Рассмотрена проблематика построения системы ресурсообеспечения в разрезе системы обеспечения инвестиционной привлекательности. Построена схема взаимосвязи инвестиционной стратегии, системы управления с ресурсным портфелем организации. Проанализированы ключевые задачи системы менеджмента, согласно которым рассмотрены последовательные циклы операционного процесса управления предприятием в разрезе эффективного ресурсообеспечения хозяйственной деятельности. Доказано, что для повышения инвестиционной привлекательности необходимо согласовать базовую триаду хозяйственной деятельности. В результате исследования были определены принципы эффективного создания инвестиционной стратегии, её место в организации, в зависимости от системы ресурсообеспечения и ресурсных асимметрий. Как следствие, была модифицирована концепция цепи создания стоимости относительно ресурсной концепции.

Проведено дослідження процесу управління ресурсозабезпеченням діяльності від суб'єктів господарювання при управлінні ресурсним портфелем підприємства враховувати гендерний фактор. Дослідження ролі жінок у діяльності підприємства (ДП) вказують на те, що у більшості випадків залучення жінок до ДП відбувається не без прояву гендерних стереотипів. Досліджено особливості впливу гендерних аспектів на ресурсозабезпеченість ДП. Встановлено, що для кожного суб'єкта господарювання притаманні індивідуальні ресурсні комбінації, які формують ресурсну асиметрію та підвищують рівень конкурентоспроможності підприємства. Визначено, що причини посилення гендерної асиметрії обумовлюються факторами, а саме: розвитку соціуму (демографічного, технологічного, соціально-економічного); гендерного порядку (дискримінаціонним фактором); поведінковим. Здійснено ідентифікацію компонентів ресурсного портфеля з урахуванням наявного впливу гендерного фактору на ефективність бізнес-процесів. Принциповою новизною в систематизації елементів ресурсозабезпечення ДП є отримання набору вагових коефіцієнтів, що надає можливість оцінити ефективність функціонування підприємств на підставі та з урахуванням диференціації складових ресурсного портфеля. Обгрунтовано доцільність використання методу вирішення цільового завдання управління ресурсозабезпеченням ДП пивоварної промисловості, за рахунок визначення залежності показника ефективності функціонування підприємства від обсягів інвестування в приватні ресурси. Запропоновано побудувати матрицю прийняття рішень з використанням порівняльного підходу та визначених коефіцієнтів вагомості елементів ресурсного дерева для оцінювання ефективності результатів ресурсозабезпеченості ДП пивоварної промисловості.

Проведено дослідження процесу управління інформаційною інфраструктурою цифрового підприємства в межах концепції "Індустрія 4.0". Визначено, що сучасні цифрові технології викликають експоненціальне зростання потоків даних, для ефективного функціонування яких постає питання трансформації класичного підприємства в цифрове. З'являються нові моделі ведення бізнесу, мережеві структури, що грунтуються на колективних методах виробництва і споживання, трансформують традиційні ринкові відносини і вимагають вироблення нових рішень в галузі управління цифровим підприємством. Зазначено, що використання всіх елементів (мобільність; соціальність; BPM; система електронного документообігу; ERP фінанси та облік; Big Data & Analytics, бізнес-аналітика) сучасних інформаційно-комунікаційних технологій надасть можливість підвищити продуктивність та цінність підприємств. Визначено, що інформаційно-комунікаційні технології надають можливість ефективно взаємодіяти між собою в певних галузях виробництва та забезпечують оптимізацію будь-яких бізнес-процесів за допомогою консьюмеризації. Ідентифіковано сучасні тренди розвитку цифрового підприємства та окреслено передумови до впровадження цифровізації у бізнес-простір. Структуровано складові елементи процесу управління інформаційною інфраструктурою цифрового підприємства, на базі чого запропоновано модель процесу управління інформаційною інфраструктурою. Обгрунтовано цілі цифрової інфраструктури, які зазначені: в підвищенні швидкості прийняття рішень, збільшенні варіативності процесів залежно від потреб та особливостей клієнта, зниженні кількості залучених до процесу співробітників. Поглиблено методичні основи процесу управління інформаційною інфраструктурою цифрового підприємства за умов концепції "Індустрія 4.0".

Мета роботи - комплексне дослідження управління флуктуацією фінансово-економічних показників діяльності інноваційних підприємств у контексті їхнього результативного інтегрованого розвитку. В ході дослідження встановлено, що досягнення високого рівня управління інтегрованим розвитком підприємства за показниками флуктуації можливе при оцінюванні результативності функціонування на базі комплексу методів підвищення якості управління інтегрованим розвитком підприємства за показниками флуктуації, розподілу ресурсів з метою зниження рівня флуктуації очікувань у процесі інтегрованого розвитку між підприємством і зацікавленими сторонами з використанням комплексу базових і додаткових функцій забезпечення ефективності управління розвитком на високому рівні та відповідних змін ключових індикаторів, а також збереження балансу у формі альтернативних варіантів розвитку за збурювальних впливів зовнішніх і внутрішніх факторів середовища діяльності підприємства. Розглянуто життєвий цикл флуктуації ключових індикаторів інтегрованого розвитку підприємства з виокремленням трьох зон флуктуації ключових індикаторів інтегрованого розвитку: синхронності, плезіохронності, дезінтеграції, а також протилежних флуктуації ключових індикаторів, залежно від рівня їхнього паритету (низький, середній, високий) та етапів циклу. Проаналізовано джерела фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств. Результати проведених досліджень використано для побудови матриці синхронності процесів інтегрованого розвитку інноваційних підприємств з урахуванням флуктуації ключових фінансово-економічних індикаторів. Визначено, що Україна має суттєвий потенціал для здійснення інноваційної діяльності, проте існує безліч проблем, які виникають на шляху активізації та реалізації інноваційної діяльності вітчизняних компаній. Установлено, що управління флуктуацією фінансово-економічних показників інтегрованого розвитку інноваційних підприємств сприятиме підвищенню результативності їхньої діяльності та інтегруванню процесів розвитку як усередині компанії, так і за її межами. Запропоновано шляхи розв'язання проблем інтегрованого розвитку вітчизняних інноваційних підприємств.

Комплексно досліджено дефініцію "цінність", її розповсюдження в процесах управління підприємством та формуванні покрокового представлення забезпечення створення ціннісних аспектів для компанії, що матиме прояв для всіх внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів. Встановлено, що за сучасних умов змінного середовища, під впливом Індустрії 4,0 підприємству, що прагне утримувати конкурентні позиції на ринку і мати сталий розвиток, потрібно впроваджувати ціннісні аспекти у процесах управління своєю господарською діяльністю. Визначено, що ціннісно орієнтований підхід до управління передбачає виявлення та узгодження ключових цінностей компанії, визнаних і сприйнятих її стейкхолдерами [інвесторами чи кредиторами, працівниками, покупцями (споживачами), постачальниками, державними інституціями, суспільством]. Обгрунтовано, що під упровадженням управління в цьому напрямі слід розуміти якісно новий стан стратегічного управління корпорацією, триєдина мета якого полягає в: гармонізації і забезпеченні балансу індивідуальних цінностей працівників, що трансформуються в корпоративні цінності, які сприймаються і дотримуються усіма членами підприємства; послідовну максимізацію цінності організації і створення цінності продукту, яку вона пропонує на ринку; ефективне управління підвищеною складністю і більшою невизначеністю й ризиками, пов'язаними з організацією взаємодії з усіма стейкхолдерами задля досягнення успіху. Сформовані пропозиції можуть бути запроваджені на постійній основі, що буде призводити до постійного оновлення й удосконалення операційної діяльності підприємств. Представлено стадії створення ціннісних аспектів у процесах управління підприємством, що налічують чотири складових. А саме: зародження, розширення, акумулювання і впровадження. Кожен етап формує основні складові, які є підурунтям для зародженням наступного. Таким чином, дотримання всіх складових формує створення ціннісного продукту чи послуги підприємства для зовнішніх стейкхолдерів (таких як споживач, оточення, суспільство). Виокремлено фактори основних працівників компанії, що задіяні у процесах управління підприємством (а саме: директора підприємства і менеджерів різних ланок), які забезпечують ціннісні аспекти управління.

Purpose. To develop and test a methodological approach to assess the impact of the asymmetry of innovative development on the activities of an enterprise based on a combination of statistical, economic, graphical methods of analysis. Methodology. The study used a set of general and special methods of cognition: logical generalization, qualimetric comparison, taxonomic and index analysis, graphical visualization, scientific abstraction and systematization of data. Findings. The research established that the current stage of innovative development of economic entities of Ukraine is characterized by asymmetry of the components of the resource portfolio, which in turn actualizes globalization, European integration processes, which emphasizes the importance of the innovative component of development. A comprehensive methodological approach to assess the impact of asymmetry of innovation development on the enterprise, the approbation of which allowed identifying key components of the resource portfolio, characterizing trends and identifying major problems of innovative development of economic entities under the influence of asymmetric fluctuations. An algorithm of use of resource combinations on the basis of asymmetric innovative development of the enterprise is offered. Originality. In the course of the research a scientific and methodological approach to a comprehensive assessment of the impact of the asymmetry of innovative development on the activities of the enterprise was developed. In contrast to the existing ones, this approach includes: methodological principles of indicative analysis of the effectiveness of the processes of rationalization of the asymmetry of enterprise development based on the expansion of the system of indicators related to the assessment of funding sources. It allows assessing the potential of the chosen strategy of formation of its development resources, recommending methodical approaches to determining the efficiency of resource usage of the enterprise on the basis of comprehensive diagnostics of the resource portfolio, Practical value. The results of the study can be used by practitioners, scientists, government officials to monitor the asymmetry of innovative development of the enterprise, as well as to improve measures of state regulatory influence on economic entities to enhance innovative development of the country and bring the results of scientific research in line with the current needs of the real sector of the economy.

Сучасні молоді науковці як представники професійної спільноти вчених наразі потребують розроблення нових механізмів реалізації свого потенціалу в бізнес-середовищі (БС), яке переживає надзвичайно турбулентний період свого розвитку. Мета роботи - комплексне дослідження мотиваційного клімату (МК) як механізму реалізації потенціалу молодих науковців (ПМН) у БС, що матиме позитивний аспект для стейкхолдерів. У ході дослідження встановлено, що наукові здобутки більшості вчених є, безперечно, вагомими для формування теоретичних засад розроблення мотиваційного механізму, разом із тим науковці не виокремлюють саме мотиваційного інструментарію реалізації ПМН, хоча й підтверджують у своїх дослідженнях взаємозв'язок мотивації, МК та сфери освіти. Визначено, що основними завданням мотивації персоналу є залучення персоналу в організацію, збереження співробітників і забезпечення їхньої лояльності до БС, де вони працюють, стимулювання продуктивної поведінки, контроль за витратами на робочу силу, забезпечення адміністративної ефективності, простоти та зрозумілості кожному працівнику. Сформовано пропозиції щодо набору критеріїв для діагностики МК підприємства, що призводитиме до постійного оновлення й удосконалення операційної діяльності підприємств та ефективного залучення перспективних молодих науковців як працівників або партнерів. Запропоновано алгоритм оцінювання МК підприємства, який включає 3 етапи: підготовчий, оціночний, аналітичний. Для загальної оцінки запропоновано використовувати індекс МК, який має такі елементи, як важливість i-го критерію МК підприємства; бальна оцінка сили мотивації i-го критерію; оцінка оцінки задоволеності працівників i-м критерієм. Така оцінка МК підприємства є важливою для реалізації ПМН, оскільки надає їм можливість оцінити, чи перспективне підприємство для майбутньої співпраці та успішної реалізації спільних проєктів.

Purpose. To improve a method of organizational culture assessment for making management decisions in cooperation of business and education. Methodology. The study is based on the data of the leading enterprises producing plastics in Ukraine over the period of 2015 - 2019. Through the method of binary logic for the purposes of assessing the proposed components of organizational culture of enterprises (intellectual, technical-technological, social, legal and regulatory, professional, communicative, informational), the levels of this culture in plastics manufacturers are determined in mathematical terms. Findings. Based on the generalization of the results of theoretical research on the economic essence of the organizational culture of the enterprise, its key components and the main parameters characterizing them are identified. Public JSC "Ukrplastic" is identified as the leading company producing plastic products in Ukraine with the highest performance in organizational culture by individual components of the enterprise. The other analyzed companies have medium level of organizational culture indicators. Originality. The research is conducive to the studies on organizational culture, especially the perspective of its usage as a tool of cooperation between Ukrainian plastic producers as the business representatives and educational sector. Practical value. The results of the study can be used by practitioners, scientists, government officials (Ministry of Education and Science of Ukraine and its structural departments, local governments in the fields of education and science) to monitor the development of the information economy.

Агропродовольча сфера була та залишається основою економіки України. На сьогодні, в умовах занепаду промисловості та всеохоплюваного процесу деіндустріалізації економіки, підприємства агропродовольчої сфери залишаються стабільно функціонуючими суб'єктами ринку. Попри перепони в розвитку, тривалий час на ринку агропродовольства домінують агрохолдинги, які акумулюють значні земельні масиви та фінансові ресурси. Найбільшими компаніями є Kernel, UkrLandFarming, MHP, Agroposperis та Astarta-Kyiv, земельні банки яких перевищують 200 тис га. Зазначені компанії працевлаштували майже 75 тис працівників. Агрохолдинги інвестують у власний розвиток. Одним із пріоритетних напрямів є інноваційний розвиток. Саме інновації забезпечують стабільність і майбутнє компаніям. Найбільшим інноваційним фондом володіють Kernel, витрати якого становили 2,7 млн дол., MHP - 2,5, АP Group - 2, Astarta- Kyiv, Harveast та ІМС - 1, Epicentr Agro - 0,42 млн дол. Із-поміж названих компаній на 1 га сільськогосподарських угідь найвищі інвестиції в інноваційний розвиток здійснили Harveast та ІМС - 8,1 дол., MHP - 6,9, Kernel та АP Group - 5, Astarta-Kyiv - 4 та Epicentr Agro - 3,8 дол. Однак, попри наведені досягнення, прийнятним вважається відмітка у 50 дол./га. За рахунок реалізації інноваційних заходів Astarta-Kyiv зекономила близько 15 млн дол. за 4 роки, Agroprosperis - зростання ефективності ухвалених рішень агрономами в декілька разів, UkrLandFarming - підвищити урожайність на чверть. У цілому ж, за даними фахівців, 80 % усіх витрат на інновації спрямовуються на комп'ютеризацію та автоматизацію облікових процесів, ведення електронного документообігу, забезпечення захисту інформації від крадіжок. Проведене дослідження надало змогу проаналізувати роботу менеджменту компаній у розрізі напрямів інноваційного розвитку та вивести показник комплексного інноваційного розвитку за сегментами та окремими компаніями. Цей підхід може бути екстрапольований на малі та середні підприємства агропродовольчої сфери.

Мета роботи - визначити ризики купівлі одягу та взуття (ОіВ) в Інтернеті під час пандемії COVID-19. Для збирання первинної інформації було опитано 634 студенти українських і зарубіжних закладів вищої освіти. Обробку інформації здійснено з застосуванням методів математичної статистики. У дослідженні використано комплекс загальних і спеціальних методів пізнання: логічне узагальнення, кваліметричне порівняння, таксономічний та індексний аналіз, графічна візуалізація, наукова абстракція та систематизація даних. Інтернет-магазини зараз є поширеним і популярним каналом продажу надзвичайно великого асортименту споживчих товарів практично в усіх регіонах і країнах світу, особливо в країнах, що розвиваються. Сегмент онлайн-продажів на українському ринку одягу та взуття (ОіВ) має високі темпи зростання та перспективи розвитку. Основні висновки дослідження стосуються і теоретичних основ поведінки споживачів, та їх практичних аспектів. По-перше, більшість респондентів, незважаючи на різницю в їхніх соціально-демографічних характеристиках, позитивно сприймають інтернет-магазини як запобіжний захід від зараження вірусом COVID-19. По-друге, щодо споживчих настроїв у посткарантинний період: можна очікувати подальшого зростання інтернет-торгівлі, оскільки майже третина респондентів збирається купувати більше, ніж до карантину, і кількість їх у 2 - 3 рази перевищує кількість тих, хто має намір купити менше. По-третє, ранжування передбачуваних ризиків під час покупок в Інтернеті надало змогу виділити найважливіші з них, а саме: ризики, пов'язані з самим продуктом (ризики неналежної якості товару та фінансові), та ризик, викликаний процесом онлайн-покупок (ризик виникнення невдалого повернення товару продавцеві).

Purpose. To analyze the economic aspects of carbon emissions by industry and conduct a marketing assessment of the emissions trading system (ETS). To develop recommendations for the introduction of market mechanisms for regulating emissions. Methodology. Special and general methods of scientific knowledge are used: abstract-logical analysis to identify the predominant causes of greenhouse gas (GHG) generation; statistical methods of analysis to establish the correlation of capital investments and emissions; induction and deduction to identify complex management approaches to reducing harmful emissions; mathematical - for the formalization of the factors of the ETS market and their functional dependencies, necessary for the analysis of the market. Findings. A correlation between capital investments and emissions has been established, which confirms the long-term trend of implementing a strategic policy of enterprises to reduce emissions. The presence of sectoral differences in correlation coefficients indicated the need for differentiation of institutional support for industries as a tool for changing the export structure. The effects of Carbon Border Adjustments Mechanism (CBAM) influence on the economy of Ukraine are indicated. Recommendations for harmonizing issues regarding Ukraine's obligations to reduce emissions are proposed. Measures to reduce risks for the economy during the introduction of the national ETS are proposed. Originality. Factors of the ETS market and their functional dependencies that are necessary for market analysis are presented mathematically. An equivalence function is proposed for the assessment of individual specific indicators of enterprises. The factors that determine prices and the amount of demand at the ETS market are stratified. Principles of this market are formulated. Practical value. It is proposed to introduce regional emission control laboratories and agree on the recognition of their certificates by Ukraine and the EU.