Індекс рубрикатора НБУВ: Д213с435

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проведення комплексного лікування хворих з анальними тріщинами після операції з використанням препарату "Мідокалм", що обгрунтовано тим, що до причин виникнення хвороби відносяться нейром'язові зміни анального сфінктера та судинні зміни в анальному каналі, а їх усунення потребує нових додаткових заходів, крім загальноприйнятих знеболювальних, спазмолітиків та загоювальних складників. За цього клінічна сприйнятність препарату "Мідокалм" у хворих задовільна. Не було відзначено діареї, блювання та виявів алергії. Диспептичних розладів не виявлено, що завадило б продовженню лікування. У всіх пацієнтів, що дотримувалися раціонального застосування препарату "Мідокалм" не було побічних виявів. Не зафіксовано також негативного впливу препарату на клінічний аналіз крові, а біохімічні показники свідчать про відсутність негативного впливу на функціональний стан печінки. Застосування препарату у комплексному лікуванні хворих на анальні тріщини у післяопераційному періоді приводить до значного міорелаксувального ефекту та посилення периферійного кровообігу в анальному каналі і сфінктері, дозволяє після операції на необхідний термін підтримувати знеболювальний, розслаблювальний та загоювальний ефект. За цього констатовано нормалізацію акту дефекації, що відновлюється у найближчий час без больового синдрому, зменшення дискомфорту в ділянці заднього проходу та скорочення перебування хворих у стаціонарі.

Проведение комплексного лечения больных с анальными трещинами после операции с использованием препарата "Мидокалм" обосновано тем, что к причинам возникновения болезни относятся нейромышечные изменения анального сфинктера и сосудистые изменения в анальном канале, а их устранение требует новых дополнительных методов, кроме общепринятых обезбаливающих, спазмолитиков и заживляющих составных. При этом клиническая восприимчивость препарата "Мидокалм" у больных хорошая. Не было диареи, рвоты и проявлений аллергии. Диспептических расстройств не выявлено, что помешало бы продолжению лечения. У всех пациентов, которые придерживались рационального применения препарата "Мидокалм" не было побочных проявлений. Не зафиксировано также негативного влияния препарата на клинический анализ крови, а биохимические показатели свидетельствуют об отсутствии негативного влияния на функциональное состояние печени. Использование препарата "Мидокалм" в комплексном лечении больных с анальными трещинами в послеоперационном периоде приводит к значительному миорелаксирующему эффекту и усилению периферического кровообращения в анальном канале и сфинктере, позволяет после операции поддерживать обезболивающий, заживляющий эффект. При этом зафиксирована нормализация акта дефекации, который восстанавливается в ближайшее время без болевого синдрома, уменьшается дискомфорт на участке заднего прохода и сокращается пребывание больных в стационаре.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-5 + Р413.203.2

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Гастродуоденальні кровотечі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі проведеного комплексного клінічного дослідження вперше визначено та уточнено ряд факторів, які впливають на виникнення рецидиву кровотечі із виразки пілородуоденальної ділянки. Проведено оцінювання їх прогностичного значення й запропоновано новий спосіб (патент України на корисну модель № 71469) прогнозування рецидивної кровотечі та алгоритм лікувально-діагностичних заходів у хворих із гострокровоточивими виразками пілородуоденальної зони. Визначено роль і динаміку вмісту фактору некрозу пухлин-α (ФНП-α), показників гемостазу за гострої кровотечі із виразки та вплив на них комплексу гемостатичних заходів з застосуванням транексамової кислоти. Одержано нові дані, які характеризують добову динаміку внутрішньошлункового pH в залежності від принципів дозування інгібіторів протонної помпи та їх вплив на виникнення рецидиву кровотечі. Доведено патогенетичне значення динаміки змін пепсиногенів-1 та -2, гастрину та Ig G до Н. pylori, у пацієнтів з гострокровоточивими виразками, як індикаторів прогнозування раннього рецидиву кровотечі. Удосконалено підходи щодо застосування гемостатичної терапії у хворих із гострокровоточивими виразками пілородуоденальної зони, засновані на стані системи гемостазу, прогнозі рецидиву кровотечі та своєчасній діагностиці ДВЗ-синдрому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.305.5 + Р457.465.303.2

Рубрики:

Дивертикули

Хірургічне лікування кровотеч кишечника

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для покращання якості лікування пацієнтів із ШКК слід використовувати прогностичні шкали, які дозволяють виділити пацієнтів з різним ризиком рецидиву кровотечі, відповідно призначити патогенетичне обгрунтоване консервативне лікування. У центрах лікування ШКК необхідним є оснащення сучасним ендоскопічним та рентгенологічним обладнанням для всіх видів мініінвазійного гемостазу, наявність висококваліфікованих фахівців, а також забезпечення медикаментами для надання первинної невідкладної допомоги. Медична допомога повинна бути своєчасною із використанням медичних технологій, прийняттям та виконанням швидких рішень щодо діагностично-лікувальної тактики, а також передбачати високий професіоналізм та злагоджену роботу персоналу.

Для улучшения качества лечения пациентов с ЖКК следует использовать прогностические шкалы, которые позволяют выделить пациентов с различным риском рецидива кровотечения, соответственно назначить патогенетическое обосновано консервативное лечение. В центрах лечения ЖКК необходимое оснащение современным эндоскопическим и рентгенологическим оборудованием для всех видов миниинвазийного гемостаза, высококвалифицированными специалистами, а также обеспечение медикаментами для оказания первичной неотложной помощи. Медицинская помощь должна быть своевременной с использованием медицинских технологий, принятием и выполнением быстрых решений, что касается диагностично-лечебной тактики, а также предусматривать высокий профессионализм и слаженную работу персонала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л362.092.207

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено вивчення екологічної безпеки процесів вилучення радіонуклідів з забруднених розчинів. Досліджено модельні розчини трапних вод атомних електростанцій. Встановлено суттєве зниження величина рН в процесі деструкції озоном органічних компонентів рідких радіоактивних відходів (далі - РРВ), як наслідок знижується ефективність деструкції, процес відбувається в два етапи: швидкий та повільний. Визначено, що найвища ефективність деструкції органічних компонентів РРВ досягається при постійному підлуговування розчину та утриманні значень рН на рівні 11 - 12 од. Зауважено, що за умов озонування утворюються осади гідроксидів та оксидів металів, на поверхні яких відбувається фіксація радіонуклідів за рахунок співосадження та абсорбції, за всіма параметрами серед досліджених сорбентів найбільш ефективними щодо Sr, Co, Mn є модифікований содою бентоніт ПБА-20, а щодо Cs – лужно-модифікований цеоліт, тобто модифікація бентонітів та цеолітів натрієм значно підвищує ступінь сорбції нуклідів. Одержано нові дані, щодо ступіні сорбції, яка практично не залежить від початкових значень рН розчину, а сорбенти мають високу буферну здатність. Показано, що у динамічних умовах ефективнішим сорбентом є лужно-модифікований цеоліт, для цеолітів характерна висока селективність щодо 137Cs по відношенню до 40K, його хімічного аналогу. Розраховано параметри адекватності математичних моделей, визначено, що сорбційна модель ''кінетики складних хімічних процесів'' для всіх досліджених радіонуклідів (137Cs, 90Sr, 60Co, 54Mn) є найбільш адекватною та універсальною моделлю. Подано рекомендації щодо розробки схеми очищення РРВ шляхом вилучення радіонуклідів, запропоновано концептуальну блок-схему очищення РРВ.

Мета роботи - аналіз досвіду закордонних фахівців щодо рухових та структурних порушень проксимального відділу стегнової кістки в пацієнтів з наслідками мозкового інсульту та їх впливу на ефективність реабілітаційних програм при патології кульшового суглоба. Для виконання поставленої мети було проведено аналіз закордонних літературних джерел у сучасних базах даних: Google Scholar, Web of Science, PubMed, Medline, Cochrane, Pedro. Глибина пошуку - 22 роки (з січня 2000 до жовтня 2021 рр.). Аналіз літературних джерел показав, що обмеження обсягу рухової активності та осьових навантажень у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу, зокрема обмеження рухливості в кульшовому суглобі, порушення м'язової сили та тонусу з боку геміпарезу може призводити до розвитку остеопорозу. Особливо важливим з точки зору несприятливих наслідків є зниження мінеральної щільності та переломи проксимального відділу стегнової кістки. З іншого боку, порушена біомеханіка рухів у кульшовому суглобі в осіб з наслідками мозкового інсульту за умови осьового навантаження на кінцівку може призводити до розвитку остеоартрозу кульшового суглоба. Наслідком остеоартрозу є обмеження рухливості кульшового суглоба, що призводить до вторинного знерухомлення кульшового суглоба і, у свою чергу, також може призводити до подальшого остеопорозу. Наявні порушення нервово-м'язового контролю, м'язового тонусу та сили, обмеження рухливості кульшового суглоба, у тому числі й унаслідок спастичності, проблеми зі статичною та динамічною рівновагою, і, як результат, підвищення ризику падіння в пацієнтів з наслідками інсульту, можуть негативно впливати на відновлення моторних функцій, обмежувати активність, і, зрештою, знижувати ефективність реабілітації пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба. Наявні рухові розлади, як наслідок перенесеного інсульту, потребують розробки та обгрунтування нових реабілітаційних програм, зокрема з використанням сучасних технічних засобів і віртуальних можливостей.

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ