Описано використання та стан природних ресурсів лікарських та харчових рослин Українських Карпат. Виявлено, що є невідповідність між попитом на рослинну сировину і наявністю ресурсів унаслідок соціальних, економічних і природних чинників. Встановлено обсяг допустимого використання сировини для 49 видів лікарських і харчових рослин регіону. Заготівлю сировини 9 досліджених видів лікарських рослин не дозволяється. Вони охороняються на місцевому або національному рівнях. Основною загрозою для ресурсів лікарських та харчових рослин є антропогенна трансформація середовища їх зростання.

Мета роботи - дослідити вплив наночастинок срібла на фізико-хімічні властивості рослинних олій (РО) шипшини, льону, кедра, амаранту і кавуна та їх антимікробну активність. РО насичували наночастинками срібла за допомогою електронно-променевої технології осадження молекулярного потоку металу у вакуумі. Для характеристики згіркнення РО визначали кислотне, йодне, пероксидне, ефірне число та число омилення. Спостерігали різке зниження йодного і збільшення пероксидного числа в оліях, насичених наночастинками срібла, у порівнянні з чистими оліями, що свідчить про зменшення кількості ненасичених зв'язків у жирних кислотах та про утворення пероксидів. Усі чисті РО та окремий зразок наночастинок срібла пригнічували ріст лише колоній E. faecalis. РО, насичені наночастинками срібла, затримували ріст S. aureus, S. epidermidis, E. faecalis, E. coli, P. aeruginosa та C. аlbicans; найбільшу затримку росту колоній спричинювала лляна олія. Отже, властивості досліджуваних РО суттєво змінюються після насичення їх наночастинками срібла. Можна припустити, що метал виступав як каталізатор пероксидного окиснення ліпідів у досліджуваних зразках РО, продукти якого зумовили токсичний вплив на культури бактерій і грибів.

Наведено навчальні методики морфологічного, анатомічного хімічного аналізу лікарських рослин, які вивчаються в теоретичному та практичному курсі фармакогнозії відповідно до ''Програми фармакогнозії''.