It has been established by means of the methods of an anatomical research that a ring-shaped form is typical of the duodenum during the perinatal period. Starting from the 7th month of the intrauterine development the tissue layers of the duodenal wall are clearly differentiated. Two periods of an accelerated development (months 5 and 8 - 10) and a period of a slowed down development (months 6 - 7) are characteristic of the duodenum throughout the perinatal period.

Використовуючи класичні методи анатомічного дослідження: виготовлення топографо-анатомічних зрізів, просте та тонке препарування під контролем мікроскопа, метод ін'єкції судин з метою їх візуалізації, за наступного препарування та фотодокументування, вивчено особливості будови, топографії та морфометричних даних яєчників і маткових труб плодів різних вікових груп плодового періоду.

Тлумачення результатів дослідження і обсяг оперативних втручань з приводу варикоцеле пов'язане з детальним і грунтовним вивченням анатомії вен сім'яного канатика. Водночас аналіз наукових джерел засвідчує, що відомості про анатомію венозних лозоподібних сплетень та яєчкових вен уривчасті, одиничні та несистематизовані. Дослідження проведено на 70-ти трупах плодів та 15-ти трупах новонароджених людини чоловічої статі. Встановлено асиметрію величини діаметра та форми просвіту вен сплетення сім'явиносної протоки, справа ці параметри мінливіші, ніж зліва. На рівні голівки правого над'яєчка помітні розширені круглясті просвіти судин венозних сплетень, а відстань між сім'явиносною протокою та її артерією значно більша, ніж зліва. За межами над'яєчка венозні сплетення прямують уздовж сім'явиносної протоки та її артерії, анастомозуючи між собою, що є підставою стверджувати про існування спільного венозного сплетення навколо цих структур.

Мета дослідження - з'ясування макро-мікробудови шийки матки впродовж онтогенезу людини, використовуючи вивчення та аналіз матеріалів вітчизняної та зарубіжної літератури. Різноманітні ураження шийки матки спостерігаються в усіх вікових періодах і потребують ретельного комплексного дослідження епітелію шийки матки з метою раннього виявлення, діагностики і чіткого диференціювання передракових захворювань даної ділянки. Розвиток сучасних методів дослідження внутрішніх органів плода вимагають більш детальних відомостей про їх анатомію та топографію на всіх етапах онтогенезу. Незважаючи на важливе функціональне значення шийки матки, вона не стала об'єктом всебічних морфологічних досліджень. У літературі недостатньо простежена динаміка становлення форми і розмірів, індивідуальна анатомічна мінливість шийки матки упродовж онтогенезу людини. Детальне вивчення нормального морфогенезу, анатомічних особливостей шийки матки в пре- і постнатальному періоді онтогенезу людини має важливе як теоретичне, так і практичне значення для з'ясування механізмів можливого виникнення уражень, варіантів та вад розвитку. Незважаючи на те, що будова покривного епітелію піхвової частини шийки матки у жінок є детально вивченою на світлооптичному та ультраструктурному рівнях, питання про анатомічні особливості внутрішніх жіночих стагевих органів, зокрема шийки матки в різні вікові періоди життя людини, за допомогою як класичних, так і сучасних методів дослідження за умов норми, на сьогоднішній день є недостатньо дослідженою.

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.213

Рубрики:

Тубулярні і цибулинні графени

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Graphene oxide films were formed using the ultrasonic spray coating method and studied with micro-Raman spectroscopy, atomic force microscopy, and electrical dynamic response of resistance measurements. Effect of different gases (water vapor, ethanol, acetone, ammonia, and isopropyl) on the dynamic response of resistance of the Au/graphene oxide/Au structure has been studied. The dynamic response shows that adsorption of all mentioned gases results in increase of the resistance. For ethanol, acetone and isopropyl adsorption and desorption cycles are almost identical. At the same time, in the case of water vapor and ammonia the cycle of desorption is very week, especially for the former, which attests different mechanisms of adsorption/desorption processes regarding to ethanol, acetone and isopropyl. The mechanisms of studied vapors adsorption/desorption are proposed.

Незважаючи на певний прогрес та інтенсивний розвиток стоматологічних технологій, досі існує безліч нез'ясованих питань щодо будови елементів зубощелепної системи. Аномалії розвитку скронево-нижньощелепного суглоба сприяють змінам обрису або розвитку деформації лиця, дегенерації або гіпертрофії жувальних та мімічних м'язів, порушують ковтальні та жувальні рухи, прикус або оклюзію. Дослідження проведено на 19 препаратах плодів 301,0 - 450,0 мм тім'яно-п'яткової довжини та 6 препаратах новонароджених за допомогою методів морфометрії та краніометрії, макро- та мікропрепарування, комп'ютерної томографії та статистичного аналізу. Більшість морфометричних параметрів у динаміці третього триместру зростає рівномірно. Інтенсивніше збільшуються окружність голови - на 28-му, 29- му та 30-му тиж; довжина черепа - на 28-му, 29-му та 35-му тиж; біпарієтальний діаметр - на 30 - 31-му та 35 - 36-му тиж. Більшість краніометричних параметрів у новонароджених збільшуються рівномірно. Дещо інтенсивніше збільшується окружність голови на 38-му тиж. У новонароджених скронево-нижньощелепний суглоб набуває дефінітивних рис будови, характеризується наявністю незначно ввігнутої суглобової ямки та вираженого суглобового горбика. В ранньому неонатальному періоді спостерігається збільшення всіх краніометричних показників, що свідчить про нарощування загальної кісткової маси черепа, нижньої щелепи та збільшення розмірів скронево-нижньощелепного суглоба. Подальше вивчення скронево-нижньощелепного суглоба сприятиме верифікації даних, одержаних шляхом УЗД, КТ, МРТ, а також може слугувати підгрунтям для визначення критичних періодів в розвитку лицевої ділянки черепа плода людини.

Наведено дані щодо фетальної анатомії коміркового відростка (КВ), визначеної за допомогою методів морфометрії, рентгенографічного дослідження, комп'ютерної томографії, макроскопічного дослідження, термохімічної та механічної обробки кісток черепа, статистичної обробки одержаних даних. Дослідження КВ верхньої щелепи проведено на 53 трупах 4 - 10-місячних плодів та 11 новонароджених. Встановлено, що з 6-го місяця внутрішньоутробного розвитку всі структури верхньої щелепи рентгенконтрасні. На рентгенівських знімках чітко виявляються обриси верхньої щелепи, її лобовий, виличний і КВ. У 8 - 10-місячних плодів і новонароджених добре диференціюються комірки зачатків молочних зубів та міжкоміркові перегородки. Висота КВ обох верхніх щелеп (на різних ділянках) у перинатальному періоді суттєво збільшується на 6-му, 8 - 10 міс та у новонароджених, а найменше і на 4 - 5-му та 7-му місяцях внутрішньоутробного розвитку. Довжина КВ правої та лівої верхньої щелепи у плодів і новонароджених суттєво збільшується впродовж 7 - 10 міс та у новонароджених, а найменше - впродовж 4 - 6 міс внутрішньоутробного розвитку.

В даному дослідженні розглянуто питання, які пов'язано з оцінкою впливу психофізіологічної напруженості пілота на якість техніки пілотування літаком. Якість техніки керування повітряним судном оцінювалась за допомогою зміни одного із параметрів польоту, а саме - кута тангажа при заході літака на посадку. Для проведення дослідження використовувався аналіз автокореляційних функцій контрольованого параметра та їх спектри. Запропонований математичний апарат надає можливість прослідкувати, у який момент психофізіологічна напруженість пілота зростає до стану емоційної нестабільності, побудувати функцію її впливу на якість пілотування літака, та розробити ефективну методику антистресової підготовки екіпажів.