Мета роботи - оцінка доступності мігрантів до послуг охорони здоров'я і виявлення факторів, що викликають захворюваність на туберкульоз (ТБ). У Молдові реєструють високу захворюваність на ТБ і дуже високий показник міграції у порівнянні з країнами європейського регіону. Обстежено 1 207 трудових мігрантів. Виявлено 98 хворих на ТБ легень. Встановлено, що особливостями мігрантів є тяжкодоступність контактів, недоступність до послуг охорони здоров'я, низький рівень інформованості про власний стан здоров'я. Уразливість мігрантів щодо ТБ підтверджена сукупністю кількох екзогенних умов, які ускладнювалися туберкульозним контактом. Висновки: міграція є специфічним фактором ризику для громадського здоров'я населення Молдови. Необхідні умови для здійснення скринінгових заходів з метою виявлення хворих на ТБ. Забезпечення високого рівня доступності до медичної допомоги є мірою оптимізації громадського здоров'я цієї тяжкодоступної для контролю групи.

Мета роботи - вивчення екзогенних чинників ризику в 142-х нових випадках туберкульозу легень з неуспішним лікуванням у порівнянні з 105 успішно пролікованими хворими за DOTS-стратегією. Захворюваність на туберкульоз в Республіці Молдова на сьогодні досить висока (104,6 на 100 тис. у 2012 р.), ефективність лікування низька (62 % у 2012 р.) в основному через переривання програми терапії (7,8 % у 2012 р.) і відмов (3,5 % у 2012 р.), що характеризує епідеміологічну ситуацію як не цілком благополучну. До високих чинників ризику зараховують чоловічу стать, економічно несприятливу ситуацію в країні, високий рівень міграції, кількість звільнених з-під варти. До середніх чинників ризику зараховують неповну освіту і крайню бідність. Висновки: соціальна освітня та технічна підтримка мають бути реалізовані для всіх осіб, які належать до груп ризику із захворювання на туберкульоз, з метою підвищення ефективності контролю за епідеміологічною ситуацією з цього інфекційного захворювання.

Мета роботи - порівняльний аналіз загальних неспецифічних адаптивних реакцій і інтоксикаційних показників у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. Імунологічні показники і загальні адаптивні реакції було проаналізовано у 374-х пацієнтів з інфільтративним туберкульозом легень. Показано ефективність протитуберкульозного впливу на структуру адаптивних реакцій у хворих з лімітованими процесами. Незважаючи на зменшення інтоксикаційних показників в обох групах, високий рівень імунних циркулюючих комплексів у момент завершення інтенсивної фази хіміотерапії показує недостатню імуноадаптивну і дезінтоксикаційну ефективність стандартного протитуберкульозного лікування. Висновки: стандартне протитуберкульозне лікування демонструє недостатню ефективність імунного відновлення, вимагаючи асоційованих імуноадаптивних препаратів.

Мета роботи - оцінка соціальних особливостей хворих на туберкульоз (ТБ) легень для розробки покращаних рекомендацій з питань політики у програмі боротьби з ТБ. Проведено ретроспективне селективне описове дослідження соціальних особливостей 361-го хворого на ТБ легень, госпіталізованого в муніципальну клінічну фтизіопульмонологічну лікарню Кишинева в період від 01.01.2014 до 01.01.2015 р. Соціально-економічний аналіз виявив переважання чоловіків (67,8 %), пацієнтів з вікової групи 18 - 40 років (57,98 %) і соціально одиноких (57,07 %) осіб. Куріння (86,42 %) і зловживання алкоголем (25,21 %) були найбільш розповсюдженими шкідливими звичками. Переважали пацієнти матеріально незабезпечені (60,67 %) і без медичного страхування (43,76 %), в меншому співвідношенні було виявлено трудові мігранти (6,37 %), а також колишні в'язні (4,71 %). Висновки: національна політика має бути спрямована на розробку програм, орієнтованих на вразливі групи пацієнтів без соціального та медичного забезпечення, для покращання соціального добробуту хворих на ТБ.

Мета роботи - аналіз епідеміологічних показників туберкульозу (ТБ) у двох регіонах Молдови (містах Кишинев і Бєльці) у порівнянні з національними даними Чернівецької області (Західна Україна) за допомогою порівняльної оцінки соціально-медичних факторів ризику у пацієнтів з трьох обраних регіонів. Проведено ретроспективне рандомізоване вибіркове описове дослідження впливу факторів ризику ТБ і соціальноекономічних особливостей у 228-ми нових випадків ТБ легень у Кишиневі та Бєльцях (Республіка Молдова) і 271-му нових випадків ТБ легень у Чернівецькій області (Україна). Критерії введення: вік понад 18 років, новий випадок ТБ легень, діагностований за мікробіологічними методами, позитивний результат аналізу GeneXpert MTB/RIF, підписана інформована згода. Перша вибірка включала 185 пацієнтів із Молдови, відібраних як діагностовані і терапевтично керовані в межах медичних спеціалізованих організацій Кишинева (група Кишинів - CG), до другої ввійшли 43 хворих із Бєльців (Balti група - BG), а третя група - українська - складалася з 271-го пацієнта з Чернівецької області (група Чернівці - ChG). Усіх їх було зареєстровано в період 01.01.2015 - 31.12.2015. Використано соціальні, епідеміологічні методи, статистичний аналіз, графічне зображення і аналітична оцінка за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel XP. Вивчено питання, пов'язані із захворюваністю на туберкульоз. У глобальній епідеміологічній ситуації основними епідеміологічними показниками, що характеризують поширення ТБ серед населення загалом, були такі: захворюваність (кількість нових випадків і рецидивів, зареєстрованих на 100 000 населення), частота нових випадків захворювання, поширеність і смертність. Згідно з даними Національного центру Молдови з управління в галузі охорони здоров'я, в період 2013 - 2015 рр. зареєстровано суттєве зниження всіх показників щодо ТБ. Пацієнтів було розподілено відповідно до біологічних характеристик. Чоловіків і молодих людей відбирали за допомогою методів скринінгу і за значущістю факторів ризику. Хоча епідеміологічний вплив є найважливішим фактором захворюваності на ТБ, відсоток хворих на ТБ дуже низький в усіх трьох регіонах через низьку якість перехресного дослідження. Порівняльна оцінка факторів ризику в трансприкордонному регіоні Молдова - Україна є найважливішою парадигмою дослідження. Доведено, що без досягнення статистичного порогу найвищим прогностичним показником є рівень безробітних пацієнтів у ChG у порівнянні з CG і BG. Першою цільовою групою є соціально та економічно уразливі молоді люди, коморбідні пацієнти, мігранти та особи, які зловживають алкоголем. Висновки: у Республіці Молдова спостерігається безперервне зменшення кількості населення на тлі збільшення частки міських жителів, що сприяє популяризації послуг охорони здоров'я, які стали значно доступнішими в містах. В Україні зменшується цей показник за рахунок територіального перерозподілу. Така ж сама тенденція простежується і в Чернівецькій області. У 2015 р. глобальна поширеність ТБ в Україні була нижчою, ніж у 2013 і 2014 рр., однак темп зниження недостатній у порівнянні з Республікою Молдова.

Туберкульоз є класичним прикладом інфекційного захворювання, пов'язаний із соціальними детермінантами здоров'я. Дослідження включає в себе інформацію про фактори ризику, соціально-економічний статус хворих на туберкульоз легень із високим тягарем туберкульозу транскордонного регіону: Кишинів і місто Бєльци і Західна Україна, Чернівецька область.

Стандартне лікування нових випадків туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) відповідно до рекомендацій ВООЗ в Республіці Молдова проводиться з 2005 р. і показує низький результат лікування. Насправді рівень успішного лікування збільшується за рахунок виключення пацієнтів з МЛС-ТБ із загальної когорти. Основна частина пацієнтів з низькими показниками результатів лікування представлена лікуванням, яке не вдалося, і втрачене в наступних випадках. Мета роботи - оцінити фактори ризику невдачі лікування МЛС-ТБ. Проведено ретроспективне вибіркове дослідження соціальних, демографічних, економічних та епідеміологічних особливостей ведення хворих, діагностики радіологічних аспектів та мікробіологічних характеристик 131 пацієнта з легеневим МЛС-ТБ, зареєстрованого у місті Кишиневі з 2010 по 2015 рік, з різними результатами. Встановлено, що основними факторами ризику втрати ефективності лікування були соціальна вразливість пацієнта і захворювання, пов'язані з характеристиками: великі форми туберкульозу легень і за участі понад 3 сегментів легень. Висновки: підвищення обізнаності пацієнтів з МЛС-ТБ, дотримання режиму лікування та рання діагностика поліпшить результати лікування.

Стандартна обробка нового випадку туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (МЛС ТБ) відповідно до рекомендацій ВООЗ у Республіці Молдова проводиться з 2005 року, що свідчить про низьку ефективність лікування. Фактично частота успішного лікування збільшилась через виключення пацієнтів з МЛС ТБ із загальної когорти. Основний показник у пацієнтів з низьким результатом ефективності лікування становлять невдалі й втрачені для наступної оцінки випадки. Мета дослідження полягала в тому, щоб дати оцінку впливу полі- і мультирезистентності на результати лікування туберкульозу. Проведене ретроспективне вибіркове описове дослідження, орієнтоване на соціальні, демографічні, економічні й епідеміологічні особливості, ведення хворих, діагностичні радіологічні аспекти й мікробіологічні характеристики 187 пацієнтів із туберкульозом легень, зареєстрованих у 2013 - 2015 рр. Ідентифіковано дві групи: 1-ша група (61 пацієнт) - виділені полістійкі штами МБТ традиційними методами культивування; 2-га група (126 пацієнтів) - хворі з варіантом МЛС ТБ. Встановлено, що полірезистентність була виявлена частіше в нових випадках МЛС ТБ у двох третин пацієнтів, які відхилялись від схеми лікування. Не виявлено різниці в розподілі за статтю і віком, соціальними, економічними, освітніми характеристиками. Оцінка керування захворюванням показала схожу частку пацієнтів, виявлених лікарями загальної практики і фахівцями, з низьким рівнем скринованих груп високого ризику. Усі пацієнти з полірезистентної групи почали стандартне лікування лікарсько-чутливого туберкульозу до початку тестування лікарської чутливості, а одна третина з групи хворих на МЛС ТБ лікувалась з початку терапії за ДОТС-Плюс. Найвищий показник успішного лікування був виявлений у нових підгрупах обох груп, а більш висока частота померлих пацієнтів була в підгрупах з повторним лікуванням. Такий низький рівень пацієнтів підвищує резистентність. Висновки: рання діагностика, тестування чутливості до лікарських засобів і підвищення обізнаності про дотримання режиму лікування покращує результат захворювання.

Пацієнти з коморбідністю ВІЛ/ТБ мають більший ризик для формування множинної лікарської стійкості, що в асоціації з нижчим показником ефективності лікування становить загрозу щодо ефективного подалання туберкульозної інфекції та впливає на зростання показника смертності. Мета роботи - порівняльна оцінка формування резистентності до протитуберкульозних препаратів першого ряду у пацієнтів з поєднаною інфекцією ТБ/ВІЛ. У роботі проведено ретроспективне описове дослідження, спрямоване на фактори ризику, біологічні, соціальні, епідеміологічні особливості; застосовано управління реєстрацією випадків; використано методи променевої діагностики, мікробіологічні характеристики 248 пацієнтів з коморбідністю ТБ/ВІЛ, зареєстрованих у місті Кишиневі з 2010 по 2015 рр. Було сформовано 2 групи: 161 пацієнт загальної вибірки з чутливим туберкульозом та група з 87 пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом. Дві третини пацієнтів були чоловіки віком менше 45 років, і більшість з них були з міських районів. Одну третину від загальної вибірки було виявлено на етапі звертання у заклади первинної медико-санітарної допомоги та одна третина - пульмонологом. Пацієнти із симптомами становили більшість від загальної вибірки, і щорічним скринінгом була виявлена лише невелика кількість випадків. З переважно високим ризиком були пацієнти, які мали туберкульозний анамнез та низький рівень інфекційного контакту, що показує поганий скринінг у групах високого ризику. Контакт із хворими на туберкульоз становив групу високого ризику. Більшість лікувалися за схемою лікарсько-чутливого туберкульозу, незважаючи на відмінності у профілі лікарської стійкості. Низький результат ефективності лікування в обох групах і висока частота смерті вказує на погане прецедентне управління пацієнтами з коморбідністю ВІЛ/ТБ. Висновки: низький результат лікування в обох групах і високий рівень смертності продемонстрували поганий контроль щодо оцінки прогнозу формування коморбідності ТБ/ВІЛ у групах ризику.

Туберкульоз є серйозною проблемою громадського здоров'я в усьому світі. Основними соціальними детермінантами туберкульозу (ТБ) та низької ефективності його лікування є соціальна й економічна нерівність, високий рівень міграції, швидка урбанізація. Мета роботи - оцінити основні детермінанти втрат зі спостереження хворих на ТБ і роль соціальної підтримки. Проведено вибіркове ретроспективне описове дослідження соціальних, економічних та епідеміологічних особливостей діагностики та ведення випадків, оцінку радіологічних і мікробіологічних показників 272 пацієнтів із Республіки Молдова з ТБ легень, втрачених зі спостереження, з яких 151 був опитаний. Встановлено, що більшість пацієнтів були чоловічої статі молодого віку, економічно уразливі, без соціальної допомоги, які перебували в контакті з хворими на ТБ. Кожен третій пацієнт не звертався по первинну медико-санітарну допомогу, а приходив безпосередньо в спеціалізовану лікарню, де було діагностовано тяжкі форми ТБ, мікробіологічно позитивні, зі стійкими штамами. Висновки: після національної реалізації стратегії DOT збільшилася кількість випадків з поганими результатами лікування через стандартизований підхід до хворого на ТБ. Більшість пацієнтів, яких лікували після втрати з-під подальшого спостереження, були чоловіки в молодому і середньому зрілому віці, економічно уразливі, без соціального захисту та з груп, що перебувають під загрозою епідеміологічного впливу. Уникнення пацієнтом персоналу первинної медико-санітарної допомоги, пряме звернення до лікарні з тяжкими формами ТБ, позитивний мікробіологічний статус - ось ті характеристики, які засвідчили важливість особливої пильності щодо груп високого ризику стосовно переривання курсів терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р542-5

Рубрики:

Цукровий діабет

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стандартна обробка нового випадку туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (МЛС ТБ) відповідно до рекомендацій ВООЗ у Республіці Молдова проводиться з 2005 року, що свідчить про низьку ефективність лікування. Фактично частота успішного лікування збільшилась через виключення пацієнтів з МЛС ТБ із загальної когорти. Основний показник у пацієнтів з низьким результатом ефективності лікування становлять невдалі й втрачені для наступної оцінки випадки. Мета дослідження полягала в тому, щоб дати оцінку впливу полі- і мультирезистентності на результати лікування туберкульозу. Проведене ретроспективне вибіркове описове дослідження, орієнтоване на соціальні, демографічні, економічні й епідеміологічні особливості, ведення хворих, діагностичні радіологічні аспекти й мікробіологічні характеристики 187 пацієнтів із туберкульозом легень, зареєстрованих у 2013 - 2015 рр. Ідентифіковано дві групи: 1-ша група (61 пацієнт) - виділені полістійкі штами МБТ традиційними методами культивування; 2-га група (126 пацієнтів) - хворі з варіантом МЛС ТБ. Встановлено, що полірезистентність була виявлена частіше в нових випадках МЛС ТБ у двох третин пацієнтів, які відхилялись від схеми лікування. Не виявлено різниці в розподілі за статтю і віком, соціальними, економічними, освітніми характеристиками. Оцінка керування захворюванням показала схожу частку пацієнтів, виявлених лікарями загальної практики і фахівцями, з низьким рівнем скринованих груп високого ризику. Усі пацієнти з полірезистентної групи почали стандартне лікування лікарсько-чутливого туберкульозу до початку тестування лікарської чутливості, а одна третина з групи хворих на МЛС ТБ лікувалась з початку терапії за ДОТС-Плюс. Найвищий показник успішного лікування був виявлений у нових підгрупах обох груп, а більш висока частота померлих пацієнтів була в підгрупах з повторним лікуванням. Такий низький рівень пацієнтів підвищує резистентність. Висновки: рання діагностика, тестування чутливості до лікарських засобів і підвищення обізнаності про дотримання режиму лікування покращує результат захворювання.