Предлагаемая методология основана на новом анализе скорости переноса паров воды через тонкие натуральные и полимерные материалы, включая полупроницаемые мембраны. Концепция такого подхода и его реализация раскрывает резкое различие между поведением гидрофильных и гидрофобных систем. С его учетом предложена реалистичная модель эффективной пористости для исключения неопределенностей при ее определении с помощью стандартных методологий.

Запропоновано нову концепцію області надкритичної флюїдної поведінки з метою пояснення сукупності нових експериментальних і числових результатів, в яких загальноприйнята теорія асимптотичного скейлінгу та її розширення на більший інтервал параметрів досягають межі придатності. Існування гетерогенної стаціонарної наноструктури гратового типу в широких діапазонах надкритичних властивостей, що було названо негіббсівською фазою флюїду, було запропоноване В. Б. Роганковим у межах моделі ФТ (флуктуаційної термодинаміки). ФТ-модель стверджує, що аналогічна негіббсівська фаза існує і нижче критичної температури в будь-якому реальному (тобто скінченно-об'ємному) переході пара-рідина. Встановлено геометричну форму і положення точних границь для надкритичної не-гіббсівської фази на фазовій діаграмі, що підтверджується набором нещодавно опублікованих експериментальних і модельних результатів. Загальна надкритична область флюїду складається з розбавленої газоподібної гіббсівської гомогенної фази і щільної рідинно-подібної гіббсівської гомогенної фази, відокремлених одна від одної гетерогенною (щонайменше, в наношарах скінченного об'єму) пароподібною фазою. Практичне використання такої структури може бути досить перспективним у багатьох сферах застосування. Це ствердження не обмежено лише відомими досягненнями у практичному здійсненні процесів надкритичної екстракції.

Запропоновано нову концепцію області надкритичної флюїдної поведінки з метою пояснення сукупності нових експериментальних і числових результатів, в яких загальноприйнята теорія асимптотичного скейлінгу та її розширення на більший інтервал параметрів досягають межі придатності. Існування гетерогенної стаціонарної наноструктури гратового типу в широких діапазонах надкритичних властивостей, що була названа негіббсівською фазою флюїду, було запропоноване В. Б. Роганковим у межах моделі ФТ (флуктуаційної термодинаміки). Практичне використання такої флюїдної структури може бути досить перспективним. Зокрема, запропонована концепція спряженого надкритичного гетерогенного теплового двигуна може бути реалізована на практиці. Він складається з двох зв'язаних між собою циклів типу Стірлінга - Рейліса зі стандартними пристроями регенерації і, крім того, з проміжною (внутрішньою) рекуперацією теплоти. Замкнена (тобто ізольована від навколишнього середовища) конструкція обох субциклів і запропонованого об'єднуючого стірлінга, в цілому, є його перевагою у порівнянні з зовнішніми формами рекуперації у циклах внутрішнього згоряння. Мета роботи - використання виявлених нанодисперсних властивостей флюїду для формулювання концепції створення ефективного циклу Стірлінга з перспективним робочим тілом, в якості якого в роботі запропоновано використання діоксиду вуглецю замість звичайного у цій проблемі використання легколетючих водню або гелію, які створюють багато проблем з використанням звичайних стірлінгів.

Розглянуто ряд неузгодженостей в прийнятих методологіях передбачення, використовуваних в районі парарідинного співіснування - критичної точки. Як правило, вони виникають у зв'язку з різними тлумаченнями концепції "прямолінійного діаметра" у площині температура-густина. Він часто викривлений на практиці і може розходитись у двох альтернативних описах критичності: аснованої на моделі Ізінга феноменології повного скейлінга і класичної феноменології переходу пара-рідина, розробленої ван-дер-Ваальсом - Максвеллом - Гіббсом. Другу з них суттєво модифіковано в моделі флуктуаційної термодинаміки. Нове перетворення для повної кривої співіснування засноване на вимірюваних рівноважних даних, одержаних вдалині від критичної області. Запропоноване в даній роботі, воно надає змогу з прийнятною точністю визначити положення критичної точки, яке відповідає перетину між витягнутою кривою співіснування у площині фактор стисливості-густина і її виражено-криволінійним тут діаметром. Універсальність принципу глобальної флюїдної асиметрії, сформульованого раніше в моделі флуктуаційної термодинаміки, доведено для всього температурного інтервалу переходу пара-рідина. Розвинута передбачувальна методологія визначення критичної точки може бути особливо корисною для ряду речовин, в яких її пряму вимірювання вкрай утруднене або неможливе.