Проведено обстеження в різних областях України 16 найшкодочинніших РНК-вмісних вірусів для порівняльної оцінки розповсюдження фітовірусних інфекцій залежно від конкретних характеристик регіону. Розроблено підходи для оцінки ймовірності сумісного ураження вірусами рослин. Показано кореляцію сумісного ураження вірусами з їх біологічними характеристиками.

Мета роботи - встановлення штамової належності українських ізолятів вірусу огіркової мозаїки (ВОМ) на основі філогенетичного аналізу фрагмента послідовності гена капсидного білка. В роботі застосовано методи: імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією, сиквенування ДНК та філогенетичний аналіз. Встановлено, що ВОМ є широко розповсюдженим патогеном сільськогосподарських культур в Україні. Відібрано та проаналізовано зразки рослин з вірусоподібними симптомами представників родин Cucurbitaceae і Solanaceae. Виходячи з результатів візуальної та серологічної діагностики, 2 зразки Lycopersicon esculentum і Cucurbita pepo з Полтавської області було обрано для подальших молекулярних досліджень. Було ампліфіковано та сиквеновано часткові послідовності гена капсидного білка. Одержані послідовності кДНК гена капсидного білка цих ізолятів порівняно з опублікованими в Генбанку послідовностями штамів ВОМ різних підгруп. Найбільшу гомологію українських ізолятів продемонстровано зі штамами ВОМ підгрупи IB. Найбільш спорідненими до українських ізолятів виявилися штам ABI з Кореї та штам SD з Китаю. Висновки: спираючись на результати філогенетичного аналізу, можна стверджувати, що детектовані українські ізоляти вірусу огіркової мозаїки належать до групи IB. Одержані результаті є першим повідомленням про наявність ізолятів ВОМ підгрупи IB на території України.

Розроблено модель оцінювання ефективності та вибору стартап проектів за умов невизначеності вхідних даних. Модель зменшує суб'єктивізм експертних оцінок, показує місце "ідеї" серед інших, надає можливість встановити рівень її ризику та враховувати побажання особи, що приймає рішення. Сформовано множину критеріїв оцінювання та запропоновано класифікацію їх за групами. Наведено приклад роботи моделі оцінювання стартапу.

Мета роботи - встановити штамову належність українських ізолятів вірусу жовтої мозаїки цукіні та дослідити їх поширення на території України. У роботі було використано наступні методи: візуальну діагностику, імуноферментний аналіз, ЗТ-ПЛР, сиквенування та філогенетичний аналіз. Перевірено рослини родини Cucurbitaceae на наявність антигенів вірусу жовтої мозаїки цукіні (ВЖМЦ). Встановлено, що 41 % перевірених рослин родини Cucurbitaceae уражені вірусом жовтої мозаїки цукіні. Вірусінфіковані рослини були наявні в агроценозах Вінницької, Запорізької, Київської, Полтавської та Черкаської областей. У результаті проведення ЗТ-ПЛР було одержано продукти ампліфікації розміром 605 п.о., що відповідає за розміром ділянці геному, яка кодує Nib/CP вірусу жовтої мозаїки цукіні. За результатами даних сиквенсу побудувано філогенетичне дерево виділених ізолятів ZYMV. Висновки: ідентифікація інфікованих рослин у 5-ти із 9-ти обстежуваних агроценозів показала широке розповсюдження ZYMV в Україні. Топологія філогенетичного дерева показує, що ізоляти ZYMV формують 3 групи. Філогенетичне положення на дереві українських ізолятів ZYMV показує їх належність до групи А підгрупи 1. Ця група є найбільш чисельною та її представники мають широке географічне поширення. Ізоляти ZYMV, що циркулюють в Україні, виявилися близькоспоріднені між собою. Відсоток ідентичності між ними знаходиться в діапазоні від 99,7 до 100. Дані ізоляти ZYMV мають спільне походження з європейськими ізолятами з Австрії (AJ420017), Словенії (AJ420018), Сербії (HM072432), Угорщини (AJ459955), Словаччини (DQ124239). Відсоток ідентичності між українськими та європейськими ізолятами знаходиться в межах від 94,3 до 100.

Мета роботи - провести філогенетичний аналіз українських ізолятів Cucumber mosaic virus з використанням неповних послідовностей декількох генів вірусу. У роботі було застосовано методи: імуноферментний аналіз, полімеразну ланцюгову реакцію зі зворотною транскрипцією, секвенування ДНК та філогенетичний аналіз. Зразки рослин із симптомами було відібрано з різних регіонів України та протестовано на наявність вірусу огіркової мозаїки (ВОМ). Одержано та проаналізовано нуклеотидні часткові послідовності генів капсидного білка, білків руху та білка 2b чотирьох ізолятів ВОМ. Показано, що ці ізоляти належать до підгруп IA та IB. Відсоток подібності українських ізолятів за нуклеотидними послідовностями генів капсидного білка, білка руху та білка 2b був високим у межах підгруп. Виявлено унікальні заміни у амінокислотних послідовностях білка 2b ізолятів CMV-Ukr-28 і CMV-Ukr-58, які не пов'язані з рослиною-хазяїном. Висновки: ізоляти ВОМ, які циркулюють в Україні та описані в роботі, належать до найбільш розповсюджених філогенетичних груп, які представлені і в інших європейських країнах. Одержані дані можуть вказувати на декілька окремих джерел проникнення ВОМ на територію України, а також на поточну мікроеволюцію ВОМ в Україні.

Цирковірус свиней 2 типу є надзвичайно розповсюдженим у всьому світі вірусом серед свиней за умов промислового вирощування. Ураження вірусом призводить до імуносупресивного стану тварин та високої смертності. З огляду на велику різноманітність штамів ЦВС-2 у світі, та відмінність між штамами, розповсюдженими в дикій природі та на фермах, необхідною є характеристика польових ізолятів, виявлених в Україні серед диких кабанів. Мета роботи - охарактеризувати та диференціювати ізоляти ЦВС-2, виділені від диких кабанів з різних регіонів України. У роботі було застосовано філогенентичний аналіз. Показано, що ізоляти з Чернігівської, Запорізької, Черкаської та Харківської областей належать до різних субгруп ЦВС-2 та мають різне походження. Крім того, встановлено досить високий рівень їх подібності з ізолятами з Хорватії та Бразилії. Водночас, показано подібність ізолятів, виділених від диких кабанів із Запорізької та Чернігівської областей з такими, що були виділені від свиней з промислових господарств. Висновки: високий рівень генетичного різноманіття було виявлено серед досліджених ізолятів ЦВС-2, виділених від диких кабанів України. Установлено факт подібності деяких ізолятів ЦВС-2 від диких кабанів з ізолятами від свиней з промислових ферм, свідчить про існуючий шлях передачі вірусу між розмежованими популяціями тварин і потребує подальших досліджень.

Проведено дослідження термомеханічних процесів у матеріалах і елементах з ефектом пам'яті форми (ЕПФ) і моделювання динаміки елементів і приводів на основі стопів з пам'яттю форми з урахуванням адаптаційних властивостей з метою створення адаптивно-керованих термомеханічних двигунів чи приводів, терморегуляторів і засобів автоматизації технологічних процесів. Досліджено вплив режимів термоциклування і величини деформації наведення ЕПФ на ступінь оборотності деформації, реалізацію ефекту оборотної пам'яті форми, величини зусилля, що збуджується, і відновлюваної деформації. Побудовано узагальнену динамічну модель технічного засобу на основі термосилових елементів з ЕПФ, що формалізовано описує його адаптивне управління, на основі якої можуть бути синтезовані алгоритми адаптації. Розроблені моделі можуть бути використані під час розрахунку і проектування різних термомеханічних двигунів і приводів, терморегуляторів, термокомпенсаторів і демпфуючих пристроїв на основі елементів зі стопів з ЕПФ і за синтезу алгоритмів адаптивного управління неперервного і дискретного класу в режимах термінального управління, самонаведення і стабілізації.

The scientific monograph is devoted to the development of a methodology for evaluating start-up projects in conditions of risk and uncertainty, based on a combination of expert experience and various factors for evaluating start-up projects using fuzzy logic, fuzzy sets, and neural fuzzy networks. The scientific monograph develops and tested fuzzy and expert mathematical models that allow: quantify startup projects and teams of their developers, assess the risks of start-up projects, assess the security risks of start-up projects, evaluate and select start-up projects for investor purposes, evaluate commercial projects of various origin and evaluate the rating of the crowdfunding platform.

Узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання основних перспектив розширення страхового ринку (СР) через призму фінансової активізації сталого розвитку регіону (СРР). Мета дослідження - теоретичні засади СР у контексті фінансової активізації СРР. Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання проблеми розширення СР через призму фінансової активізації СРР засвідчила, що більшість вітчизняних учених, котрі займалися цим питанням, розглядали окремі інструменти стимулювального впливу на соціальну, економічну та екологічну сфери регіонів. Актуальність розв'язання цієї наукової проблеми полягає в тому, що вітчизняний СР перебуває на стадії свого формування, а це в багатьох ситуаціях не надає можливості застосовувати його як дієвий інструмент реалізації політики держави. Враховуючи, що сталий розвиток і страхування як підсистеми загального економічного простору здійснюють взаємний вплив одна на одну, відсутність теоретико-методологічного обгрунтування стратегії розвитку СР негативно впливає на логічність і послідовність сталого розвитку суспільства. Досліджено питання проблеми реалізації страхової діяльності в Україні. Це здійснено в такій логічній послідовності: визначення СРР і його активізації; дослідження СР на сучасному етапі розвитку; визначення пріоритетів розвитку СР щодо забезпечення СРР. Об'єктом дослідження обрано СРР і його активізація, а також СР України. Наведено результати емпіричного аналізу СР України, який засвідчив, що СР має тенденції до розвитку. Запропоновано основні напрями інтеграції страхової діяльності в систему СРР із позицій його активізації. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що існують перспективи розширення СР через призму фінансової активізації СРР.

Виявлено простий та ефективний механізм, за допомогою якого можна будувати алгоритмічні дерева класифікації (моделі дерева алгоритмів) за фіксованою початковою інформацією у вигляді навчальної вибірки дискретних даних. Побудоване алгоритмічне дерево класифікації буде безпомилково класифікувати (розпізнавати) всю навчальної вибірки за якою побудована модель, мати мінімальну структуру (структурну складність) та складатися з компонентів - автономних алгоритмів класифікації та розпізнавання в якості вершин конструкції (атрибутів дерева). Мета роботи - створення простого, ефективного та універсального метода побудови моделей класифікації (розпізнавання) на основі концепції дерев алгоритмів для масивів реальних даних гідрографічного характеру, де отримані схеми систем класифікації (структури дерев класифікації) характеризуються деревоподібної структурою (конструкцією) та наявністю автономних алгоритмів класифікації (наборів узагальнених ознак) в якості своїх структурних елементів (блоків конструкції). Метод. Пропонується загальна схема синтезу дерев класифікації у вигляді дерев алгоритмів на основі процедури апроксимації масиву дискретних даних набором елементарних класифікаторів, яка для заданої початкової навчальної вибірки будує деревоподібну структуру - модель дерева алгоритмів. Причому побудована схема складається з набору автономних алгоритмів класифікації та розпізнавання оцінених на кожному кроці, етапі побудови дерева класифікації за даною початковою вибіркою. Розроблений метод побудови алгоритмічного дерева класифікації основна ідея якого полягає в по кроковій апроксимації начальної вибірки довільного об'єму та структури набором елементарних алгоритмів класифікації. Метод дерева алгоритмів при формуванні поточної вершини дерева алгоритмів, вузла, узагальненої ознаки, забезпечує виділення найбільш ефективних, якісних елементарних класифікаторів з початкового набору та добудову лише тих шляхів в структурі дерева де відбувається найбільша кількість помилок (відмов) класифікації. Структурна складність конструкції дерева алгоритмів оцінюється на основі кількості переходів, вершин та ярусів структури моделі, що дозволяє підвищити якість його наступного аналізу, забезпечити ефективний механізм декомпозиції, та будувати структури дерев алгоритмів в умовах фіксованих наборів обмежень. Метод синтезу дерев алгоритмів дозволяє будувати різнотипні деревоподібні моделі розпізнавання з різними початковими наборами елементарних класифікаторів з наперед заданою точністю для широкого класу задач теорії штучного інтелекту. Результати. Розроблений метод побудови моделей дерев алгоритмів дозволяє працювати з навчальними вибірками великого об'єму різнотипної інформації (дискретними даними) та забезпечує високу швидкість та економність апаратних ресурсів в процесі генерації кінцевої схеми класифікації, будувати дерева класифікації з наперед заданою точністю. Висновки: розроблений підхід синтезу нових алгоритмів (схем) розпізнавання на основі бібліотеки (набору) вже відомих алгоритмів (методів) та схем.

Наведено методику визначення оптимальної періодичності проведення технічних обслуговувань окремих зразків аеродромної будівельної техніки, яка експлуатується поза межами встановленого ресурсу. Розроблена методика враховує періодичність і тривалість проведення технічних обслуговувань, регламентних робіт, достовірність контролю обладнання, ймовірність надходження сигналів про відмову, тривалість повного відновлення виробу. Встановлено аналітичну залежність питомих витрат на годину перебування зразка аеродромної будівельної техніки у справному стані від коефіцієнта масштабу та форми дифузійно-монотонного закону розподілу випадкових величин, що своєю чергою надає можливість розробити методику оцінювання техніко-економічної ефективності експлуатації аеродромної будівельної техніки.

Проведено аналіз термінальних потоків ризиків в техногенних системах, які виникають в процесі впливу інформаційних і когнітивних загроз в автоматизованій системі управління та документообігу в складі ієрархічної системи виробництва. Об'єкт дослідження - процес функціонування складних систем з ієрархічною структурою, в яких для інформаційного забезпечення якісного управління технологічними процесами використовуються автоматизовані системи документообігу з високим рівнем захисту потоків даних для прийняття рішень. Предмет дослідження - методи та засоби побудови системи захисту інформації для забезпечення надійного функціонування автоматизованих систем документообігу та прийняття цільових рішень в ієрархічних структурах з мінімальним ризиком впливу зовнішніх загроз і атак. Мета роботи - розроблення комплексної моделі оцінки ризику збою системи управління та документообігу в складі ієрархічної системи виробництва при дії активних загроз. Вперше обгрунтовано і розроблено причинно-наслідкову діаграму формування події при активній дії факторів загроз і атак, визначено трактування ризику в техногенній системі та представлено ризик у просторі станів як зміну траєкторії при переході системи в граничний режим функціонування. Вперше побудовано категорну діаграму структури породження ризиків при дії факторів загроз та системно-категорну діаграму взаємодії в системі ризик - аварійно-активний характер, запропоновано системно-категорну схему формування ризиків в умовах дії активних факторів загроз. Вперше обгрунтовано когнітивну діаграму для оцінки втрат при виникненні ризикової ситуації при некоректних діях персоналу. В результаті досліджень побудовано системно-категорну діаграму впливу комплексу загроз на режим і процес функціонування системи, розроблено метод обчислення рівня системної стратегічної безпеки енергоактивних ієрархічних систем в процесі дії атак і загроз та запропоновано комплексну модель оцінки ризику збою функціонування системи при дії активних загроз. Висновки: при дії активних завад, когнітивних і системних факторів на оперативному та стратегічному рівнях ієрархії управління із-за неправильних рішень та інформаційної дезорієнтації виникають аварійні ситуації та ризики втрати функцій системи і її цілеорієнтованості. Аналіз комплексу ризиків і запропонована категорна діаграма структури породження ризиків при дії факторів загроз, лягли в основу розроблення ймовірніснісної структури поняття ризику на підставі моделі атака - наслідок, а також побудови системно-категорної діаграми взаємодії в грі активний фактор - ризик аварії. Це, в свою чергу, дало можливість побудови системно-категорної схеми формування термінальних потоків ризиків в техногенних системах, які виникають в процесі впливу загроз. Комплексна модель оцінки ризику збою системи при дії загроз може бути використана для побудови систем захисту для будь-яких ієрархічних структур управління техногенними системами.