Purpose. To focus efforts on the analysis of two structural-functional models (integration and reintegration ones) of educational landscape disjointed by conflict. The aim looks relevant taking into account the practical need of conceptualization of model for post-conflict reinstatement of education system in Donetsk, Luhansk regions and the Autonomous Republic of Crimea. Methodology. The theoretical-methodological frame of research involves postcolonial theory (postcolonial studies) as well as hybridity theory. The postcolonial studies at higher education sphere are still not widespread as distinct from the world discourse. The following methods were used: theoretical-methodological analysis, conceptualization, systematization, modeling, expert assessment. Findings. Two structural-functional models are suggested: model of integration; model of reintegration of Ukrainian educational landscape. The structural-functional model of reintegration consists of five elements: factors of security, economical, psychological and cultural ones, future human image. Suggested structural-functional model of reintegration of Ukrainian educational landscape includes four driving forces (education policy, economics of education, cultural identity, human capital development) which are developed at two levels (internal and external environment). The main theories of decision making in the educational management sphere were analyzed. At a result, the possibility of their usage for management of reintegration process is substantiated. Originality. Two structural-functional models of integration and reintegration of Ukrainian educational landscape are substantiated. The model of integration of Ukrainian educational landscape is represented by a four-component cyclic matrix (new education policy, knowledge economy, human capital management, at educational practice can initiate the processes of reintegration as well as revival of education system at conflict (post-conflict) situation in Donetsk, Luhansk regions and the Autonomous Republic of Crimea.

Purpose. Under the condition of the absence of a scientific debate over the concept of "educational diplomacy" in the national research field, the authors set the goal of carrying out an analysis of the heuristic potential of this concept to overcome the current contradictions in the development of the Ukrainian higher education system against the background of the expansion of the categorical and conceptual apparatus in modern educational management. Methodology. The authors used systematic, analytical, abstracting, concrete historical approach and modeling method, as well as approaches to cultural research, in particular, the modern theory of hybridity. Findings. The research succeeded in substantiating the managerial potential of educational diplomacy to solve the contradictions in the development of Ukrainian higher education system. It is shown that the lack of a theoretical discussion about the possibilities of educational diplomacy and the practical implementation of its approaches to management practice reduces the efficiency of modernization processes. Against the background of possibilities to increase the effectiveness of the implementation of the higher education globalization strategies, the possibilities of educational diplomacy for overcoming the current conflicts in the development of higher education, initiated by the fact of the disintegration of the educational area and its management system have been demonstrated. Originality. The potential of the concept of "educational diplomacy" for the solution of global and local (national) contradictions in the development of higher education, and the system of education management have been demonstrated in the modern Ukrainian management discourse for the first time. The necessity of practical implementation of educational diplomacy approaches is revealed, taking into account the positive foreign experience of their use. Underestimated possibilities of educational diplomacy for Ukrainian traditions of education management, which can implement in practice the principles of consensus philosophies, resolve contradictions, and others in specific socio-cultural conditions, have been presented for the first time in order to provide strategies for the modernization of higher education in an effective manner. Practical value. The obtained results can serve as a reference point for the modernization of educational policy in the conditions of disintegration of the educational area, ensuring state policy in the context of violated territorial integrity of Ukraine, in particular, in developing scenarios for the reintegration of the national educational area.

Purpose. Taking into account the absence of an accurate estimate of Ukrainian economic system losses under the conditions of geopolitical challenges, the authors set the goal to carry out an analysis and assess the loss of real gross domestic product (GDP) of Ukraine by regions and determine the economic potential of Ukrainian energy market for overcoming the decrease in Ukraine's real GDP in the aspect of the developed scenario variants of strategic development of "New energy" economy cluster. Methodology. The authors used systematic and analytical methods, modeling method, as well as foresight research approaches aimed at developing strategic variants of sustainable growth and business economic system development. Modern hybrid theory approaches also formed the theoretical framework of the study. Findings. The research succeeded in substantiating the economic potential of the energy market to solve the problems of Ukrainian economic system development under the conditions of geopolitical challenges. It is shown that the lack of theoretical developments in estimation of real GDP losses and the lack of practical implementation of valuation indicators in management practice reduce the efficiency of solutions in the management of transformational processes in the economy. Possibilities of increasing budget revenues to overcome current losses of real GDP caused by the armed conflict in the East of Ukraine have been demonstrated against the background of opportunities for increasing the efficiency of implementation of energy market development strategies. The proposed action plan, based on scenario assessments of the potential for the region development, can be used by practitioners at the state level, as well as by different groups of stakeholders in the context of development and practical implementation of social and economic development strategies. Originality. For the first time in the national discourse of management, the potential of the concept of "resource losses of GDP" has been investigated for overcoming global and local (national) contradictions in social and economic development, deepened by the challenges of geopolitical nature. The necessity of practical implementation of the methodology of GDP loss estimation and improvement of the methodology of its calculation has been revealed. The level of the real GDP in the regions of Ukraine has been demonstrated. Foresight research methodology was used to determine the potential of Ukrainian energy market development. Possibilities of implementation of the strategy of economic development of Ukraine, increase in national (in particular, energy) security of Ukraine are offered. Practical value. The obtained results can serve as a benchmark for managing the transformational processes of the domestic economy, for modernizing the energy market under the conditions of fuel and energy resource constraints, in particular, when developing scenarios for integrating the energy market of Ukraine into the European energy space and ensuring state policy under the conditions of violated territorial integrity of Ukraine.

Сучасний європейський соціокультурний ландшафт перебуває під тиском безпекових викликів. При цьому Європа має стратегію подолання потенційних безпекових викликів. Проте існує потреба аналізу стратегії щодо її можливостей виступати ефективним інструментом протидії проявам агресії. Використано евристичну філософську методологію, яка здатна надати згадуваній стратегії цілісного змістовного характеру шляхом прояснення глибинної сутності феноменів війни та миру. У дослідженні здійснюється більш якісна концептуалізація стратегії безпеки, контури якої окреслені у попередніх публікаціях О. Базалука. Визначені "фатальні" помилки Європейської стратегії безпеки та сформульовано п'ять стратегічних напрямків для її оновлення. Сформульовано п'ять стратегічних напрямків перспективної Європейської стратегії безпеки. Перший напрямок має включати комплексні заходи ідентифікації, фіксації та організації превентивної роботи із ментальністю, спрямовані на виявлені патології у структурі та функціях нейронних ансамблів свідомості та підсвідомості, які проявляються активним чином (як природна сила) в агресивних проявах. Другий напрямок включає комплексні заходи забезпечення контролю напрямків фізико-хімічних, подразливих, передумовних та підтримуючих факторів у зовнішньому середовищі, які мають безпосередній вплив на прояв ментального простору в онтогенезі. Третій напрямок має включати комплексні заходи передбачення та вирішення міжнародних (міждержавних) конфліктів. Четвертий напрямок стратегії безпеки має бути спрямованим на усунення причин війн. П'ятий напрямок забезпечує комплексні заходи, які б включали мирне розширення комфортних умов для повної реалізації внутрішнього творчого потенціалу у ментальному просторі.

Purpose. The research is aimed at assessing the level of satisfaction of employers of Donbas with the existing training system and the conceptualization of a set of qualities that a graduate must possess in order to ensure unhindered free competition in the labor market in the mining region. Methodology. A quantitative study envisaged conducting an electronic sociological survey of two groups of respondents - employers and graduate students of the universities of the region. The survey covered enterprises located in all controlled cities of Donetsk and Luhansk regions. The total survey covered 93 enterprises. The authors used an adapted marketing technique ServQual, in which each employer was required to determine the rating units according to the competent criteria. The main purpose of the survey of university graduates was to assess the effectiveness of the implementation of the existing system of higher education in the region and the level of satisfaction with the educational and professional expectations of graduate students. The total number of respondents was 961 persons. Findings. The conducted research made it possible to identify the main problems existing in the field of training in the universities of the region as well as to assess the level of satisfaction of employers and students with the quality of the acquired knowledge, skills and abilities, to define the most critical competences that are the least developed among graduates. As a result, we assessed the current state and prospects for expanding cooperation between business and educational institutions, the effectiveness of career centers at universities and the level of additional services provided by universities in the field of employment. Originality. The list of conceptual recommendations for improving the economic potential of Donbas universities has been formed in particular through improving the mechanisms of employment of graduates. The differences in the perceptions of educational institutions in the region about the results of their own activities and existing needs, which are presented in a specific combination of knowledge, skills and skills expected by regional employers, are revealed. These differences recorded in the comprehensive study of key stakeholders in the educational process of the region are the result of, on the one hand, a low the adaptability of universities, which is due to existing norms, strictly regulating the activities of universities, and, on the other hand, the rigidity of universities to the reengineering procedures in the constant self-improvement of their own activities. Practical value. The ways of correction of the competence profile of the university in the mining regions are shown on the basis of more flexible curricula adapted to the needs of the real sector of the region's economy. The structure of such plans should consist of two components: a stable core and a flexible (custom) periphery. This will allow providing the added value for the offered educational services oriented on customization and diversification.

Мета роботи - з'ясування змісту поняття культури як експлікації вітальності у філософії життя, а також у її подальших модифікаціях в актуальних проблемах сучасності. Аналіз здійснено, виходячи із тези, що протиставлення природи та культури не має сенсу, оскільки культура не суперечить природним детермінантам і закономірностям, а досить якісно змінює їх. Відповідно, аргументується думка про природовідповідність і природорозмірність культури як феномену та необхідності формування такого її потенціалу та змісту, який би не суперечив аксіомам і цінностям життя. У межах підходів філософії життя розробка проблеми культури як експлікації вітальності створює підстави для аналітичної та прогностичної діяльності щодо змістовних перетворень в окремому історичному та соціальному горизонті. Основні категорії культури (дух, цінність, символ, свобода, справедливість і гармонія) отримують запитуваний зміст і значення. Уявлення про константність та надприродність універсалій культури є ілюзорним і небезпечним. Наслідками такого "некосмологічного" обгрунтування свободи і волі, і ствердження цінностей, що суперечать логіці життя, є глобальна екологічна, економічна та соціальна криза сучасності. Наукова новизна дослідження полягає у трактуванні сутності культури як вираження життєвої сили, як логічного та природного продовження життя. У цій постановці проблеми культури формується можливість узгодження природних, соціальних та ціннісних детермінант людського життя. Теоретики філософії життя обгрунтували первинність та верховенство цінностей життя над цінностями та смислами культури. Авторська позиція полягає у необхідності розуміння культури як природовідповідного та природорозмірного явища, зміст і стратегії якого детерміновані єдиною онтологією. Аналіз дозволив авторам вийти на розуміння інтерпретації культури як волюнтативного хаотичного елементу життя. В результаті аналізу, культура набула чіткішого антропоморфного виміру: іманентна логіка буття в обгрунтуванні сутності та призначення людини та цінності її буття, локалізувала всесвіт трансцендентності в понятті "живий світ", "населений космос", "людський, занадто людський". Відповідно, діапазон культурних оцінок постав як поляризований: від схвального твердження її життєвої сутності, до зневажливих закликів до її ревізії. Хаотичність волюнтативних актів трансформується в культурні коди та стереотипи шляхом раціоналізації. Сучасний глобальний характер кризових явищ і в світоглядній, і в соціальній, і в екологічній площині вимагає переформатування розуміння культури як продовження природи, а не її антиподу.

Мета роботи - з'ясування змісту поняття культури як експлікації вітальності у філософії життя, а також у її подальших модифікаціях в актуальних проблемах сучасності. Аналіз здійснено, виходячи із тези, що протиставлення природи та культури не має сенсу, оскільки культура не суперечить природним детермінантам і закономірностям, а досить якісно змінює їх. Відповідно, аргументується думка про природовідповідність і природорозмірність культури як феномену та необхідності формування такого її потенціалу та змісту, який би не суперечив аксіомам і цінностям життя. У межах підходів філософії життя розробка проблеми культури як експлікації вітальності створює підстави для аналітичної та прогностичної діяльності щодо змістовних перетворень в окремому історичному та соціальному горизонті. Основні категорії культури (дух, цінність, символ, свобода, справедливість і гармонія) отримують запитуваний зміст і значення. Уявлення про константність та надприродність універсалій культури є ілюзорним і небезпечним. Наслідками такого "некосмологічного" обгрунтування свободи і волі, і ствердження цінностей, що суперечать логіці життя, є глобальна екологічна, економічна та соціальна криза сучасності. Наукова новизна дослідження полягає у трактуванні сутності культури як вираження життєвої сили, як логічного та природного продовження життя. У цій постановці проблеми культури формується можливість узгодження природних, соціальних та ціннісних детермінант людського життя. Теоретики філософії життя обгрунтували первинність та верховенство цінностей життя над цінностями та смислами культури. Авторська позиція полягає у необхідності розуміння культури як природовідповідного та природорозмірного явища, зміст і стратегії якого детерміновані єдиною онтологією. Аналіз дозволив авторам вийти на розуміння інтерпретації культури як волюнтативного хаотичного елементу життя. В результаті аналізу, культура набула чіткішого антропоморфного виміру: іманентна логіка буття в обгрунтуванні сутності та призначення людини та цінності її буття, локалізувала всесвіт трансцендентності в понятті "живий світ", "населений космос", "людський, занадто людський". Відповідно, діапазон культурних оцінок постав як поляризований: від схвального твердження її життєвої сутності, до зневажливих закликів до її ревізії. Хаотичність волюнтативних актів трансформується в культурні коди та стереотипи шляхом раціоналізації. Сучасний глобальний характер кризових явищ і в світоглядній, і в соціальній, і в екологічній площині вимагає переформатування розуміння культури як продовження природи, а не її антиподу.

Purpose. To summarize the experience of implementation of science education approaches in Ukraine, which takes into account the need to overcome the crisis in modern economy, in particular, as to the conformance of current system of specialists' training in Ukraine to the world trends conceptualized in theoretical provisions of the Industry 4.0 concept. Methodology. Given the economic slowdown in Ukraine, the authors proposed to verify the potential of science education as a strategy of modernization of education to ensure its role in the formation of the 21st-century skills. Based on the correlation between the demand for the development of the 21st-century skills under modern economic conditions and the capabilities of science education as a recognized modern educational strategy, the authors sought to substantiate the responses to the challenges of economic and human capital development in Ukraine. Theoretical (analysis, synthesis, systematization, generalization) and empirical (observation, comparison) research methods are used. Findings. The analysis of negative trends in the domestic economy (indicators of human capital development, global competitiveness, and others) made it possible to prove the idea that contemporary national education has low institutional capacity to provide an adequate response to the complex challenges of Industry 4.0 economy. The analysis of Ukrainian experience in the implementation of science education showed a beneficial effect of dissemination of modern educational practices that are closely intertwined with the modern trends in economics and management. Originality. The approach was justified according to which the dissemination of science education ideas is one of the strategies for reorienting the Ukrainian system of future personnel training for modern global labor market, science-based and technologically rich agenda for the development of mankind, proposed by the Industry 4.0 concept. Practical value. There were demonstrated practical examples of implementating science education approaches, their focus on the development of the 21st-century skills and on the inclusion in the modern economic processes. This study demonstrated not only a pragmatic estimation of the need for transformation of education following the principles of science education (in alignment with labor market demands, and so on), but also showed the potential of science education in the context of providing learners with real-life tools for active citizenship, helping them to become active participants of socioeconomic and socio-cultural transformations in the age of Industry 4.0.

Мета роботи - запропонувати закордонним читачам журналу порядок денний проблем, пов'язаних із вимогами українського законодавства в галузі науки щодо публікацій у журналах, які індексуються наукометричними базами Scopus і Web of Science. Положення статті пройшли попередню апробацію в межах XII Міжнародної науково-практичної конференції "Обдаровані діти - інтелектуальний потенціал держави" (2019) і були розширені з урахуванням тенденцій 2020 р. У результаті аналізу вдалося виокремити низку підходів, які можуть оновити публікаційні стратегії українських дослідників у галузі наукової освіти. Зокрема, без претензій на повноту було сформовано низку ключових рекомендацій, які можуть виступити дороговказом потенційним авторам. До них віднесено такі принципи: автори мають розвивати рівень англійської, аби якісно опрацьовувати джерельну базу, навчитися працювати з англомовними текстами з позицій майбутнього читача та автора; написання статей до міжнародних журналів, що входять до наукометричних баз, потребує відходу від традиції написання статей до фахових журналів України; для вітчизняних дослідників наукової освіти існують широкі можливості для публікацій як у спеціалізованих виданнях, так і журналах із суміжною тематикою (розвиток обдарованості; інформаційні технології в освіті тощо); дослідникам варто розвивати міжнародні контакти з досвідченими авторами в галузі наукової освіти й ініціювати спільні дослідження та публікації у їх результаті; опанування пошуковими інструментами наукометричних баз є необхідною вимогою для проведення підготовчих кроків, що передують підготовці тексту; дослідники мають звикати до довгої та кропіткої роботи з рецензентами, яка передує прийняттю статті до друку; автори мають уникати хижацьких моделей при поданні результатів досліджень через підвищення обізнаності в міжнародних стандартах публікаційної етики й академічної доброчесності.

Втрати людського капіталу - це значні прогнозовані втрати для економіки країни. Вища школа повинна аналізувати виклики, підтримувати якість людського капіталу на рівні, необхідному для функціонування економіки, готувати фахівців в умовах перманентної кризи. Багатовекторність кризи призводить до негативного мультиплікативного ефекту впливів зовнішніх і внутрішніх чинників на рівень людського капіталу країни за всіма інституціональними категоріями, тому ці виклики є емерджентними з огляду на їхній системний характер. Передусім це стосується інституту вищої школи. Формування релевантної відповіді на виклики втрати людського капіталу є не тільки запорукою належного функціонування вищої школи, а й гарантують успішність її функціонування для економічних перетворень у країні. Проведеним аналітичним дослідженням виявлено економічні втрати від зовнішньої міграції висококваліфікованих кадрів, зниження економічного потенціалу країни від відпливу спеціалістів. Виявлено звуження бази якісного відтворення кваліфікованих кадрів, фактор диспропорції у фінансуванні вищої освіти та відтворення кадрів вищої кваліфікації з бюджетних джерел і зростання частки самофінансування. Аналізом доведено невідповідність якості кадрового складу кількості працівників вищої школи в регіонах і диспропорцію викладацького складу з науковими званнями. Дослідження кількості аспірантів вказує, що диспропорція за якістю буде посилюватися, оскільки наявна тенденція втрати наукових шкіл у регіонах. Виявлено слабкі сторони вищої освіти. Для зменшення негативного впливу цього фактору на якість людського капіталу та опосередковано на економіку країни вказано на нагальну потребу оптимізації державного фінансування людського капіталу; створення регіональних фондів фінансування вищої освіти, формування наукових шкіл у регіонах для усунення регіональних диспропорцій у підготовці кадрів. Розроблено пропозиції щодо політики інвестування в людський капітал на всіх кваліфікаційних щаблях з огляду на ефективність таких інвестицій і для стабілізації соціально-економічного становища у країні. Запропоновано напрями формування відповіді вищої школи на виклики кризи економіці країни.

Стрибкоподібне запровадження інформаційно-комунікаційних технологій призводить до глобальних зсувів у світовий економіці, суспільстві, ринку праці та інших сферах. Україна демонструє темпи росту ІТ-послуг щороку -26 %. ІТ-галузь сьогодні займає третє місце за величиною експорту послуг. Експорт ІТ-послуг країною 2020 р. перевищив 5 млрд дол. Але, як показало проведене дослідження, темпи зростання інформаційно-комунікаційної галузі є недостатніми для досягнення рівня, наближеного до рівня провідних економік світу. Більше того, з'являються небезпечні для розвитку економіки та суспільства тенденції. Аналіз показав, що в умовах формування глобального інформаційного суспільства виникають ризики технологічного та соціо-економічного розриву не тільки між країнами, а й між поколіннями та соціальним стратами всередині країн, а це є загрозою саме для розвитку економіки та суспільства України. Частина населення не забезпечена належними умовами для збільшення власного потенціалу, який є головним двигуном розвитку економіки. Саме це є підгрунтям утворення "цифрового" розриву та уповільнює соціальні та економічні реформи. За проведеної систематизації головних рис глобальної економіки виявлено невідповідності розвитку інформаційних технологій в Україні. За об'єктивними показниками проаналізовано, як в Україні оприлюднюють і використовують дані для підзвітності, інновацій, економічного та соціального розвитку. Зазначено щодо наявних обмежувальних факторів для утворення, підтримки та оприлюднення даних. Це призводить до стримування у країні загальносвітового двигуна розвитку - коли інформація та знання призводять до безпосереднього утворення нової інформації та нових знань. Оскільки за рівнем розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій Україна поки що значно відстає від країн-лідерів, то це має зворотний негативний вплив на розвиток економіки, інституційних структур і суспільства. У зв'язку з виявленими проблемами вказано на доцільність розроблення державної стратегії розвитку інформаційного суспільства та використання інформації та ІТ.

Стрімке зростання кількості країн, що прагнуть до активного розвитку конкурентоспроможної економіки, яка базується на інтелектуальному потенціалі, робить досягнення наукової грамотності одним із найважливіших глобальних пріоритетів. Визнання важливості ролі наукового підходу в ідеологічному, політичному, економічному, соціальному та освітньому контекстах зумовило посилену увагу фахівців з різних дисциплін до цього феномену. Звертаючись до закордонного досвіду, автори ставлять перед собою завдання ознайомчого огляду Проєкту 2061, ініційованого Американською асоціацією сприяння розвитку науки (AAAS), який розглядається як перспективний підхід до вирішення проблеми занепаду рівня наукової освіти як у нашій країні, так і за кордоном. Водночас ми зацікавлені в аналізі основних причин, що диктують необхідність підвищення рівня наукової грамотності учнів, які представляють різні академічні програми, у процесі впливу на них різних факторів глобального технологічного прогресу. Полідисциплінарний характер природничих наук - це ще один вкрай важливий аспект нашого поточного дослідження, оскільки (будучи повноцінно реалізованим) він надає можливість підходити до вивчення явищ з усіх боків, формуючи таким чином цілісну картину світу. Як міжнародна програма, спрямована на оцінку академічних досягнень учнів, PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) базується саме на такому плідному синтезі міждисциплінарного методу, за допомогою якого дослідники оцінюють рівень читання, математичної та природничо-наукової грамотності студентів. Слугуючи ефективним інструментом оцінювання, ініціатива PISA не тільки допомагає виміряти обсяг доступних знань, а й діагностує здатність учнів обробляти інформацію, використовуючи наукові та критичні методи мислення, аналізувати її і робити висновки. Відповідно, ми переконані, що такі наукові інструменти порівняльного аналізу незамінні для сучасного покоління учнів (студентів) у всьому світі, оскільки просте запам'ятовування і відтворення інформації перебуває на межі повного нівелювання, програючи індустрії штучного інтелекту, яка бурхливо розвивається і здатна запропонувати більш ефективні альтернативи примітивним механічним навичкам отримання знань. Отже, якщо людський інтелектуальний розвиток швидко досягає точки біфуркації, ми повинні покладатися на створення нових моделей мислення і розв'язання проблем, з урахуванням успішної методології навчання, що має потенціал бути орієнтиром щодо підвищення рівня глобального і національного наукового прогресу та соціального добробуту.

Мета дослідження - вивчення впливу кризи на зміну пріоритетів сталого розвитку. Для нейтралізації впливів кризи запропоновано підхід до формування структури впровадження стійкого розвитку університетів у кризових умовах і встановлено порядок узгодження тактик і стратегій розвитку в період кризи. Установлено відмінність формування пріоритетів сталого розвитку в умовах загроз. Доведено, що стійкість досягається впровадженням гнучких підходів, стабілізації рівня небезпеки, перепрофілювання всіх ресурсів і забезпечення стабільного рівня фінансування. Запропоновано стратифікацію методів та інструментів нівелювання загроз. Установлено, що в умовах кризи потрібне адаптивне узгодження нагальних тактичних завдань і лише в другу чергу - стратегічної мети. Досліджено зміну значимості чинників упливу в забезпеченні належного рівня ефективності навчання за пандемії в закладах вищої освіти (ЗВО) розвинених країн і країн, що розвиваються. Запропоновано системний підхід до формування структури впровадження стійкого розвитку ЗВО в умовах кризи. Указано на особливості формування чинників упливу на ефективність навчання та значення рис лідерів за кризових умов в Україні.

Purpose. Improvement of the quality of online education of university students, taking into account their motivational component. Methodology. The research results were obtained using general and special methods of cognition: abstract-logical, analysis, systematization and combination, the method of theoretical generalization, deduction and induction, statistical analysis. Findings. A study on a sample of 377 undergraduate students majoring in "Management" in Sri Lanka demonstrated a good fit of the proposed structural equation model to the observed data, confirming that content and organization, Internet access, and service quality had statistically significant effects on online learning. Originality. With the recombination of variables, the possibility of ensuring an increase in the quality of education is formed due to the effective increase of a significant motivational component of the educational process. Practical values. The results of the study are useful for all participants in the education sector. They offer a guideline for university administrations on how they should conduct online teaching, ensuring the effectiveness of the learning process, taking into account the motivational component.