Проведены исследования влияния электромагнитного поля высоковольтной линии электропередачи (ЛЭП) (750 кВ, 50 Гц) на рельсовые цепи и автоматическую локомотивную сигнализацию непрерывного действия (АЛСН) с сигнальным током 50 Гц на участках сближения и пересечения с ЛЭП, а также предложить возможные методы повышения помехозащищенности АЛСН. Измерения проведены как средствами вагон-лаборатории, так и непосредственно на рельсовых линиях. В процессе исследований измеряли напряженность электрического поля в диапазоне промышленной частоты непосредственно под ЛЭП и по мере удаления от нее по железнодорожному пути, а также временные зависимости кодов АЛСН с частотой сигнального тока 50 Гц непосредственно под ЛЭП и на удалении от нее в отсутствии поезда и при его прохождении. Проведен анализ основных причин возникновения сбоев и отказов в работе АЛСН. Рассмотрены возможные методы повышения помехозащищенности АЛСН. Измерены напряженность электрического поля в диапазоне промышленной частоты непосредственно под ЛЭП и по мере удаления от нее по железнодорожному пути, а также временные зависимости кодов АЛСН с частотой сигнального тока 50 Гц непосредственно под ЛЭП и на удалении от нее в отсутствии поезда и при его прохождении. Обнаружено, что коды АЛСН в рельсовых цепях под ЛЭП сильно искажены, что, как показывают измерения напряженности электрического поля, может быть объяснено влиянием электромагнитного поля линии электропередачи на рельсовые цепи. Рассмотрены возможные методы повышения безопасности АЛСН путем повышения достоверности передачи сигналов с пути на локомотив.

Існуючу систему автоматичної локомотивної сигналізації (АЛС) було розроблено в кінці минулого століття. У даній системі використовується принцип числового коду, реалізований на базі релейної техніки, у зв'язку з чим вона схильна до впливу різних перешкод. Відомо, що частотна і фазова модуляція сигналу має вищу завадостійкість у порівнянні з амплітудною модуляцією. Мета роботи - дослідити можливість застосування частотних методів, таких як розкладання в ряд Фур'є та вейвлет-перетворення для вилучення із сигналів АЛС інформаційної складової про прийнятий код за умов дії різних перешкод. За допомогою дослідження сигналу в частотній області можна витягти інформацію, недоступну в тимчасовому поданні сигналу. Для цієї мети було використано вейвлет-перетворення, яке надає змогу представляти локальні особливості сигналу та забезпечувати частотно-часове розкладання відразу у двох просторах. Завдяки високій точності представлення сигналу з'являється можливість аналізувати тимчасову локалізацію спектральних компонентів і виключити складові перешкод, навіть у разі збігу частоти перешкоди з частотою сигналу. Для порівняння інформативності методів розкладання Фур'є та вейвлет-перетворення було досліджено за допомогою програмного пакету MATLAB еталонний та зашумленний сигнал коду зеленого вогню. Докладний аналіз одержаних спектральних характеристик показав, що вейвлет-перетворення надає більш коректну дешифрацію сигналу. Заміна електромагнітних реле в системі АЛС на мікропроцесорну апаратуру передбачає застосування будь-якого математичного інструменту для дешифрування коду з метою одержання про нього додаткової інформації. Найчастіше, як математичний інструмент, використовується класичне перетворення Фуріє. Але, в силу наявності ряду недоліків в даному методі, було запропоновано використовувати вейвлет-перетворення, яке має ряд переваг і враховує недоліки перетворення Фур'є. Наведений метод дослідження кодового сигналу можна покласти в основу розробки динамічної моделі приймача і дешифратора АЛС із використанням модуля цифрової обробки, що надасть змогу підвищити надійність і достовірність вилучення інформаційної складової коду.

Проведено дослідження і аналіз конструкції підвісок: а саме - стійкості арочних комбінованих мостових систем із гнучкими похилими підвісками, які перетинають один одного як мінімум двічі. Необхідно зробити порівняльний аналіз із іншими видами конструкцій підвісок. Досліджено велику кількість параметрів, які визначають їх вплив на розподіл зусиль в арці. У підсумку для всіх параметрів визначаються оптимальні значення. На основі цих оптимальних значень розробляються рекомендації щодо проектування, які слугуватимуть оптимізації проектування арочної системи. У дослідженні цієї проблеми використано тривимірну модель кінцевих елементів та експериментальним шляхом визначають найкраще рішення для автомобільного мосту з прольотом 100 метрів, що складається з двох сталевих арок, розташованих на дорозі з двома смугами руху, та середнього трафіку. Розрахунок віртуального прототипу моделі здійснюється методом кінцевих елементів у програмному комплексі Midas Civil. У дослідженні балки моста бетонна затяжка представляється кращим рішенням, враховуючи роботу конструкції сітчастих арок. Але економічні переваги, засновані на полегшеному монтажі, можуть призвести до того, що стальна або композитна балки моста будуть кращою альтернативою. Проектні вимоги та місцеві умови кожного конкретного мосту будуть визначати кращий економічний ефект при проектуванні. Для забезпечення комфортності пасажирів, стабільності та безперервності руху шляху зменшуються деформації мостових конструкцій. Сітчаста арка являє собою жорстку конструкцію з невеликими відхиленнями і тому задовольняє вимогам навіть для високошвидкісних залізничних доріг. Сітчасті арочні мости з бетонною затяжкою зазвичай економлять більше половини сталі, необхідної для зв'язку арки з вертикальними підвісками та бетонною затяжкою. За результатами дослідження конструктивні рекомендації, призводять до економії близько 60 % конструкційної сталі, в порівнянні зі звичайними комбінованими арочними мостами з вертикальними підвісками.