их прохождение в зависимости от природы реагента и субстрата.

Цель работы - синтез новых ансамблей гетероциклов, содержащих кумариновое ядро, изучение физико-химических свойств и биологической активности этих соединений. Установлено, что производные кумарина с различными гетероциклическими заместителями в положении 3 проявляют антибактериальную активность. В качестве исходного реагента использован 3-(4-ацетилфенил)- 2H-2-хроменон (I). Это соединение синтезировано реакцией кумарина с 4-ацетилбензолдиазоний хлоридом. Бромированием соединения (I) получен 3-[4-(2-бромацетил)фенил]-2H-2-хроменон (II). Взаимодействием соединения (II) с пиридином, 4-метилпиридином, хинолином, бензо[f]хинолином и трифенилфосфином получены соответствующие четвертичные соли. Соединение (II) реагирует с бинуклеофильными реагентами с образованием производных тиазола, имидазо[1,2-a] пиридина, имидазо[1,2-a]пиримидина и имидазо[2,1-i]пурина. На основе экспериментальных микробиологических исследований установлено, что соединение (II), 3-(4-имидазо[1,2-a]пиримидин-2-илфенил)-2H-2-хроменон (XIII) и 3-[4-(1H-имидазо[2,1-i]пурин-8-ил)фенил]-2H-2-хроменон (XIV) обладают антимикробной активностью против штамма S. aureus АТСС 25923 при низких концентрациях. Соединения (II, XIV) и 4-(2-оксо-2-[4-(2-оксо-2H-3-хроменил)фенил]этил)бензо[e] хинолиний бромид (VI) обладают антимикробной активностью против штамма В. subtilis АТСС 6633.

Вивчено купрокаталітичне арилування 3-гідроксикумарину 4-ацетилфенілдіазоній хлоридом. З'ясовано, що отриманий 4-(4-ацетилфеніл)-3-гідроксикумарин є зручним реагентом для синтезу гетероциклічних сполук.

Взаємодією 5-ариліденроданінів з вторинними гетероциклічними амінами - піперидином, морфоліном та монозаміщеними піперазинами - одержано заміщені 2-аміно-5-ариліден-4-тіазолідинони. Досліджено антибактеріальну та антимікотичну активність отриманих сполук.