Незважаючи на роки досліджень та сотні публікацій по пухлинних маркерах в онкології, число маркерів, визнаних для клінічного застосування, на жаль, невелике. Часто буває, що перші повідомлення про маркер мають непогані перспективи, але подальші дослідження даного маркера та близьких маркерів чи то не підтверджують висновки попередніх повідомлень, чи то знаходяться у протиріччі з раніш опублікованими даними. Зроблено спробу зрозуміти причини того, чому численні дослідження одного і того ж маркера призводять до різних заключень. Такі розбіжності можна пояснити низкою методологічних проблем. На жаль, багато досліджень пухлинних маркерів не публікують в потрібній формі, а численні опубліковані роботи не наводять достатньої інформації, що дозволяє зробити адекватну оцінку якості дослідження чи оцінити узагальнення результатів. В 2000 р. на Першому конгресі по діагностиці раку за участю Національного інституту раку - Європейської організації досліджень і лікування раку (NCI-EORTC) було вперше рекомендовано розробити правила публікацій щодо пухлинних маркерів. Відповідно до ініціатив CONSORT для рандомізованих випробувань та положення STARD для діагностичних досліджень запропоновано правила, що забезпечують надання відповідної інформації щодо планування дослідження, попередніх гіпотез, характеристики хворих та зразків, методів аналізу та статистичних методів. Зокрема, правила містять рекомендації щодо презентації даних та важливих елементів, які потрібні при обговоренні результатів. Ці правила будуть сприяти публікації результатів досліджень у формі, зрозумілій та такій, що може бути використана іншими дослідниками.