Індекс рубрикатора НБУВ: В379.273

Рубрики:

Магнітні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.273

Рубрики:

Магнітні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.273.4

Рубрики:

Феримагнетизм. Ферити

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості сучасного законодавства про рекламу в Україні. Виділено рекламно-інформаційні засоби, що впливають на прийняття рішень про купівлю товарів. Наведено результати опитування споживачів з метою виявлення домінуючих джерел інформації і реклами лікарських препаратів, їх ставлення до реклами лікарських засобів та враження від реклами окремих препаратів. Наведено рівні запам'ятовування та впізнавання реклами: спонтанний (непідказаний), підказаний, тахістоскопічний. Визначено лікарські препарати, рекламу яких пам'ятають споживачі.

З метою забезпечення доступності населення до ефективних, якісних та безпечних лікарських засобів проведено аналіз асортименту представлених на фармацевтичному ринку України препаратів, що сприяють відмові від тютюнопаління, за АТС-класифікацією та країнами-виробниками. У разі нікотинової залежності використовують 2 види терапії: нікотинозамісну терапію і терапію з використанням лікарських засобів, що не містять нікотину. У ході досліджень встановлено, що в Україні зареєстровано 11 торгових назв препаратів для лікування нікотинової залежності, серед яких 8 нікотиновмісних препаратів, (1 препарат містить цитизин, 1 - вареніклін та 1 гомеопатичний препарат), що випускаються 5 країнами-виробниками. Встановлено, що більшість препаратів, які сприяють відмові від тютюнопаління, на ринку України представлені іноземними виробниками. Більшість асортименту лікарських препаратів для лікування нікотинової залежності складають імпортні препарати фармацевтичних компаній McNeil, AB (Швеція), Novartis Consumer Health, S.A. (Швейцарія), Sopharma (Болгарія), Pfizer (США). Проведено аналіз препаратів, що сприяють відмові від тютюнопаління, за лікарськими формами. Лікарські засоби для лікування нікотинової залежності представлені на ринку України у вигляді таких лікарських форм, як гумки жувальні, таблетки, пластирі трансдермальні та гранули. За одержаними максимальними показниками розроблено асортиментний контур цільового сегменту фармацевтичного ринку препаратів, що сприяють відмові від тютюнопаління (макроконтур). Макроконтур цільового сегменту ринку можна використати для вивчення асортименту окремої аптеки (мікроконтур) з метою можливості поповнення асортиментних портфелів.

Проаналізовано й узагальнено положення нормативно-правових актів, що регулюють рецептурний і безрецептурний обіг лікарських засобів (ЛЗ) в Україні. Причинами порушень рецептурного відпуску препаратів є проблема всієї системи охорони здоров'я та проблема недостатнього контролю за професійною діяльністю лікарів та фармацевтичних працівників, що потребує комплексного підходу до цього питання з боку уряду. Встановлено, що чинне законодавство потребує чіткого врегулювання питань виписування рецептів. З метою регулювання рецептурного обігу наркотичних, психотропних засобів і прекурсорів необхідно посилити відповідальність фармацевтичних працівників за відпуск рецептурних ЛЗ без рецептів та відповідальність лікарів за неправильно виписані рецепти. Вивчено ставлення фахівців охорони здоров'я до рецептурного відпуску ЛЗ в Україні. За результатами опитування провізорів (фармацевтів) встановлено, що переважна більшість фахівців змушена постійно в своїй професійній діяльності відпускати рецептурні ЛЗ без рецептів. При цьому вони розуміють соціальну небезпеку, яку викликають порушення правил відпуску з аптек ЛЗ, якими зловживають наркозалежні. Зроблено оцінку думок фахівців щодо причин порушень правил відпуску ЛЗ та частоти перевірок аптек з боку правоохоронних органів.

На підставі опитування населення вивчено варіанти послідовності лікарських призначень в Україні. Встановлено, що значна частина лікарських призначень проводиться коректно. Так, 77,5 % респондентів заявили, що лікарським призначенням передують клінічні лабораторні дослідження. Незважаючи на успіхи генетичних технологій і їх активне застосування в практичній охороні здоров'я, навіть за досить повного попереднього обстеження, частина лікарських призначень виконується без урахування генетичного поліморфізму. Це також може створити суттєві перешкоди для ефективності лікування. Впровадження фармакогенетичного тестування в клінічну практику сприятиме розвитку персоніфікованої медицини з подальшим підвищенням ефективності та безпеки фармакотерапії.

Актуальність ефективної та безпечної фармакотерапії зумовлена високою частотою побічних ефектів лікарських засобів (ЛЗ), однією з причин яких є генетичний поліморфізм. Для його оцінки проводять генетичне тестування, на підставі якого виконуються лікарські призначення. Мета роботи - вивчення суб'єктивної оцінки причин виникнення побічних ефектів ЛЗ у населення України для приблизної оцінки потенційних споживачів генетичних тестів. Як інструмент аналізу було використано спеціально розроблену анкету. У дослідженні взяли участь 3143 респонденти. Показано, що найчастіше суб'єктивними причинами розвитку побічних ефектів, на думку респондентів, було: неознайомлення і нерозуміння вивчення інструкції щодо застосування ЛЗ, можливі генетичні особливості, застосування декількох препаратів одночасно, фальсифікація препаратів. Висновки: необхідна розробка алгоритму з впровадження системи заходів, спрямованих на підвищення інформованості про потенційні засоби зниження побічних ефектів ЛЗ, зокрема, проведення генетичного тестування.

Вивчення проведення фармакогенетичного тестування в Україні на прикладі гена CYP2B6, який бере участь у метаболізмі нікотину, є актуальною і соціально значущою проблемою. Мета роботи - визначення потенційної вибірки серед жителів України, для якої терапевтичний ефект лікування нікотинової залежності бупропіоном буде найбільш ефективним з урахуванням поліморфізму гена CYP2B6. Генотипування учасників дослідження щодо поліморфізму CYP2B6 (rs3745274) здійснювалося з використанням полімеразної ланцюгової реакції. Крім генотипування учасники дослідження заповнювали анкети, в яких було відображено їх соціодемографічні дані, а також особливості способу життя, тривалості та частоти паління. В ході проведених досліджень встановлено, що приблизно 7 % населення має генетичний варіант CYP2B6, який сприяє палінню. Ці ж особи є потенційною цільовою аудиторією для проведення персоналізованої терапії. Висновки: доцільним для призначення фармакотерапії є проведення фармакогенетичного тестування, що у подальшому надасть змогу знизити вартість лікування і ризик розвитку побічних ефектів.