Досліджено вплив зміни технологічних параметрів на зміни властивостей зміцненого шару сталі 38Х2МЮА. Встановлено, що глибина азотованого шару становить 40 - 650 мкм, поверхнева твердість - 6,5 - 10 ГПа азотування за температур 500 - 560 °C і тривалості 20 - 80 год. Одержано математичні моделі значень глибини шару і поверхневої твердості залежно від змін температури та тривалості газового азотування.

Досліджено вплив режимів зміцнювальної комбінованої обробки на зміну властивостей поверхневого шару конструкційної сталі. Показано, що товщина зміцненого шару становить 0,18 - 0,69 мм за поверхневої твердості 10,5 - 12,5 ГПа. Одержано математичні моделі та номограми товщини зміцненого шару і твердості сталі залежно від технологічних параметрів комбінованої обробки. Знайдені залежності надають можливість визначати конкретні умови зміцнювальної обробки.

Досліджено технологічний процес одержання сплаву на основі заліза з ефектом пам'яті форми; обгрунтовано вибір хімічного складу сплаву; обрано режими термічної обробки. Показано, що запропонований сплав має високий ступінь відновлення форми за збереження таких важливих властивостей, як міцність, в'язкість, корозійна та окалиностійкість. Одержано математичні моделі впливу хімічного складу сплаву на межу міцності сплаву та значення ефекту пам'яті форми.

Індекс рубрикатора НБУВ: К651.61,27

Рубрики:

Азотування металів

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К651.643,351

Рубрики:

Дифузійне борування металів

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К651.61,27 + К222.043.661

Рубрики:

Азотування металів

Теорія азотування заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відповідно до критерію функціональної і параметричної надійності при конструкторсько-технологічному проектуванні корпусних деталей були поставлені та вирішені наступні задачі: ідентифікація браку литих деталей двигунів внутрішнього згорання; виявлення "вузьких" місць у конструкції деталі з технологічної точки зору; моделювання напружено-деформованого стану литих деталей; моделювання процесів кристалізації; виявлення факторів формування залишкових напружень на етапі виготовлення литих деталей. Розглядається вирішення вищезазначених питань з метою забезпечення якості першого об'єкта дослідження - чавунної литої деталі блоку циліндрів рядного чотирициліндрового бензинового двигуна об'ємом 1,4 дм3 для автомобілів DAEWOO SENS. Для вирішення поставленої проблеми, пов'язаної з кристалізацією металу, були проведені дослідження процесів затвердіння литих деталей блоку циліндра. Обрана система автоматизованого моделювання ливарних процесів LVMFlow. Рівняння моделі розв'язувались методом скінченних різниць (FDM) на регулярній прямокутній різницевій сітці. Отримані результати підтверджуються висновками про можливість зниження металоємності виливки і зміни технічних умов її виготовлення. За результатами проведених досліджень були розроблені рекомендації, спрямовані на стабілізацію характеристик сплаву, зниження металоємності ливарної форми та зміни технічних умов щодо дефектності даного виду виливок. Надані рекомендації щодо зміни конфігурації перегородки з метою зниження металоємності виливки та рекомендації щодо зміни технічних умов на дефекти виливки, що проявляються на стінках і перетинах ливарного блок-картера 4ЧН12/14. Встановлено, що для ливарних дефектів типу несуцільності визначається максимальний розмір і перевизначаються контрольовані місця.

Індекс рубрикатора НБУВ: К722.536.016

Рубрики:

Зміцнювання, термічна обробка металорізальних інструментів

Шифр НБУВ: Ж23022 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним з ефективних способів зниження крихкості боридних шарів є формування шарів з композиційною структурою. Для утворення композиційної структури дифузійного шару пропонується сформувати крім боридів, декілька додаткових фаз, які розташовані у шарі довільно або впорядковано. Для цього зразки зі сталі 38Х2МЮА зміцнювали комплексною хіміко-термічною обробкою, а саме, здійснювали борування після цементації або нітроцементації. Аналіз мікроструктур показав, що після різних режимів поверхневого зміцнення сталі, можна стверджувати, що комплексна хіміко-термічна обробка призводить до формування композиційної структури сталі з подрібненням боридів у прошарку, дисперсність яких збільшується з підвищенням температури дифузійного насичення. Встановлено, що шар боридів витісняє вглиб сталі вуглець, який знаходився у прошарку, зміцненому за методом цементації (нітроцементації). За рахунок попередньої зміцнювальної обробки за методом цементації (нітроцементації) відбувається формування боридних голок із заокругленими краями та подальшим їх подрібненням вглиб дифузійного шару, що пов'язано з наявністю великої кількості карбідів (нітридів, карбонітридів) у поверхневому шарі, які не надають можливості зростати голкам боридів у напрямку, перпендикулярному до поверхні зразків за рахунок їх великої щільності. Подрібнення та заокруглення боридних голок має позитивний вплив на подальшу експлуатацію виробу саме тим, що надає можливість усунути концентратори напружень та локальні зони, які можуть бути причиною появи тріщини за наявності гострих голок, та знижує поверхневу крихкість завдяки формуванню подрібненої композиційної структури.