Наведено результати досліджень із вивчення особливостей біології та шкідливості яблуневої листкової галиці та захисту полів плодового розсадника від шкідника в Центральному Лісостепу України.

Наведено результати досліджень із вивчення особливостей біології та шкідливості зимового п'ядуна і п'ядуна-обдирало плодового та захисту маточних насаджень плодового розсадника від шкідників у Цетральному Лісостепу України.

Викладено матерiали щодо вивчення видового складу членистоногих шкiдникiв яблунi в розсадниках Центрального Лiсостепу України. Видiлено найбiльш шкiдливi види та їх зоофаги під час вирощування прищепно-пiдщепного та садивного матерiалiв.

  Скачати повний текст

Проаналізовано морфологічну будову, ботанічну характеристику та біологічні особливості ягідних культур. Описано інтенсивні технології вирощування суниць і кущових ягідників, зокрема, малини, чорної смородини, порічок, агрусу. Особливу увагу приділено питанням екологічно безпечного застосування пестицидів, а також концепції інтегрованого захисту рослин, впровадженню рекомендованих сортів української селекції.

Проанализированы морфологическая структура, ботаническая характеристика и биологические особенности ягодных культур. Описаны интенсивные технологии выращивания земляники и кустовых ягод, в частности, малины, черной и красной смородины, агруса. Особое внимание уделено вопросам экологически безопасного применения пестицидов, а также концепции интегрированной защиты растений, внедрению рекомендованных сортов украинской селекции.

Висвітлено основи інтегрованого захисту рослин у садівництві. Розглянуто особливості біології й чисельності основних шкідливих видів у ценозах багаторічних насаджень. Рекомендовано комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних засобів захисту рослин проти основних шкідників, лишайників, збудників хвороб і бур'янів у насадженнях зерняткових, кісточкових, горіхоплідних і ягідних культур. Увагу приділено екологічно безпечному застосуванню пестицидів, а також облікам чисельності та прогнозування появи шкідників, бур'янів і хвороб, у тому числі облікам чисельності ентомофагів з врахуванням порогів шкідливості найголовніших шкідників визначено ефективність застосування заходів захисту рослин. Розглянуто основні принципи інтегрованого захиту рослин у садах і ягідниках.

Наведено результати досліджень з уточнення біологічних особливостей вічкової галиці (Thomasiniana oculiperda Rubs.) у розсаднику яблуні в зоні Лісостепу України. Встановлено, що зимують личинки в грунті на глибині 4 - 5 см, відродження яких спостерігається в кінці першої - на початку другої декади квітня, а залялькування - в кінці другої - на початку третьої декади квітня. Літ дорослих самок відбувається у другій половині травня - першій половині червня. Через 8 - 10 днів з'являються личинки, які пошкоджують 29,8 - 37,7 % защеплених бруньок ("вічок"). За вегетаційний період шкідник розвивається у трьох поколіннях. Для розвитку одного покоління шкідника необхідна сума ефективних температур від 274,3, до 290,6 °C (нижній поріг складає 15,6 °C). Вивчено технічну ефективність застосування препаратів у захисті цієї культури від шкідника. Встановлено, що для зниження її шкідливості необхідно застосовувати інсектициди "Моспілан", РП (0,2 кг/га), "Каліпсо" 480 SC, КС (0,25 л/га), "Сумітіон", КЕ (2,5 л/га), "Гловіс", СК (1,5 л/га), "Дурсбан" 480, к.е. (2,0 л/га), "Золон" 35. к.е. (3,0 л/га), "Ланнат" 20, РК (1,2 л/га) та Пірінекс 480, КЕ (2,0 л/га).

Наведено результати досліджень з уточнення біологічних особливостей оленки волохатої (Epicometis hirta Poda.) в промислових насадженнях суниці в зоні лісостепу України. Встановлено, що жуки літають у теплі сонячні дні, найбільш інтенсивно з 10 год ранку до 15 год дня, а вже після 18 год вечора та в прохолодні ночі жуки ховалися в грунт на глибину 0,5 - 2,5 см. Фітофаг пошкоджував рослини суниці з фази "висування квітконосів" до закінчення фази "закінчення цвітіння і утворення зав'язі", не надаючи особливої переваги їх сортовому походженню. Парування особин розпочиналося відразу після виходу жуків па поверхню грунту і тривало до закінчення льоту того. Впродовж першої половини травня - кінець червня відбувалося активне відкладання яєць шкідником у грунт на глибину до 35 см. Потенційний запас однієї самиці (у 2 - 3 прийоми) досягав 34 - 44 яєць; вона відкладала по 12 - 17 яєць у грунт у декількох місцях. Відродження личинок з яєць спостерігалося в II декаді травня і тривало до кінця III декади липня. Личинки жили в грунті до кінця серпня - початку вересня і живилися рослинними рештками. Заляльковування розпочиналося з кінця серпня і тривало до половини вересня. Через 15 - 20 днів з'являлися молоді жуки, що залишалися зимувати в грунті (на необроблених ділянках) до весни наступного року. За відсутності проведення захисних заходів до 93 % квіток рослин у насадженнях було пошкоджено цим видом. Їх врожайність знижувалася до 65 %. Для зниження чисельності цього виду необхідно застосовувати інсектициди "Моспілан", РП (0,2 кг/га) та "Каліпсо" 480 SC, KC (0,25 л/га).

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).

Висвітлено основи інтегрованого захисту рослин в садівництві, детально розглянуто особливості біології та чисельності основних шкідливих видів у ценозах багаторічних насаджень. Рекомендовано комплекс агротехнічних, біологічних, хімічних засобів захисту рослин проти основних шкідників, лишайників, збудників хвороб і бур'янів у насадженнях зерняткових, кісточкових, горіхоплідних і ягідних культур. Особливу увагу приділено екологічно безпечному застосуванню пестицидів. Подано практичні рекомендації щодо приготування робочих розчинів пестицидів і добрив (з урахуванням хімічного складу води) та особливості їх застосування в умовах вітчизняного садівництва. Наведено дані щодо обліків чисельності та прогнозування появи шкідників, бур'янів і хвороб, у тому числі обліків чисельності ентомофагів і акарифагів із врахуванням порогів шкідливості найголовніших шкідників, визначення ефективності застосування заходів захисту рослин. Розглянуто основні принципи інтегрованого захисту рослин в садах і ягідниках, особливості його використання за виробництва органічної продукції садівництва.

Висвітлено основи інтегрованого захисту рослин в садівництві. Рекомендовано комплекс агротехнічних, біологічних та хімічних засобів захисту рослин проти основних шкідників, лишайників, збудників хвороб і бур'янів у насадженнях зерняткових, кісточкових, горіхоплідних та ягідних культур. Особливу увагу приділено екологічно безпечному застосуванню пестицидів. Наведено практичні рекомендації щодо приготування робочих розчинів пестицидів і добрив з урахуванням, у першу чергу, хімічного складу води та особливостей механізму дії цих препаратів. Наведено найбільш ефективні екологічні та економічні прийоми їх застосування в умовах вітчизняного садівництва.