Розкрито концептуально-теоретичні засади функціонування телевізійної журналістики. Висвітлено методи викладу телевізійних новин, мову, стиль і типи початків повідомлень, структуру інформаційної редакції. Проаналізовано проблеми виробництва телевізійного сюжету, викладу новин за допомогою цитування та за формулою Поля Вайта, особливості інтерв'ю, репортажу, коментару, бесіди, огляду, прес-конференції, дискусії, ток-шоу. Розглянуто концепції створення громадського телерадіомовлення в Україні.

Раскрыты концептуально-теоретические основы функционирования телевизионной журналистики. Освещены методы изложения телевизионных новостей, язык, стиль и типы начал сообщений, структура информационной редакции. Проанализированы проблемы производства телевизионного сюжета, изложения новостей при помощи цитирования и по формуле Поля Вайта, особенности интервью, репортажа, комментария, беседы, обзора, пресс-конференции, дискуссии, ток-шоу. Рассмотрены концепции создания общественного телерадиовещания в Украине.

Розглянуто історичні, теоретичні та практичні аспекти такого популярного виду телепрограм, як ток-шоу, включно із жанровими особливостями, правилами організації, порадами ведучим.

Розкрито концептуально-теоретичні засади функціонування телевізійної журналістики у системі ЗМІ. Висвітлено діяльність інформаційної служби телевізійних новин, описано структуру інформаційної редакції, технологію інформаційного телевиробництва, методи проведення інтерв'ю, наведено визначення та класифікацію ток-шоу. Проаналізовано особливості репортажу та роботу репортера, концепцію телевізійної програми, моделі суспільного телерадіомовлення в добу глобалізації, зарубіжний досвід розвитку та функціонування громадського мовлення в контексті перспектив і проблем його створення в Україні. Описано функції, види й ознаки журналістських розслідувань, їх технологію.

Раскрыты концептуально-теоретические основы функционирования телевизионной журналистики в системе СМИ. Освещена деятельность информационной службы телевизионных новостей, описаны структура информационной редакции, технология информационного телепроизводства, методы проведения интервью, даны определения и классификация ток-шоу. Проанализированы особенности репортажа и работа репортера, концепция телевизионной программы, модели общественного телерадиовещания в эпоху глобализации, зарубежный опыт развития и функционирования общественного вещания в контексте перспектив и проблем его создания в Украине. Описаны функции, виды и свойства журналистских расследований, их технология.

Наведено результати наукового аналізу описаних у сучасній літературі досліджень щодо застосування клітинної терапії в офтальмології. На сьогоднішній день саме клітинна терапія з використанням різних типів клітин і їх диференційованих похідних розглядається як перспективний напрямок у лікуванні широкого спектра захворювань. Розглянуто роль мультипотентних стовбурових клітин за різноманітних патологій органа зору. Показано, що мультипотентні стовбурові клітини - похідні нервового гребеня - є перспективним клітинним типом для розробки нових методів лікування дегенеративних захворювань сітківки ока та зорового нерва.

Проблема розробки нових ефективних методів лікування глаукомної оптичної нейропатії - одна з найбільш актуальних проблем в сучасній офтальмології. Мета роботи - дослідити ефективність клітинної терапії з використанням постнатальних мультипотентних стовбурових клітин-похідних нервового гребня (МСК-ПНГ) шляхом використання різних способів введення за експериментальної глаукоми. Проведено моделювання глаукоми на щурах Wistar шляхом внутрішньочеревного введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату в дозі, починаючи з 10 мкг, доводячи до 15 мкг на 100 г маси. Трансплантацію МСК-ПНГ здійснено наступними способами: внутрішньовенно введено 5 млн клітин; ретро- і парабульбарно - по 0,5 млн клітин. Гістоморфометричний аналіз сітківки проводили на забарвлених гематоксилін-еозином зрізах товщиною 5 мкм, через місяць після введення МСК-ПНГ. Трансплантація МСК-ПНГ викликала позитивні морфологічні зміни різного ступеня за всіх способів доставки. Так, внутрішньовенне введення зменшувало набряк всіх шарів сітківки, але мало сприяло відновленню цитоархітектоніки шарів сітківки. Парабульбарне введення МСК-ПНГ призводило до зменшення набряку і відновлення цитоархітектоніки шарів, яке було найбільш виражене в шарі гангліозних клітин і у внутрішньому шарі сітківки. За ретробульбарного введення МСК-ПНГ зменшення набряку і відновлення цитоархітектоніки шарів було найбільш виражено. У порівнянні з моделлю статистично достовірно збільшувалася кількість ядер у внутрішньому і зовнішньому ядерних шарах, хоча їх кількість залишалася нижче, ніж у інтактних тварин. Висновки: за результатами дослідження позитивний ефект трансплантації МСК-ПНГ у разі адреналінової моделі глаукоми був найбільш виражений за ретробульбарного введення клітин. Необхідні подальші дослідження механізмів впливу трансплантованих МСК-ПНГ на відновлення структури сітківки.

Вивчено вплив адреналіну (40 діб; 0,1 - 0,15 мг/кг) на внутрішньоочний тиск (ВОТ), ультраструктуру та маркери окисного стресу в сітківці ока 10-місячних щурів лінії Вістар. Виявлено, що значення ВОТ достовірно зростали на 21 % із тривалим стійким ефектом навіть через 42 доби після припинення введення препарату. Дія адреналіну викликала деструктивні зміни нейронів сітківки та мітохондрій клітин усіх її шарів: збільшення середньої кількості структурно пошкоджених мітохондрій в 7,6 разу та збільшення їх середнього діаметра на 78,4 %. Спостерігали набрякові явища в ультраструктурі сітківки ока, потовщення ендотелію та гістогематичного бар'єра, що утруднює доступ кисню і може бути передумовою виникнення тканинної гіпоксії, яка сприяє розвитку глаукоми. Крім того, збільшувалася продукція активних форм кисню та продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах ока, що вказує на розвиток окисного стресу. Таким чином, виявлено морфологічні і біохімічні зміни в сітківці ока, що можуть пояснити підвищений ВОТ за тривалої дії адреналіну, корекція якого потребує застосовування комплексу антигіпоксантів та антиоксидантів широкого спектра дії, мітохондрій- та ендотелійпротекторних препаратів, а також мембраностабілізаторів для усунення різноманітних проявів набряку клітин.

Вивчено вплив N-ацетилкарнозинвмісного препарату кларастіл на моделі адреналініндукованого підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) у щурів лінії Вістар. Досліджено ультраструктуру та маркери окисного стресу в сітківці ока. Виявлено, що цей препарат достовірно не впливав на набрякові процеси в ультраструктурі сітківки ока, не зменшував потовщення ендотелію та гістогематичного бар'єра і відповідно не знижував значення ВОТ після 40-денної дії адреналіну. Однак, його введення попереджало набухання мітохондрій, утворення вакуолізованих крист і, ймовірно, стимулювало енергопродукцію у вигляді компенсаторного механізму за умов гіперкатехолемії. Крім того, N-ацетилкарнозин знижував викликану адреналіном надпродукцію активних форм кисню та утворення продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах ока, що вказує на реалізацію його антиоксидантної дії.