Ключ. слова: thyroid cancer, radioiodine, kinetics
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12-5

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что 66 детей, больных с дифференцированным раком щитовидной железы, проходили лечение радиойодом после тиреоидэктомии. Лечебные активности составили от 370 до 5 600 МБк. Больные разделены на три группы согласно данным сцинтиграфии: с остаточной тканью щитовидной железы (25 - І группа), с метастазами в лимфатических узлах (15 - ІІ группа), с метастатическими поражениями легких (26 - ІІІ группа). Цель работы - определить, как величина активности влияет на количество курсов радиойодтерапии, необходимых для полной абляции остаточной ткани щитовидной железы и всех очагов метастазирования. В конкретном интервале терапевтической активности определено относительное количество больных, у которых была достигнута полная абляция после первого курса лечения (f). Проанализирована зависимость f от значений терапевтической активности. В группах с метастатическими поражениями в лимфатических узлах и легких оценена зависимость количества курсов до полной абляции тиреоидной ткани как функция величины активности. В І группе f фактически принимает постоянное значение 0,55 в диапазоне активности от 400 до 2 500 МБк, затем f возрастает до 1 и не меняется при дальнейшем повышении активности. После проведения нелинейного регрессионного анализа установлено, что в ІІІ группе чем выше первая терапевтическая активность, тем меньшее количество курсов необходимо до полной абляции. Таким образом, величину активности 2 500 МБк можно считать оптимальным значением для абляции остаточной ткани щитовидной железы при отсутствии метастатических поражений. При наличии метастатических поражений в лимфатических

узлах и легких величина активности при первом курсе радиойодтерапии с целью минимизации количества курсов должна быть не менее 4 000 МБк.

Цель работы: определить корреляцию между величиной первой терапевтической активности и количеством курсов радиойодтерапии, необходимых для разрушения всех метастазов, а также оценить влияние длительности перерыва между курсами на их количество. 27 больных с дифференцированным раком щитовидной железы и наличием метастатических поражений легких проходили радиойодтерапию после тиреоидэктомии. Значения лечебной активности радиойодтерапии колебались от 1 600 до 7 980 МБк, количество курсов до полного разрушения метастазов составило 1 - 10. Перерыв между 1 и 2-м курсом составил от 3,5 до 11,5 месяцев. Проведен регрессионный анализ данных, в результате которого предложена экспоненциальная функция зависимости количества курсов радиойодтерапии, необходимых до полного уничтожения всех метастазов, от значения первой и второй активности радиойода и перерыва между курсами. Показано, что величина первой активности имеет наибольшее влияние на количество курсов радиойодтерапии: чем больше значение первой активности, тем меньшее количество курсов необходимо для уничтожения метастазов. Даже при больших значениях активности вероятность иметь менее 3-х курсов мала. Согласно предложенной модели, в целях снижения числа курсов радиойодтерапии для полной аблации метастазов у больных дифференцированным раком щитовидной железы с метастазами в легкие первая терапевтическая активность должна быть порядка 6 000 МБк, а перерыв между курсами - порядка 10 месяцев. Согласно результатам исследования, первая и вторая лечебные активности радиойода при

радиойодтерапии больных с дифференцированным раком щитовидной железы и метастазами в легкие имеют решающее влияние на количество курсов, необходимых для полного уничтожения всех метастатических поражений.

Ключ. слова: рак щитовидної залози, метастази, 131"I, кінетика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-52 + Р569.413-52

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М330.104

Рубрики:

Миття шерсті

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність отримання оцінки шкоди харчових продуктів для споживачів з хронічними захворюваннями або алергією, що важливо для запобігання можливому погіршенню перебігу захворювання або усунення гострої алергічної реакції організму людини на шкідливі інгредієнти, присутні в продукті. Заропоновано використовувати етикетки та упаковку харчових продуктів як первинні джерела інформації про харчовий продукт, яка є доступною для споживача. Показано, що друкована інформація на упаковках українських харчових продуктів відповідає вимогам закону "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", а маркування на етикетках харчових продуктів представлено у текстово-графічному вигляді. Використано згорткові нейронні мережі для текстово-графічної обробки інформації. Запропоновано та обгрунтовано структуру системи виявлення та аналізу текстово-графічної інформації складу продукції. Це розроблене мобільне програмне рішення.

В роботах [11, 15, 18] реалізовано розв'язувальні співвідношення та алгоритм методу блочних ітерацій розв'язання лінійних і нелінійних рівнянь напіваналітичним методом скінченних елементів (МСЕ) для криволінійних неоднорідних призматичних тіл. У роботі [1] виконано числове дослідження збіжності розв'язання, розглянуто широке коло тестових задач для тіл із плавно та стрибкоподібно мінливим фізичними та геометричними характеристиками в пружній та пружно-пластичній постановці. В [21] для підтвердження достовірності одержуваних результатів на основі напіваналітичного МСЕ, показано ефективність застосування даного підходу для розрахунку криволінійних неоднорідних призматичних об'єктів. Розв'язання контрольних задач теорії пружності, термопружності та термопластичності, а також задач формозміни надає можливість зробити висновок про достовірність результатів дослідження виділеного класу об'єктів на базі розробленої методики та реалізує її пакет прикладних програм. Використовуючи методику викладену в наведених вище роботах було виконано числовий аналіз напружено-деформованого стану просторового об'єкта, а саме дослідження впливу товщини фланця на характер розвитку зон пластичності в корпусній деталі. Слід відзначити, що застосування потовщеного фланця надало змогу локалізувати зону пластичності і її довжина в цьому випадку не перевищує половини довжини розтруба. У цьому випадку додаткова витрата матеріалу на виготовлення потовщеного фланця є цілком виправданою. Це призводить до зниження рівня пластичних деформацій і напружень у небезпечній області та забезпечує продовження терміну служби корпусної деталі.