Описано вимоги до освітніх мов програмування і розглянуто використання Python як першої мови програмування. Розглянуто питання введення цієї мови програмування у викладання і заміна мови Паскаль на мову Python. Розглянуто переваги такого підходу. Представлено порівняння популярних мов програмування з точки зору їх зручності використання для навчання алгоритмізації та програмування. Мова Python підтримує безліч парадигм програмування: структурне, об'єктно-орієнтоване, функціональне, імперативне і аспект-орієнтоване. Існує ще одна перевага мови: всі алгоритми легко і структуровано записуються на мові Python. Тому, у зв'язку з вищесказаним, можна стверджувати, що Python претендує стати гідною заміною для навчального мови програмування Паскаль і в школах і на перших курсах вищих навчальних закладів.

Розглянуто систему комп'ютерної математики навчального призначення створену на базі Херсонського державного університету, результатом удосконалення якої стали понад 8 програмних засобів, розроблених на замовлення Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Особливе місце серед навчальних дисциплін як у загальноосвітніх навчальних закладів, так і вищих навчальних закладів займають точні та природничі дисципліни. Вони формують фундаментальні наукові знання, що базуються на точних математичних моделях та методах. Навчальний процес з цих дисциплін має включати не лише лекції та семінарські заняття, а і активні форми навчання: практичні заняття, лабораторні роботи, виробничу практику тощо. Перелічені особливості диктують і специфічні інтелектуальні та архітектурні властивості інформаційних технологій, призначених для використання у навчальному процесі з цих дисциплін. Оскільки, з точки зору технологій, що використовуються у реалізації функціональності програмних засобів вони фактично є системою комп'ютерної алгебри навчального призначення. А отже важливе значення при їх розробці посідає система алгебричного програмування АПС розроблена в інституті кібернетики Національної академії наук України під керівництвом академіка О. А. Летичевського в 80-х роках ХХ сторіччя.

Розглянуто міжпредметні зв'язки в процесі підготовки майбутніх програмістів та основні принципи реалізації цих зв'язків при вивченні дисциплін професійної та практичної підготовки та математичних курсів. Розкрито роль міжпредметних зв'язків, а також їх функції та значення для формування пізнавальної активності, самостійності та позитивної мотивації навчання. Основну увагу приділено методичним аспектам реалізації міжпредметних зв'язків при вивченні базових дисциплін підготовки майбутніх програмістів та дисциплін математичного циклу. Зокрема, розкрито питання реалізації міжпредметних зв'язків при вивченні таких дисциплін, як "Комп'ютерна графіка, обчислювальна геометрія", "Основи алгоритмізації та програмування", "Технології програмування" та дисципліни "Аналітична геометрія та лінійна алгебра", що входить до нормативної частини підготовки майбутніх програмістів. Стаття містить як теоретичні аспекти реалізації міжпредметних зв'язків при вивченні вказаних дисциплін, так і приклади практичних завдань, за допомогою яких ці зв'язки можуть бути реалізовані в процесі навчання найбільш ефективно.

Розглянуто вимоги та загальнотеоретичні підходи до побудови системи комп'ютерної математики для освітніх цілей вивчення алгоритмізації та програмування. У запропонованому дослідженні висвітлено вимоги та загальнотеоретичні підходи до побудови SCMEP для алгоритмів і програмування, які мають свою специфіку. Основна форма практичної діяльності студента - лабораторні роботи. Конкретними проблемами є проблеми представлення програми як спеціальних, так і загальних математичних моделей. Доцільно проводити початкове вивчення алгоритмізації в курсі інформатики закладів загальної середньої освіти за допомогою спеціалізованого навчально орієнтованого програмно-методичного програмного забезпечення. Розглянуто предметно орієнтований підхід до побудови інформаційних систем для підтримки освітнього процесу під час алгоритмізації та програмування. Цей підхід застосовується до реалізації програмно-методологічного комплексу (ПМК) "Відеоінтерпретатор для пошуку та сортування алгоритмів". Мета ПМК "Відеоінтерпретатор для пошуку та сортування алгоритмів" та інтегрованого середовища курсу "Основи алгоритмів та програмування". Використання в освітньому процесі ПМК "Відеоінтерпретатор" надає можливість організувати на високому рівні навчальну та дослідницьку діяльність; активізувати самостійність учнів в оволодінні знаннями; скоротити час, необхідний для налаштування програми; пришвидшити розвиток логічного мислення здобувачів.