У більшості з 87 обстежених дітей, які мешкали поблизу Чорнобиля, хворих на папілярний рак щитовидної залози, фолікулярну аденому або аутоімунний тиреоїдит, виявлено значні зміни ультраструктури нейтрофілів крові, які мають ряд спільних морфологічних ознак для різних форм тиреоїдної патології і деякі особливості залежно від типу захворювання. Найбільш значні субмікроскопічні зміни простежуються у хворих на рак щитовидної залози. Висловлено припущення, що зниження функції нейтрофілів, які належать до клітин-ефекторів протипухлинного імунітету, може бути одним із чинників, що сприяють розвитку радіаційних пухлин щитовидної залози.

Проведено вивчення особливостей процесу альтернативного сплайсинга іРНК гена CD44 в ракових клітинах щитовидної залози у дітей із зони радіоактивного забруднення. Картина експресії гена СD44 в ракових тканинах у дітей, що зазнали радіаційного опромінення, практично не відрізняється від спонтанного захворювання на рак. Тому ми констатуємо, що експресія гена CD44 in vivo не є первинним об'єктом радіаційного опромінення, і дерегуляція альтернативного сплайсинга іРНК гена CD44 є однією із складових канцерогенезу папілярного раку щитовидної залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.452-3

Рубрики:

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что 66 детей, больных с дифференцированным раком щитовидной железы, проходили лечение радиойодом после тиреоидэктомии. Лечебные активности составили от 370 до 5 600 МБк. Больные разделены на три группы согласно данным сцинтиграфии: с остаточной тканью щитовидной железы (25 - І группа), с метастазами в лимфатических узлах (15 - ІІ группа), с метастатическими поражениями легких (26 - ІІІ группа). Цель работы - определить, как величина активности влияет на количество курсов радиойодтерапии, необходимых для полной абляции остаточной ткани щитовидной железы и всех очагов метастазирования. В конкретном интервале терапевтической активности определено относительное количество больных, у которых была достигнута полная абляция после первого курса лечения (f). Проанализирована зависимость f от значений терапевтической активности. В группах с метастатическими поражениями в лимфатических узлах и легких оценена зависимость количества курсов до полной абляции тиреоидной ткани как функция величины активности. В І группе f фактически принимает постоянное значение 0,55 в диапазоне активности от 400 до 2 500 МБк, затем f возрастает до 1 и не меняется при дальнейшем повышении активности. После проведения нелинейного регрессионного анализа установлено, что в ІІІ группе чем выше первая терапевтическая активность, тем меньшее количество курсов необходимо до полной абляции. Таким образом, величину активности 2 500 МБк можно считать оптимальным значением для абляции остаточной ткани щитовидной железы при отсутствии метастатических поражений. При наличии метастатических поражений в лимфатических

узлах и легких величина активности при первом курсе радиойодтерапии с целью минимизации количества курсов должна быть не менее 4 000 МБк.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.452-59 + Р733.569.452-54

Рубрики:

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено рівні тривожності, емоційної врівноваженості, самопочуття, активності, настрою та індивідуально-психологічних рис особистості у 32-х дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози і їх зміни під впливом санаторно-курортної реабілітації (СКР), яка містить методи психокорекції. Виявлено, що серед цих дітей переважають пацієнти з ознаками екстраверсії, з високим і середнім рівнями тривоги та до 31 % - з емоційною неврівноваженістю; у них знижені самопочуття, активність, настрій; СКР з методами психокорекції сприятливо впливає на стан психоемоційної сфери: зменшується рівень тривоги, емоційної неврівноваженості, покращується самопочуття, активність, настрій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.452-43

Рубрики:

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучение структурно-функционального состояния (СФС) костной ткани (КТ) у детей в разные сроки после операции по поводу рака щитовидной железы (РЩЖ) и коррекция выявленных изменений применением курса санаторно-курортной реабилитации (СКР). Определены в динамике с помощью ультразвукового денситометра "Achills+" скорость распространения ультразвука (СРУ, м/сек) по кости, широкополосное ослабление ультразвука (ШОУ, дБ/МГц), индекс плотности (ИП, %) КТ у 32 детей, прибывших на санаторно-курортный этап реабилитации в разные сроки после операции по поводу РЩЖ. Выявлено, что у них имеет место нарушение СФС КТ. Комплекс СКР благотворно влияет на ультразвуковые показатели СФС КТ: увеличиваются СРУ, ШОУ, ИП. Также достоверно уменьшается количество детей с ИП ниже возрастных норм. В катамнезе, который изучен у 13 детей, сохраняется тенденция к улучшению ультразвуковых характеристик СФС КТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.452-59

Рубрики:

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.1-5 + Р733.415.12 + Р733.569.452-59

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів у дітей

Хвороби щитовидної залози у дітей

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані щодо пацієнтів дитячого та підліткового віку, оперованих з приводу доброякісних новоутворень щитовидної залози з 1981 по 1998 рр. в клініці Інституту ендокринології та обміну речовин. Виявлено вірогідне зростання відсотку пацієнтів даної групи, серед усіх оперованих в клініці протягом 1981 - 1985 рр. За морфологічними ознаками в останні роки вірогідно збільшилась частка вузлових форм зобу, переважно гетерогенної будови. Відзначено поступове зниження відсотку фолікулярних аденом, серед яких переважають пухлини гетерогенної будови (головним чином мікрофолікулярно-солідної). Доведено, що трьохетапне морфологічне дослідження новоутворень щитовидної залози - тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, експрес-гістологічного дослідження та остаточного гістологічного дослідження (ТАПБ, ЕГД, ОГД) - дозволяє підвищити відсоток виявлення папілярних карцином з 80 % за даними ТАПБ до 97 % за даними ЕГД. Запропоновано метод екстрафасціальної гемітиреоїдектомії, який дозволяє підвищити онкологічну радикальність під час операцій з приводу новоутворень щитовидної залози, завдяки чому не збільшується ризик специфічних післяопераційних ускладнень, що особливо важливо для хірургічного лікування пацієнтів дитячого та підліткового віку. Розроблено класифікацію операцій на щитовидній залозі, яка дозволяє адекватно визначати існуючі терміни відносно вікових груп пацієнтів та обсяг залишеної тиреоїдної тканини.

Досліджено проблеми діагностування та хірургічного лікування регіональних метастазів за умов папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) у дітей і підлітків з метою розробки протоколу адекватного хірургічного втручання на регіонарних колекторах лімфовідтоку та підвищення ефективності лікування хворих. Доведено, що обсяг оперативного втручання на лімфатичних колекторах лімфовідтоку повинен визначатися на підставі аналізу даних тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПК) і експрес-гістологічного дослідження (ЕГД) з урахуванням структурних, інвазійних особливостей ПТК, її розміру, локалізації в щитовидній залозі (ЩЗ) і метастатичного ураження лімфовузлів шиї різних відсіків. Відзначено, що за відсутності ознак ураження лімфатичних вузлів шиї на доопераційному та інтраопераційному етапах достатнім обсягом оперативного втручання за умов ПТК може бути тиреоїдектомія. Встановлено, що серединна систематична дисекція шиї, проведена за наявності відповідних показань (виявлення метастазів хоча б в одному лімфовузлі центрального відсіку за умов ТАПК чи ЕГД) покращувала показники післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131 і відповідно прогноз післяопераційного лікування пацієнтів. Виявлено, що за наявності метастазів радикальна бокова дисекція шиї у лімфатичні вузли окремих колекторів, доповнена серединною дисекцією, покращувала результати оперативного лікування. Доведено, що впровадження етапного ЕГД видалених лімфовузлів з урахуванням будови первинної пухлини та її локалізації в ЩЗ є важливим методом оцінювання метастатичного ураження лімфовузлів шиї, яке зумовило зниження (у 2,5 раза) відсотка пацієнтів з наявністю

регіонарних метастазів за даними післяопераційної сцинтиграфії з NAI-131. Рецидиви метастазів, видалені через 1 - 7 років після первинної операції, відрізнялися морфологічними ознаками вираженої прогресії злоякісного процесу.

Проведено обстеження 1500 дітей, які мешкають у різних за екологічною характеристикою районах, з яких 409 школярів склали групу порівняння. Досліджено залежність частоти гіперплазії щитовидної залози (ГЩЗ) у дітей у залежності від рівня забрудненості місцевості їх мешкання радіонуклідами та солями важких металів. Встановлено, що основні показники здоров'я дітей, які перебувають під впливом солей важких металів та малих доз радіації, гірші. Спостережено зниження показників здоров'я дітей за наявності у них ГЩЗ. Виявлено залежність тиреоїдної активності від рівня забрудненості місцевості солями важких металів та рівня радіації, а також ступеня ГЩЗ. Доведено, що порушення факторів клітинного та гуморального імунітету у дітей з ГЩЗ зумовлено рівнем забруднення місцевості мешкання та тиреоїдною активністю щитовидної залози. З'ясовано, що діти, які мешкають в екологічно несприятливій місцевості та мають ознаки порушення тиреоїдної активності, порушення імунітету, повинні включатися в групу ризику, а також підлягати диспансеризації. Обгрунтовано необхідність диференційованої корекції функціонального стану щитовидної залози, імунітету у дітей з екологічно несприятливого довкілля.

Наведено результати визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи та рівня гамма-аміномасляної кислоти у крові хворих дітей із захворюваннями щитовидної залози (аутоімунний тиреоїд, нетоксичний дифузний, вузловий, багатовузловий зоб, рак щитовидної залози), вивчено можливість зв'язку між ними. Розроблено додатковий метод діагностики наявності метастазів та/або рецидиву раку щитовидної залози у дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози. Встановлено існування субклінічного гіпотиреозу у 33,3 % хворих на нетоксичний дифузний зоб ІІ стадії, у 26,9 % - на аутоімунний тиреоїдит, у 23,1 % - на нетоксичний багатовузловий зоб, у 14,3 % - на нетоксичний вузловий зоб, у 18,9 % - на рак щитовидної залози. Під час дослідження концентрації ГАМК у плазмі крові встановлено різку активацію ГАМК-ергічної системи у дітей з доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитовидної залози, а також виражені порушення процесів медіаторного забезпечення ряду важливих функцій мозку, зокрема, антистресорної та нейроендокринної.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.452

Рубрики:

Пухлини щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

З’ясовано об’єктивні та суб’єктивні причини виконання органозберігальних операцій у пацієнтів дитячого та підліткового (на час аварії на ЧАЕС) віку. Доведено, що майже 40 % пацієнтів, яких прооперовано в клініці Інституту з приводу папілярної карциноми (ПК) щитовидної залози (ЩЗ) впродовж 1996 - 2012 рр., є особи із зазначеної когорти. При цьому, в 15,8 % таких випадків мало місце оперативне втручання органозберігального характеру, а їх розподіл за роками демонстрував вірогідну зростаючу лінійну тенденцію. Переважну більшість (94,6 %) недостатньо радикально прооперованих пухлин являли собою карциноми з низьким потенціалом злоякісності – мікрокарциноми та інкапсульовані ПК ЩЗ. Головна причина виконання органозберігальних операцій – неможливість встановити факт наявності карциноми на передопераційному (ТАПБ) чи інтраопераційному етапах діагностики. Не дивлячись на те, що ПК у групі спостереження були потенційно радіогенними, лише 33,5 % пацієнтів погодилися на проведення повторної радикальної операції, і детермінуючим фактором при цьому був розмір пухлини.

Проанализированы объективные и субъективные причины выполнения органосохраняющих операций у детей и подростков на момент аварии на ЧАЭС. Установлено, что почти 40 % пациентов, прооперированных в ИЭОВ по поводу папиллярной карциномы (ПК) щитовидной железы (ЩЖ) на протяжении 1996 - 2012 г., относятся к указанной возрастной группе. При этом у 15,8 % таких больных имело место оперативное вмешательство органосохраняющего характера, а их распределение по годам демонстрировало достоверную возрастающую линейную закономерность. У подавляющего большинства (94,6 %) недостаточно радикально прооперированных больных ПК представляли собой карциномы с низким потенциалом злокачественности – микрокарциномы и инкапсулированные опухоли. Главная причина выполнения органосохраняющих операций – невозможность установить факт наличия карциномы на предоперационном (ТАПБ) или интраоперационном этапах диагностики. Несмотря на то, что ПК в группе наблюдения были потенциально радиогенными, только 33,5 % пациентов согласились на проведение повторной радикальной операции, и детерминирующим фактом при этом являлся размер опухоли.

In this article the objective and subjective reasons of the organ-preserving operations in children and adolescents at the time of the Chernobyl accident were analyzed. It was proved that almost 40 % of patients with papillary thyroid carcinoma (PTC) operated in the clinic of the IEM during 1996-2012 years, there were persons from this cohort. However, in 15.8 % of such cases took place organ-preserving surgery. Distribution of these cases by years demonstrated significant increasing linear trend. The great majority (94.6 %) of insufficiently radical removed PTC were the carcinomas with low potential of malignancy – micro-PTCs and fully encapsulated PTCs. The main reason for the organ-preserving operations – the impossibility to identify the presence of carcinoma at the preoperative (TAB) or intraoperative stages of diagnostic. Despite the fact that PTC in the study group were potentially radioinduced, only 33.5 % of patients agreed to final thyroidectomy, and a determining factor in this was the size of the tumor.

За допомогою імуногістохімічної реакції з антитілами до кальцитоніну проведено порівняльний аналіз наявності парафолікулярних нейросекреторних C-клітин у папілярних карциномах дітей, які мешкали в найбільш і найменш забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) регіонах України та народились до чи після Чорнобильської катастрофи. З'ясовано, що C-клітинну гіперплазію виявляли лише в неінкапсульованих пухлинах і відзначали в ділянках солідної та фолікулярно-солідної будови безпосередньо в пухлині чи в зонах інвазійного росту. Така C-клітинна гіперплазія виявлялася в середньому в 32 % випадків і, за одержаними даними, вірогідно не відрізнялася в означених 4-х групах, тобто не була пов'язана з радіаційним опроміненням хворих внаслідок аварії на ЧАЕС у дитячому віці. Між тим, присутність C-клітин у пухлинній тканині папілярних карцином щитовидної залози дітей була асоційована з більш агресивною біологічною поведінкою зазначених карцином, оскільки саме у таких випадках частіше відзначали ознаки екстра- та інтратиреоїдного розповсюдження пухлини, судинної інвазії, метастази у лімфатичних вузлах шиї та віддалені метастази у легенях, що очевидно свідчить про можливе залучення паракринних механізмів до прогресування пухлинного процесу.

Підвищення ефективності лікування та ранньої діагностики злоякісних пухлин призвели до суттєвого збільшення термінів виживаності цих хворих. Доведено, що ризик появи онкологічного захворювання є вищим у осіб, які вже лікувалися від злоякісної пухлини. Пік розвитку других раків припадає на період близько 5 - 20 років від закінчення первинного лікування. Наведено клінічний випадок розвитку радіаційно-індукованого раку привушної залози через 20 років після комплексного лікування пацієнтки з приводу раку щитоподібної залози у ранньому періоді життя. Схема лікування включала поєднану променеву терапію: дистанційну гамма-терапію та радіойод-терапію. Таким чином, з точки зору радіобіології, не можна забувати про ушкоджувальну дію на дитячий організм іонізувальної радіації.

Рак щитовидной железы (ЩЖ) - патология, официально признана в качестве медицинских последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС). Для проведения своевременной профилактики онкозаболеваний необходима углубленная оценка состояния ЩЗ у детей с целью выявления патологических процессов на ранних этапах их формирования. Цель работы - оценить состояние ЩЗ по результатам лабораторного исследования детей из семей, которые постоянно проживают в Полесском и Иванковском районах Киевской области. Лабораторный и статистико-математический. В ходе углубленного лабораторного обследования ЩЖ были проанализированы результаты оценки состояния 201-го ребенка в возрасте 12 - 17 лет (101 мальчиков и 100 девочек). Патологические изменения со стороны ЩЖ выявлено у 90-та детей (44,8 % от числа обследованных), из них нарушения продукции гормонов ЩЖ (снижение уровня тироксина и/или повышение уровня трийодтиронина) зафиксировано в 80-ти случаях (39,8 % от всех обследованных детей), преимущественно у мальчиков (65,0 %). При этом отсутствовала адекватная продукция тиреотропного гормона гипофиза. Иммунопатологические процессы в ЩЖ регистрировались в 14-ти случаях (7,0 % от числа обследованных детей), главным образом у девочек (71,4 % случаев), при этом, в 4-х - наблюдалось нарушение продукции гормонов. В 79,6 % обследованных детей регистрировался уровень гомоцистеина в крови более 8,0 мкмоль/л. Выводы: углубленное лабораторное обследование детей с обязательным определением уровня ТТГ, ТГ, Т3, Т4 выявило у них серьезные нарушения со стороны системы гипофиз - ЩЗ, преимущественно в группе мальчиков.