В районе г. Киев к 2005 г. полностью изменилось территориальное расположение группировок врановых птиц на зимовке, которая существовала с 30-х гг. XX в. Описанные методы, которые были применены для обнаружения новых мест ночевок и мест сбора, полностью себя оправдали и их можно использовать на других больших зимовках. Общая численность зимовки 2004 - 2005 гг. достигала 163,5 - 170 тыс. особей, что несколько выше численности в 70 - 80-х гг. (140 - 150 тыс.). Процент видов и доля молодых грачей в стаях практически не изменились в сравнении с предыдущими годами. Поведенческие особенности выбора мест сборов, ночевки и путей миграций принципиально не изменились.

Вперше за результатами польових досліджень та аналізу літературних даних на території України досліджено динаміку щільності гніздування воронових птахів за 1970 - 2008-ті рр. і проаналізовано сучасний стан популяцій для шести видів, визначено багаторічні тренди популяцій. На основі результатів власних досліджень і літературних даних вперше простежено динаміку чисельності зграйних воронових птахів на зимівлі за досліджуваний період на території Києва. Визначено закономірності формування зимівлі після повної зміни місць розташування багаторічних ночівель і шляхів добових міграцій. Для таких видів, як крук, ворона сіра, грак, галка, сорока та сойка вперше для Лісостепу України встановлено індекс подібності використання видами біотопів (індекс Животовського) та індекс різноманіття Сімпсона, що дозволило визначити подібність видів за використанням біотопів і виділити для них основні клани.

Проаналізовано іхтіологічні матеріали, знайдені на Білозерському поселенні IV - першої третини III ст. до н. е.

Археозоологія - дисципліна на межі зоології, археології та палеонтології, яка вивчає діяльність людини в історичному минулому. На підставі археозоологічних досліджень можна реконструювати палеокліматичні, палеоекологічні та палеоекономічні умови давніх поселень та цілих регіонів. Стрімкий розвиток археозоології у світі ставить її в один ряд з найперспективнішими напрямами сучасної науки.

В научный оборот введен блок новых данных, касающийся разносторонних палеоэкологических аспектов, который был получен методами естественнонаучных исследований материалов Глинского археологического комплекса XIII - XIV вв. Блок состоит из четырех независимых исследований: палеоэтноботанических, археозоологических, археоихтиологических и дендрологических. Материалы для анализа трех из четырех направлений (кроме археозоологических) получены благодаря расширению традиционных археологических методов исследований за счет применения флотации и промывки. Тщательный анализ полученного блока информации и сопоставление полученных независимо естественно-научных данных, а также общих палеоприродных исследований составил основу для комплексного анализа окружающей среды Глинского в древности. Полученные материалы свидетельствуют о перспективности использования тщательных методов исследований, благодаря которым накапливается основа для комплексного междисциплинарного подхода к обработке различных органических остатков. Такой подход позволяет существенно расширить источники к изучению хозяйства древнего населения Глинского микрорегиона, а также детализировать палеоэкологические аспекты его жизнедеятельности.