Проведено проспективне рандомізоване дослідження клініко-електроенцефалографічних закономірностей впливу препаратів основних груп центральної нейротропної дії (ЦНД) на прикладі динамічного спостереження та лікування хворих із хронічним головним болем напруження. Хворих експериментальної (31 особа) та контрольної (90 осіб) груп спостережено протягом 3 міс. У процесі лікування хворі експериментальної групи одержували препарати ЦНД у поєднанні з традиційними лікарськими засобами периферійної дії. Хворі контрольної групи одержували лише традиційне лікування. З метою контролю ефективності лікування застосовано традиційні клінічні та енцефалографічні критерії. Одержані результати інтерпретовано на підставі доведених фундаментальних уявлень сучасної експериментальної нейробіології про градуальність постсинаптичних відповідей в універсальному механізмі центральної нейротрансмісії. Це дозволило сформулювати уявлення про нейрохімічне походження ритмів електроенцефалограми (ЕЕГ), яке залишається невизначеним. На підставі великого (понад 5 000 хворих) клінічного досвіду лікування різних функціональних розладів центральної нервової системи (ЦНС) сформульовано концепцію, що дозволяє використовувати ЕЕГ як об'єктивний критерій ефективності впливу препаратів ЦНД із метою відновлювання фізіологічної центральної нейропередачі у процесі лікування маніфестних патологічних функціональних розладів ЦНС.