Вирощування рослин у космічних відновлювальних оранжереях є актуальним для підтримки систем життєзабезпечення космонавтів у тривалих польотах. Однак відомо, що космічні фактори впливають на експресію генів, що регулюються системами, чутливими до цих факторів. На борту космічних апаратів ризик генетичних перебудов підвищується і, тому слід очікувати деяких змін у ДНК. Як наслідок, бактерії можуть проявляти нові властивості, наприклад, фітопатогенні. З попереднього досвіду відомо, що бактерії посилюють внутрішню колонізацію коренів рису під час космічного польоту. Для розуміння цих даних, а також передбачення підвищеної агресивності бактерій по відношенню до рослини-господаря необхідно на моделях вивчати молекулярно-генетичні взаємодії рослини з бактеріями, які відбуваються під впливом фізичних факторів. Гени, що кодують бактеріальні пектинази, є зручною моделлю для вирішення взаємопов'язаних завдань стосовно взаємодій рослини з бактеріями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*891

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*731.60 + П127.31

Рубрики:

Загальна ботаніка

Обмін речовин і живлення культурних рослин

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*871

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-273.162.3

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено часовий, просторовий, літофаціальний і фаціальний розподіли золота в осадових комплексах України, а також основні його генетичні типи. Виявлено особливості гранулометрії, морфології, внутрішньої будови і хімічного складу мінералу.

Установлены временное, пространственное, литофациальное и фациальное распределения золота в осадочных комплексах Украины, а также основные его генетические типы. Выявлены особенности гранулометрии, морфологии, внутреннего строения и химического состава минерала.

The temporai, spaciai, iithofaciai and faciai goid distribution and its principai geneticai types in sedimentary compiexes of the Ukraine were ascertained. The pecuiiarities of goid granuiometry, morphoiogy, internai structure and chemicai compositionwas reveaied.

Розглянуто вплив промивної рідини на якість цементації родовища Роменська в Дніпровсько-Донецькій долині. Наведено порівняльні дослідження технологічних характеристик тампонажних систем і мікрокремнезему - домішки DBM-1 і природного цеоліту DBM-2 і вплив суміші на цемент і формування мікроструктури. Висвітлено досвід роботи та результати, одержані промисловим застосуванням буферних систем різного складу в процесі буріння свердловин на Анастасівському родовищі ПАТ "Укрнафта".

Висвітлено проблему запровадження у геологічну практику цільових експертних систем (ЦЕС) геологічного спрямування, що базуються на принципах цільового комплексного моделювання геологічних об'єктів на основі сучасних комп'ютерних технологій з перспективою запровадження штучного інтелекту. Методологічною основою ЦЕС є комплексна оцінка геологічного середовища шляхом побудови комплексної моделі визначеної спрямованості.

Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) є ідеальними кандидатами для відновлення тканин та імуномодуляції під час клітинної терапії. Мета роботи - вивчити виживання трансплантованих МСК Вартонових драглів пуповини людини (МСК-ВД) на моделі експериментального остеоартрозу у щурів (введення клітин в колінний суглоб), та дослідити вплив колагенового матриксу на виживання МСК-ВД in vivo. Методи. Виділення і культивування МСК-ВД in vitro. Імунологічне фенотипування мультиплікованих МСК-ВД проведено за допомогою проточної цитофлуорометрії. Збереження трансплантованих клітин вивчали за допомогою ПЛР, що виявляє специфічні для людини послідовності в геномній ДНК, ізольованій з тканин тварин. Використано індивідуальні та вирощені на матриксі МСК-ВД, ПЛР показало, що альфа-сателітна ДНК людини в пошкодженому суглобі у імунокомпетентних травмованих тварин виявлялась за добу. У колагеновому матриксі (в моделі підшкірної імплантації) ДНК людини була виявлена на 5, але не детектувалась на 12 добу. Висновки: за результатами ПЛР МСК-ВД виживали у тварин з остеоартритом протягом нетривалого часу. Колагеновий матрикс збільшував тривалість перебування МСК-ВД у реципієнтів. МСК-ВД можуть розглядатися як перспективне джерело клітин для лікування остеоартриту у людини.

Мезенхімальні стовбурові клітини Вартонового студня пуповини людини (МСК-ВС) мають значну перевагу і потенціал у лікуванні захворювань центральної нервової системи (ЦНС) і можуть стати новою альтернативною терапією для розсіяного склерозу (РС). Мета роботи - вивчити виживання і розподіл МСК-ВС в ЦНС щурів з ЕAЕ після субокціпітальної трансплантації. У дослідженні застосовано методи: виділення і культивування МСК-ВС in vitro, імунологічне фенотипування за методом проточної цитофлюориметрії, індукція ЕАЕ, інтратекальне введення МСК в ЦНС щурів лінії Wistar з ЕАЕ, індукованим гомогенатом спинного мозку (ГСМ). Виживання МСК-ВС в ЦНС щурів оцінювали за допомогою виявлення людської альфа-сателітної ДНК у зразках тканин і спинномозковій рідині (СМР) на 2, 3, 4, та 5 дні за допомогою ПЛР. ПЛР-аналіз для альфа-сателітних послідовностей показав, що ДНК людини виявлялася протягом 5-ти днів після інтратекального введення, на піку симптомів. Було показано, що трансплантовані ксеногенні МСК-ВС мігрували через СМР в різні сегменти спинного мозку. Висновки: одержані результати надають змогу припустити, що МСК-ВС, введені інтратекально, можуть мігрувати зі струмом СМР в різні відділи ЦНС і перебувати в них протягом першого тижня після трансплантації на піку захворювання ЕAЕ в ксеногенному варіанті без імуносупресії. МСК-ВС можна розглядати як джерело клітин для доставки терапевтичних молекул для лікування запальних захворювань ЦНС.

Індекс рубрикатора НБУВ: И131.043

Рубрики:

Тампонаж свердловин. Цементація свердловин

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ