Рассмотрено применение фрактального анализа в сложных системах методов визуальной диагностики с целью расширения их диагностических возможностей путём повышения информативности и интеллектуального моделирования для снижения компонента субъективности как в восприятии, так и в интерпретации.

Мета дослідження - вивчити використання "сухого" голковколювання тригерних точок під ультразвуковим контролем в лікуванні міофасціального болю, підвищити доказовість пункційного лікування за візуальною верифікацією. Проведено аналіз сучасних і традиційних підходів до лікування міофасціального болю. В дослідження включили групу з 91 пацієнта з міофасціальними больовими синдромами різної локалізації, пролікованих за минулий рік за власною методикою у Центрі УЗД та інтервенційної сонографії клінічної лікарні "Феофанія". Вперше була візуалізована за допомогою ультразвукового дослідження тригерна точка, проведена пункційна терапія тригерних точок м'язів під ультразвуковим контролем. Досягнуто протибольовий ефект у 93,3 % пацієнтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.24 + Р715.41 + Р569.714.1

Рубрики:

Фізіологія і патофізіологія матки

Хвороби матки

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено технологію одержання новітніх біотехнологічних пробіотичних препаратів на основі попередньо відібраних та охарактеризованих штамів лактобацил і біфідобактерій, які мають антибактеріальну дію і високий рівень здатності збалансувати імунну відповідь при інфекційних і запальних захворюваннях бактеріального, вірусного та грибкового генезу шляхом індукції цитокінів різної природи. Створено експериментальні моделі для вивчення імуномодулювальної активності пробіотичних штамів лактобацил і біфідобактерій in vitro та in vivo. Встановлено, що пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus 1MB В-7279, L. casei IMB В-7280, Bifidobacterium animalis VKL та В. animalis VKB, а також різні композиції на основі цих пробіотичних штамів є перспективними для створення високоефективних імунобіотиків з антибактеріальною та імуномодулювальною дією для лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.

Цель работы - изучить влияние наноцерия на проантиоксидантный баланс в тканях слюнных желез у крыс с глутаматиндуцированным ожирением. На 48 крысах линии Вистар обоего пола проведено сравнительное исследование эффективности внутрижелудочного введения нанокристаллического диоксида церия в дозе 1 мг/кг на фоне глутаматиндуцированного ожирения. Определена общая активность NО-синтазы, содержание нитритов, ТБК-активных продуктов, окислительно-модифицированных белков, а также активность каталазы в гомогенате тканей слюнных желез крыс. Показано, что глутаматиндуцированное ожирение приводит к развитию окислительного стресса в слюнных железах крыс. На фоне дисбаланса про- -антиоксидантной систем в тканях слюнных желез крыс с глутаматиндуцированным ожирением, внутрижелудочное введение нанокристаллического диоксида церия значительно снижало, в сравнении с группой животных без коррекции, активность всех NO-синтаз и содержание нитрат-анионов. Таким образом, введение наноцерия способствует коррекции патологических изменений в слюнных железах, восстанавливает про- -антиоксидантное равновесие в тканях, предотвращая активацию NO-эргических систем.

Стрімко зростаюча тенденція до формування антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів обумовлює актуальність робіт, спрямованих на моніторинг їх чутливості до антибіотиків. Запальні захворювання пародонту, зокрема, пародонтит, супроводжуються хронічним персистуючим запальним процесом, що потребує застосування антибактеріальних препаратів. Більшість мікроорганізмів ротової порожнини містяться у складі біоплівки. Хронічний запальний процес і здатність до біоплівкоутворення є чинниками, що сприяють формуванню антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. Мета роботи - дослідити здатність до утворення біоплівки та наявність генів, асоційованих з утворенням біоплівки у антибіотикорезистентних біоплівкотвірних бактерій роду Staphylococcus, ізольованих із ротової порожнини хворих на пародонтит. Дослідження проведені на базі Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна) та Кошицького університету ветеринарії та фармації (Кошице, Словакія). Виділення ізолятів проведено у хворих на хронічний пародонтит із використанням диференційно діагностичних поживних середовищ; ідентифікацію проведено з використанням ENTERO-test, STREPTO-test, STAPHYLO-test. Хемотаксономічну ідентифікацію антибіотикорезистентних ізолятів виконували на пристрої Microflex LT (Bruker Daltonics Gmb, Lipsko, Nemecko) Flex Control (verzia 3.0). Здатність до біоплівкоутворення вивчено способом культивування у пластикових чашках Петрі, з подальшим фарбуванням біоплівки 0,1 % розчином кристал віолету та спектрометричним визначенням оптичної густини спиртового розчину після відмивання етиловим спиртом. Чутливість бактерій до антибіотиків і мікроскопічних грибів визначено дискодифузійним методом відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 16.04.2007 N 167 та EUCAST (Європейський комітет з тестування сприйнятливості до антимікробних препаратів). Наявність генів icaA, icaD, icaC, icaB, agrA, srtA виявляли за допомогою двох мультиплексних полімеразних ланцюгових реакцій (мПЛР). Ген 16S рРНК і ген icaR ампліфіковано за допомогою окремої ПЛР. Висновки: встановлено, що у мікробіоценозі ротової порожнини у разі хронічного пародонту домінують мікробні асоціації, у складі яких переважають бактерії роду Staphylococcus, більшість з яких має здатність до утворення біоплівки та стійкість до ряду антибіотиків.