Між диссомнією та психічним захворюванням існує двоспрямований зв'язок. Розлади сну можуть впливати на тяжкість перебігу основного захворювання, ускладнювати процес лікування, а також підвищувати ризик рецидиву в подальшому. Крім того, існує чітка залежність тяжкості порушень сну від патологічної тривоги. Мета дослідження - вивчення клінічних особливостей і взаємозв'язку порушень сну і тривоги у хворих на тривожні розлади невротичного й органічного уенезу. Для вирішення поставленої мети було проведено дослідження 120 хворих з тривожно-депресивними розладами, які були розподілені на дві групи залежно від генезу захворювання. У першу групу входили пацієнти з тривожно-депресивним розладом, тривожно-фобічним розладом та генералізованим тривожним розладом. Другу групу склали пацієнти з органічним емоційно-лабільним та органічним тривожним розладами. Дослідження проводилося за допомогою клініко-психопатологічного методу, доповненого психометричними шкалами, а також методу статистичної обробки. За результатами дослідження було виявлено, що в пацієнтів з тривожними розладами органічного рівня вираженість інсомнії достовірно вище порівняно з групою хворих з невротичними розладами. Після проведення аналізу компонентів патологічної тривоги було встановлено, що в групі хворих невротичного генезу переважали компоненти емоційного дискомфорту й тривожної оцінки перспектив, а в групі хворих з тривожними розладами органічного рівня найбільш вираженими були астенічний та фобічний компоненти тривоги. Також за результатами кореляційного аналізу був виявлений взаємозв'язок ступеня вираженості компонентів тривоги й тяжкості інсомнії. Розуміння змістового характеру патологічної тривоги і клінічних проявів розладів сну дасть можливість створити відповідні диференційовані реабілітаційні програми лікування хворих на тривожно-депресивні розлади з порушеннями сну.