Запропоновано метод знаходження скалярних оцінок та метод побудови інтегральних оцінок результатів науково-дослідної діяльності науковців. Останній базується на основі розрахунку метричних відстаней між точками багатовимірного простору, координати яких складаються зі скалярних оцінок. Ці методи можуть бути використані у процесі комплексного оцінювання науковців, вищих навчальних закладів.

Запропоновано метод кластеризації публікацій науковців за науковими напрямами. В межах даного методу запропоновано 2 способи знаходження відстані між публікаціями. Перший спосіб використовує довжину маршруту у графі цитування між публікаціями. Другий спосіб враховує розрахунок подібності між анотаціями публікацій на базі методу локально-чутливого хешування. Запропоновано метод ідентифікації напрямів досліджень науковців, який базується на результатах кластеризації наукових публікацій.

Запропоновано метод інтегральної оцінки якості наукової діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ) і науково-дослідних структурних підрозділів цих ВНЗ. В основу метода покладено комплекс розроблених метрик перетворення якісних показників наукової діяльності у кількісні. Передбачається, що кожен числовий еквівалент якісного показника відображає рівень задоволення деяким критеріям і вимогам, які пред'являються до відповідних ВНЗ.

Заропоновано адаптивні комбіновані моделі гібридного та селективного типів для прогнозування часових рядів на базі програмного набору з адаптивних поліноміальних моделей різних порядків. Заропоновано адаптивні комбіновані моделі прогнозування часових рядів з урахуванням результатів ідентифікації подібностей в ретроспекції цих часових рядів. Оцінено ефективність прогнозування різних комбінованих моделей залежно від рівня персистентності часових рядів. Розроблені моделі надають можливість підвищити точність у випадку середньострокового прогнозування нестаціонарних часових рядів, зокрема фінансових показників.

Запропоновано прикладну інформаційну технологію планування та адміністрування технологічного компонента методології проектно-векторного управління освітніми середовищами. Запропоновано комбінований метод планування інформаційно-продуктових проектів, який включає розрахунок термінів виконання робіт без урахування розподілу ресурсів та імітаційне моделювання розподілу ресурсів між роботами. Запропоновано метод розрахунку векторів адміністрування, які відображають рух проектів у проектно-векторному просторі. Розглянуто засоби для компенсування впливу непередбачуваних ситуацій на реалізацію проектів суб'єктів освітніх середовищ.

Запропоновано метод комплексного оцінювання результатів діяльності суб'єктів освітніх середовищ, зокрема вищих навчальних закладів (ВНЗ), на основі розрахунку узагальненого об'єму m-симплекса, вершинами якого є оцінки діяльності ВНЗ за різними категоріями. Побудовано перелік категорій т здійснено відбір показників до цих категорій. Метод верифіковано в розробленій інформаційно-аналітичній системі. Здійснено дослідження методу на чутливість до зміни оцінок категорій і динаміку зміни комплексної оцінки.

Для задачі формування проектних груп, зокрема науково-дослідницьких проектних груп, пропонується комплексний метод, який складається з двохетапного методу кластеризації графу цитування публікацій науковців і методу нечіткого логічного виводу для узгодження думок експертів щодо вибору потенційних партнерів і включення їх до проектної групи. Суть двоетапного методу кластеризації публікацій науковців полягає у кластеризації графу цитування та об'єднання кластерів на основі близькості анотацій публікацій. Відстань між публікаціями розраховується на підстві визначеної метрики та підходів n-грам аналізу. Описаний метод надає можливість ідентифікувати напрями досліджень науковців, що є необхідною складовою раціонального вибору партнера для побудови проектної групи і є вхідною інформацією для експертів, які цю групу формують. Наступним етапом є застосування методу нечіткого логічного виводу, який будується для узгодження думок експертів щодо створення проектних груп. Даний метод складається з трьох етапів. На першому етапі фазифікація здійснюється через введення функції належності науковця до напрямку наукових досліджень. Другий етап нечіткого логічного виводу полягає формуванні експертами вимог до кандидатів на місце в проектній групі. На заключному етапі відбувається дефазифікація за допомогою методу центра ваги. Для верифікації нечіткого методу ідентифікації дослідницьких проектних груп визначено організації-виконавці для фундаментального наукового дослідження. Описані методи можуть бути використані для задачі формування науково-дослідницьких груп і виявлення подібностей між фрагментами текстової інформації на підставі n-грам аналізу, що має застосування у задачі ідентифікації неповних дублікатів між фрагментами текстової інформації.

Для задачі формування проектних груп, зокрема науково-дослідницьких проектних груп, пропонується комплексний метод, який складається з двохетапного методу кластеризації графу цитування публікацій науковців і методу нечіткого логічного виводу для узгодження думок експертів щодо вибору потенційних партнерів і включення їх до проектної групи. Суть двоетапного методу кластеризації публікацій науковців полягає у кластеризації графу цитування та об'єднання кластерів на основі близькості анотацій публікацій. Відстань між публікаціями розраховується на підстві визначеної метрики та підходів n-грам аналізу. Описаний метод надає можливість ідентифікувати напрями досліджень науковців, що є необхідною складовою раціонального вибору партнера для побудови проектної групи і є вхідною інформацією для експертів, які цю групу формують. Наступним етапом є застосування методу нечіткого логічного виводу, який будується для узгодження думок експертів щодо створення проектних груп. Даний метод складається з трьох етапів. На першому етапі фазифікація здійснюється через введення функції належності науковця до напрямку наукових досліджень. Другий етап нечіткого логічного виводу полягає формуванні експертами вимог до кандидатів на місце в проектній групі. На заключному етапі відбувається дефазифікація за допомогою методу центра ваги. Для верифікації нечіткого методу ідентифікації дослідницьких проектних груп визначено організації-виконавці для фундаментального наукового дослідження. Описані методи можуть бути використані для задачі формування науково-дослідницьких груп і виявлення подібностей між фрагментами текстової інформації на підставі n-грам аналізу, що має застосування у задачі ідентифікації неповних дублікатів між фрагментами текстової інформації.

Інформатизація суспільства, зростання соціальної ролі особистості та інтелектуальності її праці в умовах швидких трансформацій техніки та технологій потребують постійного розвитку та модернізації освітнього середовища для формування та підтримки актуальної професійної освіти впродовж всього життя для кожної людини. Знання та інформація в інформаційному суспільстві стають головним інтелектуальним ресурсом, втім як об'єм і темпи накопичення знань безперервно та різко зростають. Розглянуто проблему створення освітнього середовища навчального закладу та його вплив на якість і ефективність освіти. Освітнє середовище визначено як сукупність умов, що впливають на розвиток і формування здібностей, потреб, інтересів, свідомості особистості в загальному об'єктному просторі. Сучасна комп'ютеризація освіти базується переважно на інформаційному підході, залишаючись за суттю на "ручному" управлінні навчанням, що не надає можливість повною мірою індивідуалізувати цей процес. На зміну традиційним цілям навчання у вигляді сформованих знань, умінь і навичок, приходить компетентнісний підхід (competency approach), центральним поняттям якого є компетенція. Наведено класифікацію дидактичних систем навчання в координатах параметрів: спрямованість процесу навчання (розсіяний - спрямований), управління процесом (ручне - автоматичне), характер управління (розімкнений - замкнений), що є основою для цілеспрямованого проектування інформаційних систем навчання з заданими характеристиками за рівнем набуття компетенцій. На базі схеми навчання Л. А. Растригіна розроблено модель комунікації носія знань і тих, хто навчається, в системі комп'ютерного навчання, яка містить параметри рівня засвоєння знань і характеристики учня з прив'язкою до тривалості вивчення дисципліни, що надає можливість розробляти й оцінювати індивідуальну траєкторію навчання.

Розглянуто дослідження можливостей застосування латентного семантичного аналізу для задач ідентифікації предметних наукових просторів та виявлення повноти висвітлення результатів дисертаційних досліджень здобувачами наукового ступеня. Побудовано ймовірнісну тематичну модель, яка надає можливість виконати кластеризацію публікацій науковців за науковими напрямами з урахуванням мережі цитування, що є важливим кроком для розв'язування задачі ідентифікації предметних наукових просторів. В результаті побудови моделі вирішено проблему зростання нестабільності кластеризації графу цитування у зв'язку зі зменшенням кількості кластерів. Ця проблема виникає при об'єднанні кластерів, побудованих на основі кластеризації графу цитування з урахуванням подібності анотацій наукових публікацій. Описано представлення текстових документів на базі ймовірнісної тематичної моделі (ЙТМ) Із використанням n-грамів. Побудовано ЙТМ для задачі встановлення повноти висвітлення матеріалів дисертаційних досліджень автора в його наукових публікаціях. Розраховано наближені значення порогових коефіцієнтів, які визначають чи враховані в статтях автора положення, які відображені в тексті автореферату дисертації. Проведено навчання ЙТМ за публікаціями автора на основі інструменту BigARTM. Використовуючи навчену модель і спеціальний регуляризатор знайдено матрицю належності тем, які визначаються сегментами авторефератів дисертації автора до документів, які визначаються публікаціями автора. Розглянуто важливі аспекти можливостей застосування латентного семантичного аналізу для задач ідентифікації предметних наукових просторів і виявлення повноти висвітлення результатів дисертаційних досліджень здобувачами наукового ступеня.

This paper describes the basic conceptual apparatus required to form information spaces for scientific activity subjects. Set models have been built to identify collective and individual scientific activity subjects, including information on the subjects' publication citations, their abstracts, as well as their indicators in scientometric databases, etc. A conceptual scheme of interaction between collective and individual scientific activity subjects has been described, taking into consideration the dynamics of their productivity. A method has been proposed to form the information spaces for the collective and individual scientific activity subjects such as higher education establishments and scientists. The method involves a series of stages to identify and construct citation and scientific cooperation networks, to form subject scientific spaces, and, based on them, to devise methods in order to quantify productivity. The results of methods application form the components of the relevant information spaces of scientific activity subjects. The spaces to be built could be used to solve the task of selecting subjects for the implementation of joint scientific and educational projects. In addition, these spaces could be applied to form the organizational and functional framework of the collective scientific activity subjects, including their structural units, which would contribute to ensuring their stable development. Creating the information spaces of scientific activity subjects underlies resolving those issues that would stimulate investment in research and innovation, strengthen cooperation between universities, improve the efficiency and productivity of the scientific enterprise. It has been confirmed experimentally that the potential of a collective subject of scientific activity, including individual subjects, the rate of change of identifiers of whom is positive, would have a non-negative potential. A rate of change in the normalized indicators of identifiers of individual and collective scientific activity subjects has been calculated for the period from January 2019 to December 2020 for three higher education establishments.

The methods for identification of near-duplicates in electronic scientific papers, which include the content of the same type, for example, text data, mathematical formulas, numerical data, etc. were described. For text data, the method of locally sensitive hashing with the finding of Hamming distance between the elements of indices of electronic scientific papers was formalized. If Hamming distance exceeds a fixed numerical threshold, a scientific paper contains a near-duplicate. For numerical data, sub-sequences for each scientific work are formed and the proximity between the papers is determined as the Euclidian distance between the vectors consisting of the numbers of these subsequences. To compare mathematical formulas, the method for comparing the sample of formulas is used and the names of variables are compared. To identify near-duplicates in graphic information, two directions are separated: finding key points in the image and applying locally sensitive hashing for individual pixels of the image. Since scientific papers often include such objects as schemes and diagrams, subscriptions to them are examined separately using the methods for comparing text information. The combined method for identification of near-duplicates in electronic scientific papers, which combines the methods for identification of near-duplicates of various types of data, was proposed. To implement the combined method for the identification of near-duplicates in electronic scientific papers, an information-analytical system that processes scientific materials depending on the content type was devised. This makes it possible to qualitatively identify near-duplicates and as widely as possible identify possible abuses and plagiarism in electronic scientific papers: scientific articles, dissertations, monographs, conference materials, etc.

A study of the functioning of reed switches under the influence of a magnetic field created by a current in a conductor in a transient mode with the presence of an aperiodic component has been carried out. A well-known method for determining current using reed switches was implemented. At the same time, it was determined that the originally formulated method did not give the required result within the limits of errors. This is most likely due to the peculiarities of the mechanism of movement of the reed switch contacts. Alternatively, the measurements were taken to take the return currents instead of the pick-up currents and the time between the return times. They are more stable. Simulation is performed, experimental determination of the value of surge current by measuring time is carried out. The main element of the created installation was the power transformer coil with low active and high inductive resistance. As part of the study, the reed switches were placed in a magnetic field with an aperiodic component, as in the transient mode. This study will show the applicability of reed switches for the construction of relay protection devices that will not need current transformers to obtain information about the primary current in the conductor. In the course of the research, it was found that the error in determining the magnitude of current was no more than 10 %. Using microprocessors, it is possible to build relay protection devices with a speed of up to 20 ms. This result makes it possible to build new devices. Since in the well-known developments, it was only said about determining the magnitude of current in a steady state. When building relay protection devices on reed switches, without using current transformers, it will be possible to build backup protections that duplicate not only the devices themselves, but also the primary measuring transformers with other sensitive elements. This will improve the reliability of the power supply.

This paper describes the conceptual apparatus for the formation of information spaces of executors of educational projects in a dynamic environment. A multiple model of identification of the executor of an educational project was developed, taking into consideration the competence approach and dynamics of the components of the information space. To assess the competencies of the executors of educational projects, three components are calculated: the grade of the executor's knowledge, the grade of the executor's performance, the grade of the executor's personal qualities. Based on the obtained grades, generalized assessments of the level of competence of each executor are formed. These grades for each executor of a particular educational project are used to determine the level of performance and potential of this project. To find a generalized grade of the project potential, the least square method was used to construct a regression line, which indicates a tendency to develop the competencies of project executors. The stages of building information spaces of executors of educational projects in a dynamic environment were proposed. The hypothesis of the study that the progressive dynamic development of educational project executors has an impact on the potential of these projects was verified experimentally. To verify the described construction method, ten educational projects, which were implemented in the period from 2014 to 2020, were selected. The results indicate that the grade of the competencies of project executors recorded at the time of completion of a project almost completely coincides with the grade of evaluators after completion of the projects. The ranks obtained after the final evaluation of projects and the ranks according to calculated performance grades coincide by 40 %. Evaluation of projects is mainly focused on the reputation and performance of executors and does not sufficiently take into consideration the transformation of the competencies of executors during the implementation of projects.

The innovative content of the components, stages, and results of the construction and implementation of the toolset, which provides a formalized assessment and choice of a rational scenario for reengineering implementation at a modern enterprise in the form of a target project, was displayed. The need for research is caused by the fact that the existing approaches to reengineering business processes in an application for construction enterprises require significant adjustments. The reengineering of a construction enterprise as a target project should be coordinated with the projects and works executed by a construction enterprise. The proposed analytical support makes it possible to determine for each of the construction enterprises an alternative to reengineering adapted for its needs. Modules as part of the proposed analytical support implement a single algorithm of unambiguously formalized substantiation of the construction enterprise renovation project - through a developer reengineering project. This toolset allows rationalizing and adjusting decisions on the coordination of determinative characteristics of the above project - the essence of changes, their duration, estimated cost, investment stages. The presented study provides a clearly formalized management technology for evaluating and selecting reengineering options, determining in advance the future benefits of reengineering transformations, namely, functional-technological, technological, technical, managerial, and economic changes. The created analytical support makes it possible to perform successful administrative support of a reengineering project. Its implementation will ensure an irreversible qualitative "jump" in the trajectory of the life cycle of an enterprise and expected strategic priorities.

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ